Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику у сфері електронного судочинства, а саме:

1. Щодо обов'язку використання Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

2. Щодо підтвердження повноважень при поданні документів через підсистему «Електронний суд».

3. Щодо надсилання копії документів стороні.

4. Щодо отримання документів через призму електронного судочинства.

5. Щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку.

У рамках характеристики судової практики у сфері електронного судочинства акцентовано на наступному:

1. Щодо обов'язку використання Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд»

Суб’єкти, що зобов’язані зареєструвати електронні кабінети:

✓ адвокати, нотаріуси

✓ державні та приватні виконавці

✓ арбітражні керуючі, судові експерти

✓ органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи

✓ органи місцевого самоврядування

✓ інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 .01 .2024 по справі № 240 /25519 /22 було зазначено, що Відповідач є особою, яка в обов`язковому порядку реєструє свій електронний кабінет . Водночас згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу станом на 15 січня 2024 року у Відповідача відсутній зареєстрований в ЄСІТС електронний кабінет . Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині реєстрації свого електронного кабінету . Касаційну скаргу було повернуто.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 .04 .2024 по справі № 910 /11900 /23 зазначено, що посилання скаржника на те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати, відхиляються судом, зважаючи на те, що приписи абзацу третього статті 6 ГПК України діють щодо окремих категорій фізичних осіб (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти), до яких не належить ТОВ як юридична особа.

У постанові від 06 .08 .2024 по справі № 910 /6040 /21 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено, що аналіз положень абз . абз . 1, 2 ч . 6 ст . 6 ГПК України свідчить про те, що ОСОБА_ 1 як фізична особа, яка особисто представляла свої інтереси не зобов`язаний був реєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно - комунікаційній системі, а тому процесуальні наслідки щодо неподання документів до суду через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно -комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами до такої особи не застосовуються .

2. Документи, що підтверджують повноваження представника при поданні заяв через підсистему «Електронний суд:

• електронна довіреність

• електронний ордер

• копія документа, який підтверджує повноваження представника

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 .03 .2024 по справі № 380 /16075 /22 зазначено, що скріплення адвокатом електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf » із згенерованим на офіційному вебсайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистого підпису адвоката, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону № 5076 -VI та Положення № 41 .

У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 .02 .2024 по справі № 380 /26605 /23 зазначено, що аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову, а також аргументи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що долучений до позовної заяви ордер сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, а тому дійшов помилкового висновку щодо повернення позовної заяви.

У постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27 .03 .2024 по справі № 520 /2005 /24 зазначено, що суд першої інстанції помилково застосував ч . 2 ст . 59 КАС України та дійшов неправильного висновку про неналежне оформлення копії довіреності, керуючись тим, що копія довіреності не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

3. Щодо надсилання копії документів стороні

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов’язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи .

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно - комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення .

Із змісту ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 .03 .2024 по справі № 344 /4932 /22 вбачається, що подання через підсистему «Електронний кабінет» касаційної скарги у PDF -файлі для надіслання учасникам провадження не відповідає ані вимогам пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи, ані положенням ч . 6 ст . 427 КПК України, оскільки процесуальним законом не передбачено надання до суду копій касаційної скарги в електронному форматі.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 16 .04 .2024 по справі № 910 /20034 /23 зазначено, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позивачу позовної заяви через ненадання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів саме за допомогою поштового зв`язку листом з описом вкладення, оскільки позовна заява була оформлена у відповідності та із врахуванням імперативної норми ч . 7 ст . 42 ГПК України, якою позивач звільнений від обов`язку направляти документи іншому учаснику справи, який зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його.

4. Щодо отримання документів через призму електронного судочинства

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 .11 .2023 по справі № 580 /1221 /22 зазначив, що суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про неможливість отримання ним копії рішення суду першої інстанції 28 .04 .2022 , враховуючи отриману касаційним судом інформацію в Електронному кабінеті ЄСІТС щодо наявності у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС - 09 .02 .2023 . З урахуванням викладеного у цій справі направлення відповідачеві копії судового рішення мало відбуватися шляхом направлення їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

5. Щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 .03 .2024 по справі №807 /4537 /13 - а зазначив, що незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, враховуючи наявність клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та необґрунтовану відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за день до судового засідання, що фактично позбавило представника позивача спланувати безпосередню участь в засіданні (до прикладу приїхати на засідання до Львова, при цьому провести засідання, які відбулися в цей день в Ужгороді в режимі відеоконференції), колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для розгляду справи без участі представника позивача.

Першоджерело: https://tinyurl.com/bdzyv94x