Публікації лектора
Електронний суд. З чого почати? - у Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід Тетяни Рабко
Тетяна Рабко, адвокат, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності
Рабко Тетяна
29.08.2024

Тетяна Рабко провела у Вищій школі адвокатури НААУ майстер-клас на тему "Електронний суд. З чого почати?".

Лектор розпочала майстер-клас із інформації, що 5 жовтня 2021 року було розпочато офіційне функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

  • «Електронний кабінет»;

  • «Електронний суд»;

  • підсистема відеоконференцзв’язку.

Наразі до кола суб’єктів, що зобов’язані зареєструвати електронні кабінети включено:

  • адвокатів, нотаріусів,

  • державних та приватних виконавців,

  • арбітражних керуючих, судових експертів,

  • органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи,

  • органи місцевого самоврядування,

  • інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України.

При цьому, інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

Порядок використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» визначено Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд», затвердженою наказом державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22.09.2021   № 74-ОД.

Актуальна діюча редакція цієї Інструкції знаходиться в мережі Інтернет на веб-сайті Адміністратора ЄСІТС за посиланням https://wiki.court.gov.ua .

Спікер акцентувала увагу на судовій практиці щодо використання електронних кабінетів:

В ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2024 по справі № 904/6458/23 було зазначено, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет". Вказані висновки узгоджується із правовою позицією Верховного Суду наведеною в ухвалі від 28.11.2023 р. у справі №903/585/23. При цьому, вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2023р. у справі №911/362/22).

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2024 по справі № 910/11900/23 зазначено, що посилання скаржника на те, що реєстрація електронного кабінету суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати, відхиляються судом, зважаючи на те, що приписи абзацу третього статті 6 ГПК України діють щодо окремих категорій фізичних осіб (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти), до яких не належить ТОВ як юридична особа.

В постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 травня 2024 року по справі № 904/3184/23 зазначив, що у випадку відсутності в учасника справи зареєстрованого електронного кабінету, суд апеляційної інстанції вправі був повідомити про обов`язок ТОВ, як юридичної особи, згідно з приписами ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Висновки суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги позивача, поданої через електронний кабінет, з підстави відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу листом з описом вкладення, як учаснику, який свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінета не виконав, не відповідають висновкам щодо права особи на доступ до правосуддя.

Також було акцентовано увагу, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.

В ухвалі від 11.04.2024 по справі № 160/8000/23 Третій апеляційний адміністративний суд зазначив, що поданий апелянтом доказ скриншот з особистого кабінету системи «Електронний суд», не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, адже по-перше, суб`єкт владних повноважень має добросовісно користуватися своїми правами та перевіряти надходження електронних документів, по-друге, строк звернення до суду з апеляційною скаргою обчислюється не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення», а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Мої справи». При цьому, надходження відомостей у розділ «Повідомлення» є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету.

У  постанові від 24.07.2024 по справі № 520/22405/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено щодо доводів Скаржника проте, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану та постійними обстрілами міста Харкова у ТОВ не завжди є доступ до мережі інтернет, електроживлення та комп`ютерної техніки, суд ураховував, що можливість користування підсистемою «Електронний суд» не обмежується певним місцем (у даному випадку приміщенням офісу ТОВ).

Лектор ознайомила учасників заходу з покроковим алгоритмом реєстрації адвокатів в підсистемі «Електронний суд».

Для використання підсистеми «Електронний суд» необхідно перейти на сайт https://id.court.gov.ua/.

Здійснити процедуру реєстрації електронного кабінету з використанням КЕП та внесенням контактних даних особи.

Подальша автентифікація користувача буде здійснюватися за допомогою КЕП користувача.

Також учасники ознайомились з алгоритмом формування електронного ордеру у підсистемі «Електронний суд». З покроковою інструкцією можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/44nt5ee9.

Лектор зауважила, що для перевірки реєстрації користувача в підсистемі Електронний суд необхідно перейти до розділу «Наявність кабінету». Вводимо РНОКПП/код ЄДРПОУ та натискаємо кнопку надіслати запит, таким чином у користувача з’являється можливість переглянуту інформацію щодо результатів перевірки наявності зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд.

Також, учасникам була надана покрокова інструкція щодо подання позовної заяви у підсистемі «Електронний суд», формування додатків, направлення копії заяви сторонам по спору та сплати судового збору.

Тетяна Рабко акцентувала увагу на постанові від 23.07.2024 по справі № 440/17245/23 в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що зі змісту поданого документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та яке не було сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додане до супровідного листа як додаток, в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Також було розкрито питання участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Спікер зазначила, що учасник справи повинен подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

Лектор звернула увагу, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2023 по справі № 922/1163/22 зазначено, що не розгляд заяви скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції призвело до порушення вимоги статті 197 Господарського процесуального кодексу України та принцип рівності сторін. Суд вважає, що залишення без розгляду заяви Відповідача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цієї заяви, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки скаржник мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що просив у заяві).

Для отримання доступу та можливості збереження файлів технічної фіксації (відеозапис) судового засідання з КЕП необхідно сплатити судовий збір. Одразу після сплати судового збору у сумі 90,84грн. файл буде доступний для перегляду та збереження в додатках до протоколу у підсистемі «Електронний суд».

Лектор також розповіла учасникам про функціонал мобільного застосунку «єСуд».

Мобільний застосунок «єСуд» дозволяє:

  • отримувати пуш-повідомлення про надходження до кабінету нових документів та зміну стану справ, у яких користувач є учасником чи учасницею;

  • переглядати справи, провадження, процесуальні документи, що надіслані судом до кабінету;

  • переглядати заяви, клопотання та інші документи, які користувач створив в своєму кабінеті;

  • переглядати довіреності та ордери, що знаходяться в кабінеті користувача;

  • анулювати довіреності та ордери, які видав користувач.