Тетяна Рабко, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, регіональна представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Молодіжного комітету – «UNBA NextGen» та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Судові повідомлення через призму електронного судочинства. Огляд судової практики».
Лектор розпочала вебінар з аналізу законодавчих змін щодо обов’язкової реєстрації електронних кабінетів у ЄСІТС.
Було сфокусовано увагу на тому, що 21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).
19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи» (3424-ІХ).
Процесуальне законодавство наразі визначає суб’єктів, що зобов’язані зареєструвати електронні кабінети в ЄСІТС, а саме:
ü адвокати, нотаріуси,
ü державні та приватні виконавці,
ü арбітражні керуючі, судові експерти,
ü органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи,
ü органи місцевого самоврядування,
ü інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.
Зазначений обов’язок вводиться для юридичних осіб (приватної форми власності) поетапно. З 18.10.2023 в господарському процесі та з 21.02.2024 в цивільному та адміністративному процесі.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
При цьому, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено процесуальним кодексом.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки/судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка/судове рішення вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. (ст. 127, ст. 251 КАС України; ст. 242 ГПК України, ст. 128, ст. 272 ЦПК України).
Через формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» «Картки руху документа» (п. 5.1.22 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС) можливо відслідковувати рух та стан документів, а саме:
• стан документа
• дату створення (доставки в кабінет)
• дату останнього коригування (оновлення)
• дату підпису
• дату відправки до суду
• дату реєстрації в суді
• дату набрання законної сили (ДНЗС)
19 серпня 2022 набрав чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо додаткових способів інформування про судові справи та проведення зборів суддів в умовах воєнного чи надзвичайного стану» від 27.07.2022 р. № 2461-IX.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання, може бути надання інформації з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі з використанням мобільного застосунку Порталу Дія.
Програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі мобільного застосунку Порталу Дія, може бути також забезпечено додаткове інформування сторін спору, авторизованих через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або через мобільний застосунок Порталу Дія, шляхом відображення в електронній формі судового рішення у справі, виконавчого документа.
У розділі «Сервіси» мобільного застосунку Дія додано розділ Судові послуги (судові справи та судові штрафи).
Тетяна Рабко відзначила, що цей розділ не тільки надає можливість переглянути або завантажити архів з рішенням підписаний КЕП судді, а й переглянути призначену дату судового засідання.
Також спікер закцентувала увагу учасників заходу, що наказом ДСА від 23.01.2023 № 28 затверджено Порядок надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі.
Порядок надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі передбачає:
·Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі – судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатку або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі – АСДС).
·Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.
Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному вебпорталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси.
У разі подальшого розгляду судової справи судом апеляційної чи касаційної інстанцій, судовий виклик надсилається цими судами на зазначений у заяві номер мобільного телефону учасника. У випадку зміни номеру мобільного телефона учасника судового процесу, або за наявності інших обставин, які перешкоджають (перешкоджатимуть) отриманню ним судових викликів, учасник судового процесу повинен невідкладно подати до суду відповідну інформацію.
В огляді судової практики увага учасників вебінару сфокусована на наступні судові рішення:
Ø 21 грудня 2023 року у постанові по справі № 420/2871/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, згідно до якого допустимим доказом, що підтверджує вручення судового рішення, надісланого в електронній формі, є довідка про доставку електронного листа. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 380/18227/21, від 23.08.2023 у справі № 380/24487/21. Отже, з урахуванням наявності у матеріалах справи довідки про доставку в електронному вигляді ухвали суду від 28.07.2023 про залишення апеляційної скарги без руху до «Електронного кабінету» відповідача 28.07.2023 о 14 год 20 хв, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо не направлення йому копії ухвали суду та щодо необхідності направлення йому ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключно в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Ø 26 жовтня 2023 року у постанові по справі № 480/7230/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу, що відповідно до пункту 5 частини 5 статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Як видно із матеріалів цієї справи, згідно довідки про доставку електронного листа ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена до електронного кабінету відповідача 13.01.2023 (п’ятниця) о 19:06 год. Таким чином, слід вважати, що вказане судове рішення було отримане відповідачем саме 16.01.2023 (понеділок).
Ø 25 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 457/1588/21 сформулювала правовий висновок, що довідка про доставку SMS не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки текст судових повісток може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 344/3725/18, від 18 жовтня 2023 року у справі № 161/8287/22.
Ø 28 червня 2023 року у постанові по справі № 757/48467/21 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов’язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Ø 08 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 201/9898/19 сформулював правовий висновок, що надіслання апеляційним судом на адресу електронної пошти, належність якої є невідомою, не може вважатися правомірним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/mtuddm48
Матеріал на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/2dkb987t
Цікаві публікації лектора:
·Якщо адвокат, і він же єдиний у своєму бюро, має двічі бути зареєстрований у ЄСІТС, то як спочатку зареєструватися? http://tinyurl.com/vn425fxt
·Якщо адвокат створив бюро та працює в ньому один, то чи повинен він реєструвати електронний кабінет в ЄСІТС? http://tinyurl.com/yj5xp3tk
· Чи потрібно надсилати копію позовної заяви відповідачу фізичній особі, яка незареєстрована в підсистемі Електронний суд? http://tinyurl.com/426z3hjc
Зареєструватися на найближчі заходи Тетяни Рабко:
·Майстер-клас «Електронний суд. З чого почати?» http://tinyurl.com/ynytz2s7
·Судові повідомлення через призму електронного судочинства. Огляд судової практики. http://tinyurl.com/5cvykbs6
·Процесуальні документи в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики. http://tinyurl.com/4kptr8jb
·Як вплинув карантин і воєнний стан на процесуальні строки та позовну давність у господарському процесі? http://tinyurl.com/y33ytbv9
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ