Призов на військову службу за згодою: окремі питання практики
У ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII визначаються підстави надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 23 наведеного Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах 4 – 12 ч. 1 вказаної статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання (ч. 2 ст. 23).
Проте, на практиці наведене положення Закону не завжди дотримується. Так, у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (справа № 340/3728/22) зауважується, що за змістом вказаної норми військовозобов’язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації лише за їх згоди.
Судом встановлено, що на утриманні ОСОБА_1 перебувають троє його неповнолітніх дітей до 18 років, а саме: ОСОБА_2; ОСОБА_3; ОСОБА_4; що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_5 від 14 липня 2013 року, серії НОМЕР_6 від 09 січня 2019 року та серії НОМЕР_7 від 19 вересня 2011 року.
З огляду на викладене, на час виникнення спірних правовідносин позивач відповідно до ст. 23 Закону України »Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Єдиний виняток - його згода, при умові, що військова служба буде за місцем проживання позивача.
Будь-яких доказів, які засвідчили б волевиявлення позивача вступити на військову службу та стати на захист України, відповідачі не надали.
Свого бажання щодо захисту Вітчизни від збройної агресії Російської федерації позивач не підтвердив і під час розгляду цієї адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги те, що на час виникнення спірних правовідносин позивач відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підлягав призову на військову службу під час мобілізації тільки за його згодою і тільки за місцем проживання, а згоди на призов він не надавав, Кропивницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки порушено вимоги Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому п. 8 наказу начальника Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 114/1 від 31.03.2022 року про призов військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню.
Як похідна, підлягає задоволенню вимога позивача про визнання протиправним та скасування Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 108 від 06.03.2022 року в частині п. 2.19 щодо зарахування та прийняття у військову частину НОМЕР_2 ОСОБА_1 на посаду стрільця-санітара 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти.
Разом із тим, у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (справа № 600/1359/22-а) зауважується, що позивача 07.03.2022 призвано на військову службу по мобілізації та направлено до в/ч НОМЕР_5 iз врахуванням заключення медичної комісії при Святошинському РВК м. Києва від 04.03.2019, згідно якого останнього визнано «обмежено придатним до військової служби».
Позивач має на утриманні трьох дітей до 18 років, що підтверджується копіями свідоцтва про їх народження. Проте, про вказані обставини позивачем не повідомлялося.
Розглядом справи по суті встановлено, що на момент медичного огляду будь-яких скарг щодо стану здоров’я від позивача не находило, документів, що підтверджують наявність хронічних або гострих захворювань не надано, висновок військово-лікарської комісії зареєстровано у Книзі обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 562 від 04.03.2022; протокол зареєстровано у Книзі протоколів ІНФОРМАЦІЯ_2 за № 12. У тимчасовому посвідченні станом на 07.03.2022 відомості щодо зняття позивача з військового обліку відсутні.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, за приписами абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Суд зауважив, що відстрочка від призову на військову службу по мобілізації надається військовозобов’язаним та може бути реалізована лише до призову на військову службу.
Позивач вже являється військовослужбовцем, тому відстрочка йому надаватися не може.
Крім того, огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачі та співвідповідач по справі, не можуть надати військовослужбовцю солдату ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка передбачена абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він 07.03.2022 призваний та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_5.
Відповідачі та співвідповідач в даній справі не наділені повноваженнями щодо розгляду рапортів та документів, які підтверджують підстави звільнення з військової служби.
Більше того, суд зауважив, що усі заяви з приводу проходження військової служби позивачу необхідно подавати до командира військової частини НОМЕР_5.
Важливо також звернути увагу на те, що призовникам та військовозобов’язаним необхідно вживати заходів до підтримання інформації щодо себе у актуальному стані. Так, згідно з п. 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487) призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать (наведено не повний перелік):
1) прізвище;
2) власне ім’я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) місце народження;
6) стать;
7) місце проживання та місце перебування;
8)відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження);
8-1) відомості про сімейний стан особи та членів її сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), а також дітей) тощо.
У подальшому, у випадку існування законних підстав, це сприятиме зменшенню ймовірності бути мобілізованим та дозволить уникнути тривалої судової процедури щодо захисту своїх прав.
Використані судові рішення
1. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року (справа № 340/3728/22) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/106954094
2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (справа № 600/1359/22-а) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/105552893
Матеріал підготував Георгій Попов, адвокат, доктор юридичних наук, радник Юридичного бюро «Актум».