Направлення процесуальних документів на електронну пошту суду. Огляд судової практики
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2023 по справі № 910/3402/23 (http://tinyurl.com/bu52ey8r) зазначено, що з огляду на те, що клопотання про повернення судового збору надіслане до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет») і не містить відомостей про наявність або відсутність в заявника електронного кабінету, воно підлягає поверненню на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК.
Обставини справи
Верховний Суд ухвалою від 09.11.2023 відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3402/23, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
16.11.2023 на адресу електронної пошти Верховного Суду надійшло клопотання Відповідача про повернення судового збору, підписане електронним підписом генерального директора заявника.
Дослідивши матеріали клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) з таких підстав.
За змістом ст. 6 ГПК у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі – ЄСІТС).
ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 6 ГПК).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч. 6 ст. 6 ГПК).
Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 8 ст. 6 ГПК).
Відповідно до п. 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі – Положення) процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії – вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (п. 26 Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов’язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов’язковим використанням власного електронного підпису.
У постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.
Матеріали клопотання не містять відомостей про його підписання електронним цифровим підписом та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов’язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду з клопотанням.
Також, усупереч вимогам ч. 1 ст. 170 ГПК, клопотання не містить відомостей про наявність або відсутність в заявника електронного кабінету.
З огляду на зазначене, клопотання Відповідача про повернення судового збору у справі № 910/3402/23 було повернуто без розгляду.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.2023 по справі № 903/585/23 (http://tinyurl.com/45xpf72f) зазначено, що з огляду на те, що касаційна скарга у справі № 903/585/23 надіслана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК (у паперовій формі або в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет»), вона підлягає поверненню.
Обставини справи
09.11.2023 на адресу електронної пошти Верховного Суду надійшла касаційна скарга, подана представником (директором) Відповідача та підписана його електронним підписом.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) з таких підстав.
Частиною 3 ст. 290 ГПК передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч. 6 ст. 6 ГПК).
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абз. 3 ч. 6 ст. 6 ГПК).
Матеріали касаційної скарги не містять відомостей про підписання документів електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на касаційну скаргу, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов’язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.
До касаційної скарги директор Відповідача додав заяву в порядку абз. 3 ч. 6 ст. 6 ГПК, у якій зазначає, що реєстрація електронного кабінету у ЄСІТС суперечить релігійним переконанням керівника, що унеможливлює реєстрацію заявником цієї заяви у вищевказаній системі.
Однак, суд зазначив, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет», а не на адресу електронної пошти Верховного Суду з накладенням електронного підпису.
Таким чином, з огляду на те, що касаційна скарга надіслана до Верховного Суду не у спосіб, передбачений ГПК, вона була повернута без розгляду.
Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, зокрема, в паперовій формі.
Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, регіональна представниця Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Молодіжного комітету – «UNBA NextGen» та Ради Комітету НААУ з питань гендерної політики.
Пропонуємо Вашій увазі декілька цікавих публікацій лектора:
Не розгляд заяви сторони про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Огляд судової практики. http://tinyurl.com/3eb4x4xw
Чи може адвокат подати процесуальний документ без використання ЄСІТС? http://tinyurl.com/mt9vj596