Особливості роботи в підсистемі «Електронний суд»
Тетяна Рабко, адвокат, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, регіональна представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області
Рабко Тетяна
12.03.2024

Тетяна Рабко провела у Вищій школі адвокатури НААУ майстер-клас на тему: «Електронний суд. З чого почати?».

Лектор розпочала майстер-клас із інформації, що 21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).

Закон визначив, що офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання ним чинності, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його

опублікування, та було введено в дію через 90 днів з дня його опублікування (18.10.2023), крім цивільного та адміністративного процесу в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які було введено в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону (21.02.2024).

Лектор зазначила, що 19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов’язків учасників судової справи» (3424-ІХ).

Зазначеним Законом внесено зміни до положень Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачається, що обов’язок реєстрації електронного кабінету стосується тих органів державної влади та інших державних органів, які зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, а також тих юридичних осіб, які зареєстровані за законодавством України.

Наразі до кола суб’єктів, що зобов’язані зареєструвати електронні кабінети в ЄСІТС включено:

ü    адвокатів, нотаріусів,

ü    державних та приватних виконавців,

ü    арбітражних керуючих, судових експертів,

ü    органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи,

ü    органи місцевого самоврядування,

ü    інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України.

 При цьому, інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Спікер акцентувала увагу, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. При цьому, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено процесуальним кодексом.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2023 по справі № 903/585/23 було встановлено, що 09.11.2023 на адресу електронної пошти Верховного Суду надійшла касаційна скарга, подана представником (директором) Відповідача та підписана його електронним підписом. До касаційної скарги директор Відповідача додав заяву в порядку абз. 3 ч. 6 ст. 6 ГПК, у якій зазначає, що реєстрація електронного кабінету у ЄСІТС суперечить релігійним переконанням керівника, що унеможливлює реєстрацію заявником цієї заяви у вищевказаній системі. Однак, суд зазначив, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет», а не на адресу електронної пошти Верховного Суду з накладенням електронного підпису. Таким чином, з огляду на те, що касаційна скарга у справі надіслана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет»), вона була повернута.

Тетяна Рабко звернула увагу, що суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до вимог законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет та не зареєструвала його. Процесуальні наслідки, передбачені процесуальним кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо інший учасник справи відповідно до вимог процесуального кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи (виключення – суб’єкти владних повноважень у адміністративному процесі). Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених процесуальним кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

04 грудня 2023 року в ухвалі по справі № 917/299/23 Східний апеляційний господарський суд зазначив, що якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 статті 6 ГПК України зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Відповідач відповідно до ч. 6 статті 6 ГПК України повинен мати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, однак станом на 01.12.2023 о 09:39 год його не зареєстрував, що підтверджується відповіддю № 317429 наданою апелянтом, у зв’язку з чим, останній звільняється від обов’язку надсилання копії апеляційної скарги та доданих документів.

Також було акцентовано увагу, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.

19 грудня 2023 року в ухвалі по справі № 910/17321/23 Господарський суд міста Києва зазначив, що з наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що документ в електронному вигляді «ст. 174 Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 16.11.2023 по справі № 910/17321/23 було надіслано Позивачу в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 16.11.23 о 19:34 год. Таким чином, відповідно до приписів статті 242 ГПК України, позивачу було вручено ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/17321/23 – 17.11.2023, в якій було встановлено останньому строк на усунення недоліків – протягом десяти днів з дня її отримання, отже позивач повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 27.11.2023 включно. Однак, клопотання на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 подане позивачем –  09.12.2023 (про що свідчить відмітка поштової установи про оформлення поштового відправлення № 0505136987164), тобто з порушенням процесуального строку. Відтак, враховуючи, що у встановлений судом строк позивачем не були усунуті недоліки, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви.

Тетяна Рабко ознайомила учасників заходу з покроковим алгоритмом реєстрації адвокатів в підсистемі «Електронний суд». З покроковою інструкцією реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для адвоката можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/5rmp7e7a

Також учасники ознайомились з алгоритмом формування електронного ордеру у підсистемі «Електронний суд». З покроковою інструкцією можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/44nt5ee9

Тетяна Рабко звернула увагу учасників заходу на найбільш розповсюджені помилки, які можуть виникнути під час первинної реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС. Тематична публікація доступна для ознайомлення за посиланням: https://tinyurl.com/mry4aapx

Лектор зауважила, що для перевірки реєстрації користувача в підсистемі Електронний суд необхідно перейти до розділу «Наявність кабінету». Вводимо РНОКПП/код ЄДРПОУ та натискаємо кнопку надіслати запит, таким чином у користувача з’являється можливість переглянуту інформацію щодо результатів перевірки наявності зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Крім того, учасникам була надана покрокова інструкція щодо подання позовної заяви у підсистемі «Електронний суд», формування додатків, направлення копії заяви сторонам по спору та сплати судового збору.

Також було розкрито питання участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Спікер зазначила, що учасник справи повинен подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Лектор звернула увагу, що 23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції  або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.

Для отримання доступу та можливості збереження файлів технічної фіксації (відеозапис) судового засідання з КЕП необхідно сплатити судовий збір. Одразу після сплати судового збору файл буде доступний для перегляду та збереження в додатках до протоколу у підсистемі «Електронний суд».

Лектор також розповіла учасникам про функціонал мобільного застосунку «єСуд».

Мобільний застосунок «єСуд» дозволяє:

Ø    отримувати пуш-повідомлення про надходження до кабінету нових документів та зміну стану справ, у яких користувач є учасником чи учасницею;

Ø    переглядати справи, провадження, процесуальні документи, що надіслані судом до кабінету;

Ø    переглядати заяви, клопотання та інші документи, які користувач створив в своєму кабінеті;

Ø    переглядати довіреності та ордери, що знаходяться в кабінеті користувача;

Ø    анулювати довіреності та ордери, які видав користувач.

Для первинної реєстрації в мобільному застосунку «єСуд» з екрану авторизації необхідно перейти на екран реєстрації, натиснувши кнопку «Зареєструватися», та заповнити наступну інформацію у формі:

- РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків) або серія та номеру паспорту (посвідчення особистості у разі відсутності РНОКПП), що використовується як логін.

- пароль, що повинен містити не менше ніж 8 символів;

- поле перевірки введеного паролю;

- номер мобільного телефону у форматі +380ххххххххх, який був раніше зареєстрований у кабінеті користувача.

Якщо всі дані на екрані реєстрації введені правильно та успішно перевірені серверною частиною, після натискання кнопки «Зареєструватися» користувач має ввести код підтвердження на екрані «Підтвердження входу», який складається з шести цифр та надсилається системою на вказану у електронному кабінеті електронну пошту користувача.

Якщо код підтвердження введено правильно, з’являється повідомлення про успішну реєстрацію та застосунок відкривається на екрані авторизації.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/582jeujs

Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/ya4afmry

Цікаві публікації лектора:

·Огляд судової практики щодо направлення копії документів стороні через Електронний кабінет ЄСІТС. https://tinyurl.com/yyh53cb6

·Як вплинув карантин і воєнний стан на процесуальні строки та позовну давність у господарському процесі? https://tinyurl.com/2ancupzt

Зареєструватися на найближчі заходи Тетяни Рабко:

 

·Майстер-клас «Електронний суд». Ознайомлення із матеріалами справи та оскарження судових рішень». https://tinyurl.com/5a5wwsxr

·Процесуальні документи в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики. https://tinyurl.com/4kptr8jb

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ