В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 380/194/24 (https://tinyurl.com/4462rus5) зазначено, що постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обмежився лише констатацією факту подання скаржником до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, з посиланням на те, що «апелянт не отримав вчасно оскаржене рішення суду попередньої інстанції». Жодного аргументу щодо суті клопотання та мотивів щодо оцінки доводів заявника щодо поважності причин пропуску строку та підстав їхнього відхилення в ухвалі суду не наведено. Тобто суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки, заявленим представником Позивача причинам пропуску процесуального строку, викладеним ним у заяві, що призвело до ухвалення судового рішення, що не відповідає умовам вмотивованості (обґрунтованості).

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд вказав, що аналіз норм Положення про ЄСІТС, у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то день отримання копії судового рішення за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» (з урахуванням часу їх надсилання) є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

Порядок вручення судового рішення врегульовано статтею 251 КАС України.

З огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо надсилання судового рішення у паперовій формі, мають імперативний характер лише у випадку відсутності Електронного кабінету.

Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Поважність причин пропуску процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою Позивач в апеляційній скарзі обґрунтував тим, що про рішення суду першої інстанції від 11 березня 2024 року стало відомо лише після моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки указане судове рішення на адресу позивача не надходило. Водночас 21 лютого 2024 року представницею Позивача через підсистему «Електронний суд» направлено заяву про залучення її до участі у справі та надання їй доступу до матеріалів справи в електронному вигляді.

Також у матеріалах справи є заява, в якій, за твердженням представниці позивача, ні у паперовій, ні в електронній формі рішення Личаківського районного суду м.Львова від 11 березня 2024 року позивачу не надсилалося (а.с. 74 - 75).

Натомість, постановляючи ухвалу про залишення без руху апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржене судове рішення від 11 березня 2024 року було доставлено до Електронного кабінету Позивача - 14 березня 2024 року о 1:15:26 год. Ураховуючи те, що судове рішення доставлено після 17:00 год, то за приписами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України судове рішення вручене відповідачу 15 березня 2024 року.

Водночас апеляційну скаргу подано лише 21 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 травня 2024 року Позивачем через підсистему «Електронний суд» подано заяву про поновлення строку, повторно обґрунтовану тим, що повний текст судового рішення його представниці - адвокату не надіслано, а особи що мають доступ до Електронного кабінету позивача саме їй про це рішення не повідомили. Тому, на думку, заявника є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки лише 07 травня 2024 року представниця позивача отримала повний текст судового рішення.

Разом з тим, постановляючи 13 червня 2024 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обмежився лише констатацією факту подання скаржником до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, з посиланням на те, що «апелянт не отримав вчасно оскаржене рішення суду попередньої інстанції». Жодного аргументу щодо суті клопотання та мотивів щодо оцінки доводів заявника щодо поважності причин пропуску строку та підстав їхнього відхилення в ухвалі суду не наведено. Тобто суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки, заявленим представником Позивача причинам пропуску процесуального строку, викладеним ним у заяві, що призвело до ухвалення судового рішення, що не відповідає умовам вмотивованості (обґрунтованості).

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина третя).

Вимоги до змісту ухвали визначені статтею 248 КАС України, згідно з частиною першою якої, в описовій частині ухвали, зокрема, має бути зазначено суть клопотання, а в мотивувальній - мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи таку ухвалу.

Отже, зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 242, 248 КАС України.

Також Верховний Суд зауважив, що таке судове рішення є ухвалою, що перешкоджає подальшому розгляду справи, тому, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстави пропуску строку, суд обов`язково має навести відповідне обґрунтування, спираючись на оцінку аргументів заявника та наданих ним доказів, що підтверджують або спростовують певні обставини, через які учасник справи обмежений в праві оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновків про передчасність застосування судом відмови у відкритті апеляційного провадження через необґрунтованість судового рішення

На найближчі заходи лектора можна зареєструватись за посиланнями:

Майстер-клас "Електронний суд для початківців" https://tinyurl.com/3zu7h9p5

Діджиталізація виконавчого провадження https://tinyurl.com/4d6x664v

Електронні докази і тенденції судової практики https://tinyurl.com/2wz8tn6n

Можливості електронного судочинства для юридичних осіб https://tinyurl.com/4dfrta46

Майстер-клас "Електронний суд. З чого почати?" https://tinyurl.com/bd9t2w9z

Майстер-клас "Електронний суд". Ознайомлення із матеріалами справи та оскарження судових рішень" https://tinyurl.com/yhncrb3x

Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:

Посібник «Оцінка допустимості електронних доказів та причини їх відхилення в огляді судової практики» https://tinyurl.com/ms7davu4

Дайджест судової практики у сфері електронного судочинства https://tinyurl.com/59r3c6h3