Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області.

15 вересня 2022 року в ухвалі по справі № 991/3285/22 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформулювала правовий висновок щодо неможливості розгляду справи у кримінальному процесі в режимі відеоконференції поза межами суду.

Обставини справи.

Судом до початку судового засідання, призначеного на 29.09.2022, отримано заяву представника про проведення судового засідання із розгляду апеляційної скарги у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «Easycon».

Необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку мотивовано (1) запровадженням на всій території України військового стану, який було продовжено Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 на 90 діб, та (2) виїздом представника за кордон у зв`язку з воєнними діями.

Вирішуючи зазначене клопотання, колегія суддів виходить із нижченаведеного.

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі — КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).

Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.

Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.

Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).

Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК.

Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання ОСОБА_3 , колегія суддів дійшла висновку про неможливість його задоволення.

Так, дійсно відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022, якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

Крім того, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків (п. 7 листа Верховного Суду №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).

Поруч із наведеним, проведення судового засідання в Україні у режимі відеоконференції забезпечується лише ліцензованою програмою TrueConf, яка забезпечує учасникам процесу інформаційну безпеку (ухвали Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №572/499/20 та від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).

Водночас проведення судового розгляду у кримінальному провадженні, зокрема й апеляційного, за допомогою власних засобів зв`язку, у тому числі з використанням програми EasyCon, положеннями чинного законодавства не регламентовано (ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).

І, як передбачено вимогами ч. 2 ст. 342 КПК, секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 345 КПК судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам`ятку про їхні права та обов`язки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином здійснення судового провадження в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення EasyCon поза межами приміщення суду позбавить можливість суд виконати вимоги ст. 342-345 КПК та дотриматись процедури апеляційного розгляду (ухвала Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №583/1283/20).

Більше того, наказом Державної судової адміністрації України №169 від 08.04.2020 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду /далі — Порядок/. При цьому проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду у кримінальному процесі вказаним Порядком не передбачено (ухвала Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №583/1283/20).

Із огляду на вищенаведене, а також ураховуючи, що представниця ОСОБА_3 була присутня у судовому засіданні 08.09.2022 в цій справі, а також можливість розгляду даної справи за відсутності учасників судового провадження, клопотання про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Нагадаємо, що з 1 жовтня 2022 р. відбудуться зміни та вхід (авторизація) до підсистеми відеоконференцзв’язку буде можливий ТІЛЬКИ через Електронний кабінет Електронного суду. З публікацією щодо зміни процедури авторизації у підсистемі відеоконференцзв’язку Ви можете ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3Ekdx0f

З публікацією щодо реалізації можливості участі у судовому засіданні поза межами приміщенням суду Ви можете ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3RAyEOQ

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Вебінар: “Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Огляд судової практики”: https://bit.ly/3RjMuVE

Вебінар: “Електронне судочинство: навички роботи адвоката з електронними сервісами”:https://bit.ly/3UJJvsm

Вебінар: “Електронний суд: актуальні зміни та переваги в умовах воєнного стану” https://bit.ly/3eeyrTN