Підготувала Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області.
30 серпня 2022 року у постанові по справі № 640/1037/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, згідно до якого суд повинен перевіряти обізнаність сторони щодо подання іншою стороною заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Обставини справи.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, вимоги представника Позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про значне перевищення розміру витрат на адвокатські послуги та про відсутність будь-якої співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної Адвокатом.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, представник Позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, разом з тим, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Верховний Суд у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на частини шосту, сьому статті 134 КАС України, якими встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, за умови недотримання критеріїв співмірності.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 520/14230/19, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ухвалено без виклику сторін. За наслідком поданої представником Позивача заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення також за відсутності сторін у справі, яким зменшив розмір заявлених витрат. Враховуючи, що сторони у справі не брали участі при розгляді справи по суті та розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, за для дотримання вимог статті 134 КАС України, повинен був переконатись про обізнаність Відповідача щодо подання представником Позивача заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у відповідному розмірі.
Проте, судом першої інстанції не встановлено факту подання/неподання Відповідачем заяви про зменшення витрат на правничу допомогу, не досліджено питання щодо направлення заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення Відповідачу для реалізації його права, визначене статтею 134 КАС України, на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, висловлення своєї позиції з цього питання.
Аналогічний підхід щодо не встановлення факту направлення заяви про вирішення питання про судові витрати іншому учаснику справи за подібних обставин застосовано Верховним Судом у постанові від 16 червня 2020 року у справі №640/22250/19, від 23 червня 2022 року у справі №640/9792/20.
Верховний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене додаткове судове рішення щодо відшкодування на користь Позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з порушенням процесуального права іншої сторони — Відповідача щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або доведення їх не співмірності, окрім того, застосував принцип співмірності без врахування частин шостої, сьомої статті 134 КАС України. Суд апеляційної інстанції наведені обставини залишив поза увагою та вказану помилку не виправив.
Касаційна скарга була задоволена частково, оскаржені судові рішення скасовані, а справа №640/1037/21 передана до суду першої інстанції на новий розгляд.
Реєстрація на майбутні заходи лектора:
Вебінар: “Електронне судочинство: навички роботи адвоката з електронними сервісами” https://bit.ly/3IT9kkj