Діджиталізація судової системи України та робота адвоката у реаліях електронного судочинства: відбувся вебінар для адвокатів Донецької області
У Вищій школі адвокатури НААУ в рамках співпраці з Радою адвокатів Донецької області проведено захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Діджиталізація судової системи України. Робота адвоката у реаліях електронного судочинства». Лектором виступила Тетяна Рабко, адвокат, регіональна представниця МК НААУ — UNBA NextGen у Донецькій області, членкиня Ради Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
5 жовтня 2021 року було розпочато офіційне функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
• «Електронний кабінет»;
• «Електронний суд»;
• підсистема відеоконференцзв’язку.
21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).
В огляді Закону № 3200-IX Тетяна Рабко звернула увагу, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов’язана його зареєструвати відповідно до процесуального кодексу процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування, та вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування (18.10.2023), крім цивільного та адміністративного процесу в частині обов’язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону.
З детальним оглядом закону можна ознайомитися в тематичній публікації на сайті Вищої школи адвокатури за посиланням http://surl.li/jlqbz
Тетяна Рабко розповіла про переваги підсистеми «Електронний суд»:
• доступ до підсистеми «Електронний суд» є цілодобовим та фіксує точний час подання заяв/клопотань;
• звернення через підсистему «Електронний суд» не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку;
• можливість формування електронного ордеру чи довіреності у підсистемі «Електронний суд»;
• можливість ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Було звернута увага учасників заходу, що відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ "Повідомлення" у підсистемі «Електронний суд» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Мої справи».
Тетяна Рабко закцентувала увагу, що згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. 16 листопада 2022 року Велика Палата Верховного Суду по справі № 916/228/22 сформулювала правовий висновок, щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта. Суд прийшов до висновку, що надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення, що частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір» не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
Також, лектор розповіла щодо оформлення додатків в підсистемі «Електронний суд», а саме додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Максимальний розмір одного файлу, що завантажується у додатки не може перевищувати 95.8 MB(MiB).
Допустимі формати для завантаження:
• зображення;
• PDF документ;
• аудіо;
• відео.
З 8 квітня 2022 року реалізовано функціонал підсистеми «Електронний суд», а саме надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду. Надсилання документів іншим учасникам здійснюється на етапі підписання документів, які відправляються до суду. На кроці «Підписати та відправити», після підписання, якщо хоч одна із сторін має кабінет Електронного суду та було вказано РНОКПП/ЄДРПОУ в розділі "Відповідач/Позивач" або "Інші учасники", з'являється додаткове вікно надсилання документів до Електронних кабінетів інших сторін.
Крім того, була розкрито питання судових повідомлень у мобільному застосунку Дія.
19 серпня 2022 набрав чинності Закон про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо додаткових способів інформування про судові справи та проведення зборів суддів в умовах воєнного чи надзвичайного стану” від 27.07.2022 р. № 2461-IX.
06.03.2023 у розділі послуги мобільного застосунку Дія додано новий розділ Судові справи. Цей розділ не тільки надає можливість переглянути або завантажити архів з рішенням підписаний КЕП судді, а й додати призначену дату судового засідання у свій календар.
В огляді судової практики лектор зупинилася на розгляді таких судових рішень:
1. 28 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/1322/21 сформулював висновок, що підтверджений належними доказами намір суб`єкта приватного права дотриматися вимог процесуального закону разом зі встановленими фактами невиконання суб`єктом владних повноважень імперативних вимог статті 18 КАС України (зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі), а також низка процесуальних гарантій для всіх учасників справи, зокрема, знати та користуватися всіма процесуальними правами під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, не можуть бути підставою для позбавлення такого суб`єкта приватного права гарантованого Конституцією України права на оскарження рішення суду в апеляційному порядку.
2. 30 серпня 2022 року у постанові по справі № 459/3660/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, згідно із яким наявна в матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.
3. 10 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 440/222/19 сформулювала правовий висновок, що довідка про доставку SMS позивачу про розгляд справи не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд.
4. 13 липня 2022 року у постанові по справі № 761/14537/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду сформулював правовий висновок, згідно до якого оскільки судова повістка про виклик до суду була направлена на офіційну електронну адресу стягувачу – то апеляційний суд виконав обов’язок щодо повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи. Також суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що сторона зазначила свою офіційну електронну адресу і користувалася нею протягом всього часу розгляду справи, зокрема, надсилала з даної електронної адреси процесуальні заяви до суду.
5. 01 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 560/5541/20 прийшов до висновку, що застосування наслідків, встановлених положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
6. 23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
7. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 серпня 2022 року по справі № 906/1521/20 суд сформулював правовий висновок, згідно до якого заява про розподіл судових витрат може бути надіслана на електронну адресу суду до 24 години, відповідно до положень частин 6, 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України та строк не буде вважатися пропущеним.