Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками оскарження судових рішень через призму електронного судочинства, а саме:

1. Формування електронного ордеру та електронної довіреності у підсистемі «Електронний суд».

2. Подання апеляційної скарги через е –суд.

• 2.1. Підтвердження повноважень.
• 2.2. Особливості заповнення формуляра апеляційної скарги (сторони по справі, опис вимог апеляційної скарги).
• 2.3. Формування додатків до апеляційної скарги.
• 2.4. Сплата судового збору.
• 2.5. Направлення копії апеляційної скарги стороні.
• 2.6. Направлення апеляційної скарги до суду.

3. Огляд судової практики через призму електронного судочинства.

У рамках характеристики оскарження судових рішень через призму електронного судочинства акцентовано на наступному:

1. Формування електронного ордеру та електронної довіреності у підсистемі «Електронний суд»

Документи, що підтверджують повноваження представника при поданні заяв через підсистему «Електронний суд:

1. Електронна довіреність;
2. Електронний ордер;
3. Копія документа, який підтверджує повноваження представника.

Слід зазначити, що для видачі електронної довіреності від юридичної особи необхідно натиснути виписка з ЄДР. Важливо! У разі обрання створити довіреність, повноваження будуть передані від імені фізичної особи, а не юридичної особи.

2. Подання апеляційної скарги через е –суд:

1. Підтвердження повноважень.
2. Особливості заповнення формуляра апеляційної скарги (сторони по справі, опис вимог апеляційної скарги).
3. Формування додатків до апеляційної скарги.
4. Сплата судового збору.
5. Направлення копії апеляційної скарги стороні.
6. Направлення апеляційної скарги до суду.

2.1.Підтвердження повноважень

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до вимог законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет та не зареєструвала його. Процесуальні наслідки, передбачені процесуальним кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо інший учасник справи відповідно до вимог процесуального кодексу зобов’язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи (виключення – суб’єкти владних повноважень у адміністративному процесі).

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених процесуальним кодексом, зазначає у цих документах про обов’язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно – телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.

2.2. Особливості заповнення формуляра апеляційної скарги (сторони по справі, опис вимог апеляційної скарги)

Через формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний Суд» «картки руху документа» (п. 5.1.22 Інструкції користувача електронного суду ЄСІТС) можливо відслідковувати рух та стан документів, а саме: стан документа, дату створення (доставки в кабінет), дату останнього коригування (оновлення), дату підпису, дату відправки до суду, дату реєстрації в суді, дату набрання законної сили (ДНЗС).

Для подання апеляційної скарги в Електронний Суд, потрібно заповнити:

• Атрибути;
• Скаржник;
• Представник скаржника;
• Інші учасники;
• Текст заяви;
• Додатки;
• Судовий збір.

2.3. Формування додатків до апеляційної скарги

У розділі додатки до апеляційної скарги потрібно завантажити додатки до заяви та натиснути Наступний крок.

Максимальний розмір одного файлу : 5.0 GB(GiB).

Допустимі формати: зображення, аудіо, відео, PDF документ, документ Word, ZIP архів.

2.4. Сплата судового збору

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

29.10.2021 Державною судовою адміністрацією надані роз`яснення щодо понижуючого коефіцієнта ставки судового збору, в яких зазначено, що: “в оголошенні, яке було опубліковано у газеті Голос України» 4 вересня 2021 року про початок функціонування підсистеми ЄСІТС, не міститься інформації про введення в дію підпункту «б» підпункту 1 пункту 17 параграфу 1 розділу 4 розділу VII «Перехідні положення» Закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі. Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку, встановленому Законом”.

16 листопада 2022 року Велика Палата Верховного Суду по справі № 916/228/22 сформулювала правовий висновок, щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта. Суд прийшов до висновку, що надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір» не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

3. Огляд судової практики через призму електронного судочинства

• У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2024 по справі № 910 /6947 /24 зазначено, що додана до зустрічної позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже, у цьому випадку належить застосовувати частину восьму статті 60 ГПК України . Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, застосувавши статтю 60 ГПК України в сукупності з частиною другою статті 245 ЦК України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих у паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд». За таких обставин, ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, з передачею матеріалів оскарження до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

• У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2025 по справі № 300 /7062 /23 зазначено, що відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Пунктом 12.15 Положення №41 ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі “Адвокат” міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер. Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу від імені ОСОБА_ 1, разом з доданими до неї документами, серед яких був й ордер, подано через систему “Електронний суд”, підписано адвокатом шляхом накладення його електронно -цифрового підпису. Таким чином, колегія суддів вважає, що доданий до апеляційної скарги ордер, скріплений електронним цифровим підписом із застосуванням системи “Електронний суд”, вважається підписаним, та підтверджує повноваження адвоката, як представника ОСОБА_ 1.

• У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.05.2024 по справі № 140 /21484 /23 суд виснував, що оскільки в апеляційній скарзі відповідачем не було зазначено відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, суд апеляційної інстанції правомірно залишив апеляційну скаргу відповідача без руху. На думку скаржника, відсутність покликання в апеляційній скарзі на відповідну електронну адресу може тлумачитись як її відсутність, колегія судів уважала безпідставним, з огляду на те, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні, зокрема, змісту апеляційної скарги.

• У постанові від 23.07.2024 по справі № 440/17245/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що зі змісту поданого документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та яке не було сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додане до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

• В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 по справі № 910/2810/23 зазначено, що Суд вважає безпідставним включення до складу правничих послуг таких послуг як підготовка та подання до Верховного Суду в інтересах замовника клопотання від 06.01.2025 про ознайомлення з матеріалами електронної справи у підсистемі «Електронний суд». Клопотання про доступ до електронної справи не є процесуальним документом у розумінні статей 161, 169 ГПК України, це – акт технічного характеру, передбачений відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), затвердженого Вищою радою правосуддя від 17.08.2021 (з відповідними змінами).

Першоджерело - https://tinyurl.com/5cbk52sv