Огляд судової практики у сфері електронного судочинства – Тетяна Рабко

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками судову практику у сфері електронного судочинства, а саме:

1. Щодо обов’язку використання Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
2. Щодо підтвердження повноважень при поданні документів через підсистему “Електронний суд”.
3. Вимоги при оформленні процесуальних документів до суду через призму електронного судочинства.
4. Щодо надсилання копії документів стороні.
5. Щодо отримання документів через призму електронного судочинства.
6. Щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку.

У рамках характеристики судової практики у сфері електронного судочинства акцентовано на наступному:

1. Щодо обов’язку використання Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд»

Зобов’язані зареєструвати електронні кабінети:

адвокати,
нотаріуси,
державні та приватні виконавці,
арбітражні керуючі, судові експерти,
органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи,
органи місцевого самоврядування,
інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Судова практика:

У постанові від 01.08.2024 по справі № 910/12559/20 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено, що доводи касаційної скарги щодо відсутності у Товариства технічної можливості оскаржити рішення суду із використанням підсистеми “Електронний суд”, Суд відхиляє з огляду на передбачену ГПК України можливість подання апеляційної скарги до суду в паперовій формі.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 .01 .2024 по справі № 240 /25519 /22 було зазначено, що Відповідач є особою, яка в обов`язковому порядку реєструє свій електронний кабінет . Водночас згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу станом на 15 січня 2024 року у Відповідача відсутній зареєстрований в ЄСІТС електронний кабінет . Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині реєстрації свого електронного кабінету . Касаційну скаргу було повернуто.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 .04 .2024 по справі № 910 /11900 /23 зазначено, що посилання скаржника на те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати, відхиляються судом, зважаючи на те, що приписи абзацу третього статті 6 ГПК України діють щодо окремих категорій фізичних осіб (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти), до яких не належить ТОВ як юридична особа.

У постанові від 06 .08 .2024 по справі № 910 /6040 /21 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначено, що аналіз положень абз . абз . 1 , 2 ч . 6 ст . 6 ГПК України свідчить про те, що ОСОБА_ 1 як фізична особа, яка особисто представляла свої інтереси не зобов`язаний був реєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно – комунікаційній системі, а тому процесуальні наслідки щодо неподання документів до суду через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно -комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами до такої особи не застосовуються .

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі №759/14335/20 зазначено, що ОСОБА_1 (фізична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд») подав апеляційну скаргу на електронну пошту суду апеляційної інстанції без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 320/11913/22 суд зазначив, що отримана судом в електронній формі скан-копія паперової позовної заяви від імені ТОВ, яка не містила оригіналу власноручного підпису директора та не була скріплена його електронним підписом, не відповідає статусу належного процесуального документа, який підлягає розгляду судом по суті порушених у ньому питань. Накладення на цей документ електронного цифрового підпису іншої особи не усуває вказаного недоліку.

2. Щодо підтвердження повноважень при поданні документів через підсистему “Електронний суд”

Документи, що підтверджують повноваження представника при поданні заяв через підсистему «Електронний суд:

• електронна довіреність;
• електронний ордер;
• копія документа, який підтверджує повноваження представника.

Судова практика:

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 .11 .2024 по справі № 483 /346 /24 зазначено, що поза увагою апеляційного суду залишилось те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12 .15 наступного змісту : «12 .15 . Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис ; або ордер засвідчено електронним підписом ; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер » ; З метою підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_ 1 у суді апеляційної інстанції, адвокат у додатках матеріалів апеляційної скарги додав копію ордеру від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599 (т . 2 , а . с . 93 , 94 ) . Суд апеляційної інстанції встановив, що копія ордеру від 02 вересня 2024 року серія АА № 1480599 є додатком до апеляційної скарги адвоката в інтересах ОСОБА_ 1 . Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга адвоката в інтересах ОСОБА_ 1 подана через систему «Електронний суд» та скріплена електронним підписом . За умови підписання електронним підписом апеляційної скарги, додатком до якої є копія ордеру, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що копія ордеру вважається непідписаною.

3. Вимоги при оформленні процесуальних документів до суду через призму електронного судочинства:

В ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 24 .04 .2024 по справі № 670 /472 /23 зазначено, що до суду апеляційної інстанції подано через електронний суд лише титульну сторінку апеляційної скарги, а сама апеляційна скарга міститься додатком і вона непідписана представником та вказані обставини не підтверджують дотримання форми документа .

У постанові від 23 .07 .2024 по справі № 440 /17245 /23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що зі змісту поданого документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та яке не було сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додане до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 .05 .2024 по справі № 140 /21484 /23 суд виснував, що оскільки в апеляційній скарзі відповідачем не було зазначено відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, суд апеляційної інстанції правомірно залишив апеляційну скаргу відповідача без руху . На думку скаржника, відсутність покликання в апеляційній скарзі на відповідну електронну адресу може тлумачитись як її відсутність, колегія судів уважала безпідставним, з огляду на те, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні, зокрема, змісту апеляційної скарги.

4. Щодо надсилання копії документів стороні:

Судова практика:

Із змісту ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 .03 .2024 по справі № 344 /4932 /22 вбачається, що подання через підсистему «Електронний кабінет» касаційної скарги у PDF -файлі для надіслання учасникам провадження не відповідає ані вимогам пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно -телекомунікаційної системи, ані положенням ч . 6 ст . 427 КПК України, оскільки процесуальним законом не передбачено надання до суду копій касаційної скарги в електронному форматі.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30 .08 .2024 у справі № 908 /3731 /23 , зазначив, що з 04 .11 .2023 (дата набуття змін до абз . 1 ч . 6 ст . 6 ГПК України, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи” від 19 .10 .2023 № 3424 -IX (далі – Закон №3424)) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов`язок зареєструвати електронний кабінет . Більшість своїх прав, передбачених ГПК, сторона (відповідач) реалізує вже після відкриття провадження у справі, про що сторона належним чином повідомляється судом. А покладення на позивача, який виконав належним чином вимоги закону про реєстрацію електронного кабінету, подав позов та апеляційну скаргу з використанням ЄСІКС, додаткового тягаря з направлення паперових копій процесуальних документів цінним листом з описом вкладення на адресу особи, яка такий обов`язок не виконала, є невиправданим . У такому разі обов`язок інформування особи про справу, передбачений частини першої статті 9 ГПК України, покладається на суд .

У постанові Львівського апеляційного суду від 09 .04 .2024 по справі № 445 /63 /24 зазначено, що зважаючи на той факт, що Золочівська міська рада є органом місцевого самоврядування (з обов`язком бути зареєстрованим в підсистемі «Електронний суд» відповідно до вимог чинного законодавства), суд першої інстанції не звернув уваги на те, що звертаючись до суду через підсистему «Електронний Суд», представником заявника до заяви долучена квитанція №438270 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Золочівській міській раді, відповідно підстави для залишення заяви без руху та подальшого її повернення заявнику відсутні.

5. Щодо отримання документів через призму електронного судочинства

Цивільний, господарський та адміністративний процес передбачає, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.

Судова практика:

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 .08 .2024 по справі № 580 /1221 /22 зазначив, що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, в якій зазначено, що рішення було надіслано Відповідачу в його електронний кабінет.Документ доставлено до електронного кабінету 28 .04 .2022 . Водночас Верховним Судом у постанові від 22 .11 .2023 підтверджено доводи скаржника про неможливість отримання ним копії рішення суду першої інстанції 28.04.2022, враховуючи, що Електронний кабінет ЄСІТС у відповідача зареєстрований 09 .02 .2023 . Таким чином, Суд зазначив, що аналіз приписів КАС України свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення .

В ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 .02 .2024 по справі № 917 /282 /23 зазначив, що як вбачається із матеріалів справи, документ в електронному вигляді, а саме надіслано в електронний кабінет Позивача та доставлено 11 .10 .2023 о 18 :24 , що підтверджується довідкою про доставку електронного листа ( а . с . 101 т . 2 ). Таким чином, датою вручення оскаржуваного судового рішення є 12 .10 .2023. Суд вважає, що посилання на відсутність в структурі скаржника посади юриста та те, що кошторисом не передбачені кошти на юридичні послуги, а тому складення процесуальних документів здійснюється керівником, який перебував в період з 20 .10 .2023 по 27 .10 .2023 на лікарняному, а з 28 .10 .2023 по 01 .11 .2023 у відпустці, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ця обставина не підтверджує об`єктивної неможливості звернутися до суду у двадцятиденний строк.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 липня 2024 року по справі № 908 /3274 /23 зазначено, що відправлення документа заявником та його отримання судом не обов`язково є одномоментною подією та може не збігатися у часі ; і для правильного обрахування строку визначальним є саме момент відправлення відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів . Ототожнення понять «час реєстрації» та «час подання процесуальних документів» є необґрунтованим . У вирішенні процесуального питання – встановлення дати (часу) подання (пред`явлення) скарги до суду потрібно враховувати, коли саме таку скаргу подав заявник, а не коли її було отримано та зареєстровано судом. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 29 .11 .2023 зі справи № 227 /477 /21, у постанові Верховного Суду від 25 .06 .2024 зі справи № 908 /3274 /23.

6. Щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку

Учасник справи має подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до дати засідання. Копія цієї заяви повинна бути надіслана іншим учасникам справи у той самий строк. Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Судова практика:

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 .03 .2024 по справі №807 /4537 /13 – а зазначив, що незважаючи на належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, враховуючи наявність клопотання представника позивача про відкладення судового засідання та необґрунтовану відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за день до судового засідання, що фактично позбавило представника позивача спланувати безпосередню участь в засіданні (до прикладу приїхати на засідання до Львова, при цьому провести засідання, які відбулися в цей день в Ужгороді в режимі відеоконференції), колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для розгляду справи без участі представника позивача.

У постанові від 13.08.2024 по справі № 927/1136/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважив, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 .09 .2023 по справі №922 /1163 /22 зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції під час проведення судового засідання (26 .06 .2023 ) здійснив запрошення/виклик представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, також відсутні докази того, що підчас запрошення/виклику представника відповідача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми з інтернет зв`язком, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з представником відповідача . Таким чином, суд вважає, що залишення без розгляду заяви Відповідача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цієї заяви, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки скаржник мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що просив у заяві).

першоджерело - https://tinyurl.com/3s98k4tz