У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 року у справі № 904/7701/21 (https://tinyurl.com/5n6hjsjn) суд зазначив, що аудіозаписи телефонних розмов учасників справи не можуть бути підтвердженням вчинення правочину у письмовій формі.

Обставини справи

Відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції був наданий CD-диск з телефонними розмовами між позивачем та відповідачем стосовно продажу останнім статутного капіталу ТОВ «Бестік Снек».

Статтею 218 Цивільного кодексу України встановлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Отже, господарським судом з цього приводу правильно зазначено, що аудіозаписи телефонних розмов учасників справи не можуть бути підтвердженням вчинення правочину у письмовій формі.

З огляду на вищевикладене Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду у постановах № 905/2319/17 від 17.04.2020, № 570/1369/17 від 25.03.2020, № 753/10840/19 від 13.07.2020, № 1540/3778/18 від 27.11.2019, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомлення та інше, є належним електронним доказом у судових справах.

Джерело: «Оцінка допустимості електронних доказів та причини їх відхилення в огляді судової практики»/посібник Тетяни Рабко. https://tinyurl.com/3naash8a