Судова практика щодо порядку та належності вручення судового рішення
Огляд підготувала Тетяна Рабко, адвокат, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності
Рабко Тетяна
16.04.2025

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року по справі № 826/16068/18 (https://surl.li/qexbpr) зазначено про те, що покликання суду апеляційної інстанції на те, що позивач має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень», з посиланням на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, на думку суду касаційної інстанції, є помилковими, оскільки можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення

📌Обставини справи

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не виправдовують безпідставність порушення Товариством процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Скаржник у своїй касаційній скарзі не погодився з висновками суду апеляційної інстанції, вважав їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначав, що в оскаржуваній ухвалі апеляційним судом помилково не застосовано пункт 1 частини другої статті 295 КАС України, яка передбачає право учасника, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходив з такого.

Згідно з пунктом 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацами другим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувана (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

У постановах від 04 травня 2022 року по справі № 120/2583/21-а, від 09 червня 2022 року по справі № 320/11945/20 та від 07 липня 2022 року по справі № 120/4298/21-а Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема, у постановах від 31 жовтня 2019 року по справі № 760/22516/18, від 28 січня 2021 року по справі № 260/1888/20, від 31 березня 2021 року по справі № 240/13092/20, від 09 квітня 2021 року по справі №500/90/19, від 17 червня 2021 року по справі № 420/2097/20 та від 26 січня 2022 року по справі № 240/12515/20 Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.

Крім того, у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 804/8774/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Зміст частин другої і третьої статті 295 КАС України свідчить про те, що несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону і в такому випадку строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. В такому випадку доведенню підлягає лише час отримання копії судового рішення.

Таким чином, якщо під час вирішення питання відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, однак протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду, такий строк підлягає безумовному поновленню на підставі відповідної заяви, незалежно від наявності інших поважних причин його пропуску.»

Крім того, у постановах від 25 липня 2022 року по справі № 120/4055/21-а, від 16 вересня 2021 року по справі № 240/10995/20 Верховний Суд дійшов висновку, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.

У справі, яка розглядається, апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено 01 грудня 2022, повне рішення складено 06 грудня 2022 року, копію рішення позивач отримав 26 вересня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи, а апеляційну скаргу подав 17 жовтня 2024 року.

Інших доказів отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, мотиви суду апеляційної інстанції, покладені в основу оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, не можна визнати обґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу про вручення (доставлення) рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна», а саме: розписки про вручення; повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу третьої особи; поштового повідомлення з відміткою про вручення судового рішення; документів, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України (в редакцій, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). А відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд передчасно визнав необ`єктивними твердження ТОВ «Промислова компанія «Золоте руно, Україна» про те, що воно дізналося про існування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року лише 26 вересня 2024 року під час ознайомлення представника Товариства з матеріалами справи.

Покликання суду апеляційної інстанції на те, що позивач має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень», з посиланням на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, на думку суду касаційної інстанції, є помилковими, оскільки можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не є належним підтвердженням його вручення учаснику справи.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 810/202/18, від 06 вересня 2019 року у справі № П/811/13/17 можливість дізнатися про ухвалене судове рішення в ЄДРСР є лише правом заявника, а не його обов`язком. При цьому, сторони не зобов`язані відстежувати судове рішення в ЄДРСР та оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи відповідно до статті 251 КАС України.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів уважала, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

🔗Вебінар Електронне судочинство для юридичних осіб: ефективність, переваги та виклики https://surl.li/vgvtir

🔗Вебінар Правові питання судових викликів та обміну документами між сторонами https://surl.li/avtbgu

🔗Вебінар Цифровізація виконання судових рішень в Україні: теорія та практика https://surl.li/rgcxcr

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

🔗Судова практика щодо обмеження участі сторін у судовому засіданні через відеоконференцію https://surl.li/mgqmdo

🔗Довіреність в електронному суді. Огляд судової практики https://surl.li/bfhkks