Тетяна Рабко, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, регіональна представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Молодіжного комітету – «UNBA NextGen» та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Процесуальні документи в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики».
Лектор розпочала вебінар з поняття та загальних вимог щодо оформлення електронного документа.
Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»)
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Електронний підпис використовується фізичними та юридичними особами – суб’єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Тетяна Рабко акцентувала увагу учасників, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Учасники заходу були ознайомлені з інформацією як отримати електронний підпис.
Для отримання електронного підпису необхідно звернутися до будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг і надати заповнену реєстраційну форму, паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Повний перелік таких надавачів зазначено за посиланням https://czo.gov.ua/ca-registry.
Електронний ключ до підпису рекомендують зберігати на змінному носії (наприклад, на флешці).
Строк дії кваліфікованого електронного підпису складає 1-2 роки.
Лектор ознайомила учасників заходу з покроковим алгоритмом підписання одного файлу декількома електронними підписами.
Для можливості підписання одного файлу декількома електронними підписами можна скористатися наступними сайтами: https://diia.gov.ua/services/pidpisannya-dokumentiv або https://czo.gov.ua/sign.
Було акцентовано увагу, що необхідно обирати формат підписання документа CAdES. Дані та підпис зберігаються в CMS файлі (*.p7s).
Алгоритм підписання одного файлу декількома електронними підписами:
Ø Підписуємо файл (наприклад, 123.pdf) першим електронним підписом. Завантажуємо підписане (буде 123.pdf.p7s).
Ø Підписуємо цей файл 123.pdf.p7s другим електронним підписом. Завантажуємо підписане (буде 123.pdf.p7s.p7s).
Ø Таким чином, маємо 123.pdf.p7s.p7s – це й буде файл, підписаний двома підписами.
Ø Якщо потрібно додати ще підписи – повторюємо, вище описані дії, необхідну кількість разів.
Спікер зазначила, що якщо документ підписується лише одним електронним підписом, то можна при підписанні обирати формат ASIC-E. Зазначений формат надає можливість завантажити документ архівом та ZIP-папка буде містити: документ, на який накладався КЕП, документ, який підписаний КЕП та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Учасники ознайомились з поняттям та загальними вимогами щодо оформлення електронних доказів.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:
• електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
• вебсайти (сторінки);
• текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
• метадані;
• бази даних;
• інші дані в електронній формі.
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
До створених в підсистемі «Електронний суд» документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Допустимі формати для завантаження:
– зображення,
– PDF документ,
– аудіо,
– відео.
Документи, що підписані КЕП та zip-архіви неможливо подати через підсистему «Електронний суд».
В огляді судової практики увагу учасників вебінару сфокусовано на наступні судові рішення:
Ø Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зазначила, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі;
Ø Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.07.2021 у справі № 587/2051/18 зазначив, що роздруківки Інтернет-сторінок (вебсторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі. Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані та засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу;
Ø У постанові Київського апеляційного суду від 02.03.2023 по справі № 359/2522/20 зазначено, що скріншот опублікованих матеріалів у соціальній мережі «Facebook» є належним доказом в разі, якщо буде доведено, що під акаунтом «ОСОБА_2» поширила оспорену інформацію саме відповідач ОСОБА_2. Саме цей факт повинна була довести позивач, у тому числі у випадку наявності перешкод для отримання вказаної інформації позивачкою та (або) за адвокатським запитом її представника, мала можливість заявити клопотання в суді про витребування в ОП «Український мережевий інформаційний центр» дані про власника вебсайту, реєстратора доменного імені – «ІНФОРМАЦІЯ_3». Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 457/1153/20;
Ø У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.11.2023 по справі № 521/18625/20 відхилив аргументи відповідача про те, що аудіозаписи телефонних розмов є недопустимими доказами, адже Верховний Суд уже викладав висновок про те, що аудіозаписи можуть визнаватися судами речовими доказами в справі за відсутності переконливих аргументів, які б ставили під сумнів допустимість таких аудіозаписів як доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 серпня 2020 року в справі № 553/1268/15, провадження № 61-2458св19);
Ø У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2023 по справі № 904/1711/22 зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили, що співвласники багатоквартирного будинку додатково були повідомлені про скликання загальних зборів через групу у месенджері WhatsApp; про отримання повідомлення в месенджері WhatsApp Позивачем не заперечувалось. Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 914/1003/21). Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 у справі № 1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://tinyurl.com/3vm9mmx4
Матеріал на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/4mn2yyrb
Цікаві публікації лектора:
·Посібник «Електронне судочинство. Сучасні виклики та реалії». http://tinyurl.com/cv3wk27f
·Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку у справах, що містять інформацію для службового використання. http://tinyurl.com/fdj4ccjz
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ