Постановою за справою про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП “Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.
Наведеною постановою позивача визнано винним у тому, що він, 23 березня 2022 року о 07 год. порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, відмовився отримувати повістку для прибуття до Володимир-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В подальшому Іваничівським районним судом Волинської області (рішення від 23 червня 2022 року у справі № 156/246/22 за адміністративним позовом до ТЦКСП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення) встановлено, що зі змісту справи про адміністративне правопорушення, яка розглядалася, не має доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення.
Відповідач в свою чергу не надав суду жодних доказів, які б стверджували про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи не довів, що позивач про день та час розгляду справи про був поінформований належним чином, натомість в судовому засіданні підтвердив, що повідомлення про розгляд справи 05 квітня 2022 року позивачу не направлялося.
Оскільки ОСОБА_1 не був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, факт навмисного неотримання кореспонденції відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, суд погоджується із доводами позивача щодо порушення його права на захист, а відтак неправомірності постанови за справою про адміністративне правопорушення від 05 квітня 2022 року.
Суд також звернув увагу, що посадовими особами Володимир-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, як підтвердив в судовому засіданні представник відповідача протокол про адміністративне правопорушення від 23 березня 2022 року складався у відсутність позивача, що позбавило його права надати пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. В той же час, у протоколі зроблена вказівка, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності від пояснення або підписання протоколу відмовилася, заяви клопотання від неї не надходили.
Також, на думку суду у матеріалах справи відсутні достатні докази відмови позивача отримувати повістку як військовозобов`язаного. В копії повістки на ім`я ОСОБА_1 зроблена відмітка – «відмова», яка не застережена підписами уповноважених осіб, свідків. Як ствердив в судовому засіданні представник відповідача факт відмови позивача отримувати повістку фіксувався на відеозапис, однак такий суду надано не було та вказав, що свідки відмови для допиту в судовому засіданні не мають змоги з`явитися по причині їх зайнятості.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо недодержання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, недостатність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Наведене судове рішення доступне за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104900758
Матеріал підготував д.ю.н., адвокат Георгій Попов