Пропонуємо огляд тематичної судової практики Верховного Суду від Тетяни Рабко, адвоката, регіонального представника молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області, у складі:

— постанова ВС/КАС від від 10.02.2022 р. у справі № 560/11791/21;

— постанова ВС/КАС від 19.10.2021 р. у справі № 640/32183/20;

— постанова ВС/КАС від 30.06.2021 р. у справі № 380/830/21;

— ухвала ВС/КЦС від 22.06.2022 у справі № 204/2321/22.

10 лютого 2022 року у постанові по справі № 560/11791/21 (адміністративне провадження № К/9901/43626/21) Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України: кожен має право на апеляційне оскарження судового рішення як особисто, так і через використання професійної правничої допомоги. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду – уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.

Обставини справи.

Громадянин подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 18 листопада 2021 року, якою повернуто його (позивача) апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга від імені позивача подана представником з кваліфікованим електронним підписом через систему "Електронний суд". При цьому до апеляційної скарги долучено копію довіреності, сформованої з кваліфікованим електронним підписом в системі "Електронний суд" 27 липня 2021 року. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що оригінал або копія нотаріально посвідченої довіреності, виданої позивачкою на ім`я представника в матеріалах справи відсутня.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини другої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України), дійшов висновку, що оскільки апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, то у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду такої апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та повернув йому справу для продовження розгляду на підставі наступного.

26 листопада 2010 року Рада суддів України рішенням № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі — Положення про АСДС).

02 березня 2018 року Рада суддів України рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі — рішення РСУ №17).

Відповідно до пункту 2 рішення РСУ №17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ №17, набирає чинності у наступному порядку:

2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 — 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" — з 15 березня 2018 року;

2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи:

— Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) — з наступного дня після такого підключення.

Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі — ДСА України).

Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від 1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі — Наказ № 247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі — Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року — в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі — пілотні суди).

Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Згідно з пунктами 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Відповідно до пункту 14 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Електронний кабінет — захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення).

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.

Раніше ми вже робили огляд ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 по справі № 204/2321/22. Згідно зазначеної ухвали колегія суддів відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі № 200/6370/20-а (адміністративне провадження № К/9901/33163/20), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2019 року по справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 року по справі № 910/8423/19, від 07 жовтня 2021 року по справі № 904/4137/20(210/1218/20) та прийшла до висновку, що звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаним електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду. Наразі справа № 204/2321/22 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Нагадаємо, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — Положення про ЄСІТС).

Таким чином, 5 жовтня 2021 року було розпочато офіційне функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

«Електронний кабінет»;

«Електронний суд»;

підсистема відеоконференцзв’язку.

Відповідне оголошення надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року на 15 сторінці та на веб-порталі Судова влада України.

Згідно Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9 рс186/20 від 16 березня 2020 року – громадянам (та іншим особам) було рекомендовано подавати процесуальні документи у справах шляхом їх надіслання на офіційну електронну адресу суду, а не зобов’язано подавати електронні документи лише через підсистему «Електронний суд».

З урахуванням викладеного, слід врахувати, хоча галузь електронного судочинства активно розвивається, наразі ще залишаються певні колізії щодо його реалізації.

З публікацією щодо процесуальних документів в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики Ви можете ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3S5fFxb.

З публікацією щодо Алгоритму формування адвокатом ордеру в підсистемі «Електронний суд» Ви можете ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3weWfN3

З публікацією щодо внесення змін до роботи судів з Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (ЄСІТС) Ви можете ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3wfqTWF .

Реєстрація на майбутні заходи лектора:

Вебінар: “Електронне судочинство: навички роботи адвоката з електронними сервісами” https://bit.ly/3IT9kkj

Вебінар “Електронний суд: актуальні зміни та переваги в умовах воєнного стану” https://bit.ly/3PBWTvg