Відповідь: Статтею 39 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Відповідно до статті 40 Цивільного кодексу України моментом визнання фізичної особи недієздатною є набрання законної сили рішенням суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Пунктом 5 статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
А також статтею 62 Цивільного кодексу України визначено, що місцем опіки або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Отже,
- Місцем проживання недієздатної фізичної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
- Місцем опіки або піклування недієздатної фізичної особи є місцем проживання опікуна чи піклувальника.
- Місцем опіки недієздатної особи є місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Закон України «Про психіатричну допомогу» надає визначення поняттю заклад з надання психіатричної допомоги. Заклад з надання психіатричної допомоги- психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров’я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов’язана з наданням психіатричної допомоги.
Перелік спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 516 від 20.03.2018 р.
Недієздатна особа може перебувати у закладі з надання психіатричної допомоги, в тому числі і в психоневрологічному інтернаті, який є закладом з надання психіатричної допомоги. Відповідно до пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 14 грудня 2016 року «Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат» до інтернату насамперед приймаються особи, які потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про їх недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності. Особи, із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, надання медичної допомоги, комплексу реабілітаційних послуг і яким згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті.
Місце проживання недієздатної особи визначає суд або орган опіки чи піклування.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26.05.99 року затверджено Правила опіки та піклування . Відповідно до якого:
Органи соціального захисту населення здійснюють діяльність щодо забезпечення догляду, надання соціально-побутового та медичного обслуговування громадянам похилого віку, інвалідам і дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього потребують.
Органи охорони здоров'я здійснюють діяльність (діагностичну, лікувальну, експертну) щодо осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок психічних захворювань або визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними речовинами, а також щодо утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до трьох років у будинках дитини.