Як скасувати судовий наказ про стягнення аліментів: підстави та порядок - Олег Простибоженко
Про те, як скасувати судовий наказ про стягнення аліментів розповів адвокат, кандидат юридичних наук, Голова Комітету з цивільного права та процесу НААУ, Голова правління Центру сімейно-правових досліджень Олег Простибоженко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Простибоженко Олег
19.11.2024

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками судовий наказ про стягнення аліментів, а саме:

  • 1.    Нове законодавство.
  • 2.    Стягнення аліментів у наказному провадженні (загальні положення).
  • 3.    Місце проживання дитини.
  • 4.    Умови видачі судового наказу.
  • 5.    Порядок “оскарження” судового наказу.
  • 6.    Судова практика (визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню).
  • 7.    Касаційне оскарження.
  • 8.    Судова практика (нововиявлені обставини).
  • 9.    Припинення сплати аліментів.
  • 10. Спосіб стягнення аліментів.

У рамках характеристики судового наказу про стягнення аліментів акцентовано на наступному:

1.    Нове законодавство:

  • Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» (прийнятий 17.05.2017 р., набрав чинності 08.07.2017 р.);
  • Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (прийнятий 07.12.2017 р., набрав чинності 06.02.2018 р.);
  • Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання” (прийнятий 03.07.2018 р., набрав чинності 28.08.2018 р.).

2.    Стягнення аліментів у наказному провадженні (загальні положення)

За заявою стягувача суд видає судовий наказ про стягнення аліментів у розмірі:

1) на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ст.183 СК, п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК);

2) у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.184 СК, п. 5 ст. 161 ЦПК).

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.(ст. 182 СК).

3.    Місце проживання дитини

Що таке “проживання дитини”?

Реєстрація місця проживання разом з дитиною ще не означає проживання разом з дитиною.

ЗУ “Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання” прямо передбачає можливість існування в особи кількох місць проживання.

Зареєстроване місце проживання – це те, за яким особа комунікує з державою.

4.    Умови видачі судового наказу:

  1. Умови видачі судового наказу (відсутність інших стягувачів):

Умовою видачі судового наказу є відсутність необхідності залучення інших заінтересованих осіб (пп. 4,5 ч.1 ст.161 ЦПК):

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

Заінтересованою є особа,яка вже отримує від боржника аліменти (п.8,14 постанови ПВС № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»);

Суддя відмовляє у видачі с/н, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає ст. 161 ЦПК (ч.3 ст.165);

Можна повідомити суд про їх наявність і таким чином запобігти взагалі видачі с/н.

  1. Умови видачі судового наказу (місце реєстрації боржника):
  • заява про видачу с/н може бути подана за місцем проживання стягувача (до ч.1 ст.28 ЦПК). Тому зміна місця реєстрації не є перешкодою для видачі с/н;
  • однак, у разі якщо суд не може встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч.9 ст.165 ЦПК).

5.    Порядок “оскарження” судового наказу

Відповідно до ст. 173, 432 ЦПК слід звертатися із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.2 ст.432 ЦПК).

Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, – ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч.3 ст. 431 ЦПК).

Суд розглядає заяву в 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (ч.3 ст.432 ЦПК).

6.    Судова практика (визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню):

  • Постанова Апеляційного суду м. Києва від 19.06.2018, справа № 752/25757/17: Стягувач отримала с/н, маючи рішення суду про стягнення аліментів. Тобто, мало місце подвійне стягнення. Суд вказав, що треба подавати позов про збільшення розміру аліментів.
  • Постанова Львівського апеляційного суду від 16.09.2019, справа № 446/1683/18 : Син жив з матір’ю, а батько отримав с/н . Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у справі наявний спір щодо утримання неповнолітнього сина та його проживання, а тому спір про стягнення аліментів слід вирішувати в порядку позовного провадження.
  • Постанова Апеляційного суду Донецької області від 15.08.2018, справа № 265/4428/18: “… заявник мав на увазі незгоду з судовим наказом по суті, вважав рішення про стягнення з неї аліментів необґрунтованим, оскільки дитина проживає разом із нею… дії боржника є недопустимою спробою ревізії по суті ухваленого проти нього чинного судового рішення у позапроцесуальний спосіб, передбачений спеціальними нормами цивільно-процесуального законодавства”; Одночасно колегія суддів вважає, що з урахуванням положень Розділу ІІ ЦПК «Наказне провадження», ОСОБА_2 у разі незгоди з судовим наказом від 01.06.2018, не позбавлена можливості на його скасування у спосіб, передбачений цим Кодексом.
  • Постанова Кропивницького апеляційного суду від 28.12.2018, справа № 405/6259/18: В цілому суд не заперечував проти такого підходу, але послався на те, що “…боржник не довів наявність підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню”.

7.    Касаційне оскарження:

Не передбачено… (ст. 389 ЦПК).

8.    Судова практика (нововиявлені обставини):

  • Постанова Рівненського апеляційного суду від 12.12.2019 у справі № 569/17045/18 : Між “сторонами” було укладено договір про сплату аліментів, але стягувач приховала це і отримала судовий наказ. Суд послався на те, що іншого способу перегляду ніж через нововиявлені обставини не передбачено, а далі вказав, що за ст. 192 СК справа має вирішуватися у позовному провадженні, що “виключає можливість видачі судового наказу”.
  • Постанова Донецького апеляційного суду від 13.05.2020, справа № 265/4428/18 : “ОСОБА-1 було долучено до заяви про видачу с/н довідку про місце реєстрації сина… Яких небудь доказів про фактичне місце проживання разом з батьком заявник не надав”. Суд з “натяжкою” витлумачив це як нововиявлені обставини і більше опирався на існування спору між сторонами.
  • Постанова Київського апеляційного суду від 04.10.2024, справа № 761/30074/20 : при вирішенні питання за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів в розмірі 1/3 доходу боржника на двох дітей суду не було відомо про те, що раніше ОСОБА_2 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про стягнення аліментів на страшу доньку в розмірі доходу боржника ОСОБА_1 і така заява була задоволена.

9.    Припинення сплати аліментів

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (ч. 4 ст. 273 ЦПК).

В СК такої норми прямо немає, крім ст. 188, але практика йде таким шляхом.

  • заявники, як батьки, дійшли спільної згоди щодо визначеного місця проживання їх спільної дитини ОСОБА_3 разом із батьком, у зв`язку із чим припинилося зобов`язання ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 . (ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 28.09.2021).

10. Спосіб стягнення аліментів

За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 180 СК).

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 180 СК). Отже, спосіб стягнення аліментів обирає лише стягувач (не суд).

Зміна способу стягнення аліментів і зміна розміру аліментів:

  • Платник аліментів не має права пред’являти позов про зміну способу стягнення аліментів. Це виключне право одержувача аліментів (ст.181 СК).
  • Платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у межах способу, обраного стягувачем аліментів (ч.7 ст.170 ЦПК, ст.192 СК).

Наприклад, просити 1/5 чи 1/6 заробітку на одну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму.

Підсудність (зміна способу): позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Підсудність (зменшення розміру): ЦПК не передбачає застосування альтернативної підсудності до вимог платника аліментів про їх зменшення; Такий позов має пред’являтися за правилами “загальної” підсудності – місцем проживання одержувача аліментів; Новий ЦПК передбачає наслідки порушення (чи спроб) підсудності…

 

Першоджерело: https://tinyurl.com/336989ej