Електронні докази крізь призму законодавства та судової практики: адвокат Тетяна Рабко
Під час вебінару «Процесуальні документи в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики» Тетяна Рабко, адвокат, регіональний представник молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області детально зупинилася на розгляді загальних вимог щодо оформлення електронних доказів, подання е-документів через підсистему «Електронний суд» та оцінці допустимості електронних доказів та причин їх відхилення в огляді судової практики.
Поняття та загальні вимоги щодо оформлення електронних доказів
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема:
• електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
• веб-сайти (сторінки);
• текстові, мультимедійні та голосові повідомлення;
• метадані – це дані, що характеризують або пояснюють інші дані;
• бази даних;
• інші дані в електронній формі.
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронних доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів
Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.
За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.
Подання е-документів через підсистему «Електронний суд»
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Максимальний розмір одного файлу, що завантажується у додатки не може перевищувати 95.8 MB (MiB).
Допустимі формати для завантаження:
– зображення,
– PDF документ,
– аудіо,
– відео.
Документи, що підписані КЕП неможливо подати через підсистему «Електронний суд».
Лектор наголосила на Рішенні Ради судів України від 05 серпня 2022 № 26 «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя», у якому закликано усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) – додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Окремо Тетяна Рабко сфокусувала увагу на оцінці допустимості електронних доказів та причин їх відхилення в огляді судової практики. Лектором відзначено наступні правові позиції:
• Щодо надання як доказу роздруківки електронної переписки
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2019 року у справі № 904/2882/18 суд дійшов висновку про те, що надана позивачем роздруківка електронної переписки не може бути використана як доказ у справі, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не містить електронного підпису, який є обов’язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення, зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.
Окрім того, у договорі, укладеному між сторонами, не наведено умов щодо можливості електронного листування під час його виконання, щодо погодження між сторонами відповідних адрес для електронного листування та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування.
• Щодо подання електронного доказу в паперовій копії
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20 на підставі аналізу статей 73, 77, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, сформульовано правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.
• Щодо використання у якості електронного доказу скріншоту із соціальній мережі «Facebook»
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2022 року у справі № 457/1153/20 суд зазначив, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора, проте у справі, що переглядається, наведені докази позивачем до суду не надані.
Скріншот опублікованих матеріалів у соціальній мережі «Facebook» є належним доказом в разі, якщо буде доведено, що під акаунтом «ОСОБА_2» поширила оспорену інформацію саме ОСОБА_2.
Саме цей факт повинен був довести позивач, у тому числі просити суд витребувати в УЦПНА дані про власника веб-сайту, реєстратора доменного імені - «ОСОБА_2», а суд не позбавлений можливості поставити на обговорення вказане питання.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вказаних вимог закону не врахував та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
• Щодо використання у якості доказу заявок по договору направлених в електронній формі
У Постанові Верховного Суду у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 року у справі № 914/1003/21 викладено висновок про те, що заявки на поставку товару не є електронними документами, тому питання про застосування електронного підпису при їх оформленні та направленні не постає.
• Щодо використання записів телефонних розмов як доказ вчинення правочину
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 року у справі № 904/7701/21 суд зазначив, що аудіозаписи телефонних розмов учасників справи не можуть бути підтвердженням вчинення.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://cutt.ly/O82KVX5
Тематичний огляд матеріалу – на сторінці Advocat Post: https://cutt.ly/54qmYuB
Нові публікації лектора:
• Судові рішення у мобільному застосунку Дія. https://cutt.ly/V82n8qF
• Алгоритм дій у разі відсутності документів у матеріалах електронної справи. https://cutt.ly/W82n7Hf
Зареєструватися на вебінар Тетяни Рабко "Строки у господарському процесі під час карантину COVID-19 та воєнного стану. Огляд судової практики". https://cutt.ly/C4qmLp3
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ