Про практику звільнення за прогул в умовах воєнного стану розповіла адвокат, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права ВША НААУ Вікторія Поліщук під час круглого столу: «День трудового права: підсумки 2022 року», що відбувся 10 січня.
На початку воєнного стану в Україні, Державна служба України з питань праці та Міністерство економіки України прийняли одну єдину позицію, яка полягала у наступному. Якщо працівник відсутній на роботі у зв’язку з бойовими діями, то це не може бути кваліфіковано як прогул без поважної причини. Рекомендувалось роботодавцю до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин.
До моменту прийняття змін у трудовому законодавстві, а саме до 01.07.2022 року, Державна служба України з питань праці почала наголошувати у ряді своїх роз’яснень, які розміщені на офіційному веб-порталі, що звільнення за прогул є можливим, якщо відсутні поважні причини, які би дозволяти працівнику не виходити на роботу.
Такі позиції державних органів обґрунтовані загальним правилом, за яким кожен роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці. З огляду на вищевикладене, якщо роботодавець не має можливості забезпечити працівника необхідними умовами праці, останній не зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки.
Дежпраці з метою забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання соціальної сфери і торгівлі та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків з працівниками під час виробничої діяльності суб’єктів, у томі числі державної форми власності, що забезпечують та надають соціальні послуги в умовах воєнного стану в Україні, а також для створення належних умов ефективного функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, надала відповідні рекомендації (http://bit.ly/3H2zm5l).
Тому у разі, якщо з боку роботодавця створені безпечні умови праці, якщо підприємство працює, працівники мають виходити на роботу. Якщо ж працівники не можуть вийти на роботу у зв’язку з перебуванням за кордоном, слід враховувати розумний строк для повернення працівника.
Якщо підприємство працює і працівник не виходить на роботу у розумний строк, застосовується процедура звільнення за прогул. Ця процедура опосередковує наявність таких документів:
• доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім’я керівника підприємства
• акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж з 3 осіб;
• табель обліку використання робочого часу;
• лист працівникові з вимогою надати пояснення стосовно причин відсутності на роботі — якщо працівник не з’являється на роботу;
• письмові пояснення працівника щодо причин відсутності на робочому місці;
• подання на попередню згоду профспілкового комітету на звільнення;
• виписка з протоколу засідання профспілкового комітету зі згодою на звільнення;
• наказ (розпорядження) про припинення трудового договору.
Під час відсутності працівника на робочому місці, як зазначає Держпраці, роботодавець має вжити заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Перш за все, необхідно зателефонувати працівнику за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці. Якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо документального оформлення доказів відсутності. Для цього безпосередній керівник відсутнього працівника повинен написати доповідну записку на ім’я керівника підприємства з викладенням усіх обставин.
В огляді судової практики Вікторія Поліщук акцентувала увагу на наступних судових рішеннях:
1. Постанова Рівненського апеляційного суду від 17.11.2022 р. у справі № 565/404/22 (http://bit.ly/3kcWQf4)
«Перебуваючи поза межами робочого місця, позивачка ОСОБА_1 вживала заходів як до попередження керівництва про зміни щодо свого стану, місцезнаходження, так і до організації роботи довіреної їй структурної ланки підприємства, підтримуючи постійний контакт з колегами та своїм безпосереднім керівником і забезпечуючи організацію робочого процесу, за який вона відповідальна».
«Довідка лікаря ОСОБА_6 , виписана 04.03.2022 року про те, що ОСОБА_1 була хвора і через свій стан неспроможна дістатися робочого місця та подолати дорогу з Республіки Польща до м. Вараш Рівненської області, оцінюється апеляційним судом як достатній доказ на підтвердження того, що позивачка не з`явилася на роботу через поважні причини».
2. Рішення Жовтневого районного суду м. Харків від 25.11.2022 р. у справі № 639/2672/22 (http://bit.ly/3CGmjUH)
У період з 24.02.2022 по 05.07.2022 позивач була відсутня на робочому місці, оскільки була вимушена, у зв`язку з веденням в м. Харкові активних бойових дій, які загрожують життю і здоров`я позивача та її малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виїхати на безпечну територію. Суд вважає, що відсутність позивача на роботі була зумовлена поважною причиною, оскільки була направлена на зберігання життя і здоров`я як позивача, так і її малолітньої доньки, а тому ознак прогулу не містить.
3. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 01.08.2022 р. у справі № 242/1050/22 (http://bit.ly/3iBTEt6)
Працівниця мешкає у безпосередній близькості від зони проведення бойових дій та добиратися до робочого місця їй було небезпечно для життя та здоров`я, вона виконувала свої трудові обов`язки у повному обсязі дистанційно, про що адміністрації підприємства було відомо. Суд зазначає, що невихід позивача на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов`язаних з ними обставин, не може мати наслідком звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за підставою «прогул».
4. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 212/2478/22 (http://bit.ly/3X74Ah7)
Суд розглядом справи встановив, що починаючи з 10 квітня 2022 року по 24 квітня 2022 року ОСОБА_1 не з’явився на роботу, не маючи підстав для не виходу на роботу, оскільки наказ про надання йому відпустки без збереження заробітної плати роботодавцем не видавався та із АТ «Кривбасзалізрудком» не узгоджувався. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 10 квітня 2022 року по 24 квітня 2022 року підтверджується табелем робочого часу за квітень 2022 року по підприємстві відповідача, що не заперечувалось самим позивачем. Відповідно до «Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» (з подальшими змінами), місто Кривий Ріг не було включено до «Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
5. Рішення Волинського апеляційного суду від 05.10.2022 р. у справі № 166/282/22 (http://bit.ly/3QGeK63)
ОСОБА_1 у період із 28 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року була відсутня на робочому місці у зв’язку із веденням воєнних дій та необхідністю збереження свого та дітей життя і здоров’я. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано та підставно дійшов висновку, що відсутність позивача на роботі була зумовлена поважною причиною, тому ознак прогулу не містить.
6. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.11.2022 р. у справі № 761/12924/22 (http://bit.ly/3XaLbw3)
Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» не приймала наказ про дистанційний порядок роботи позивача. Від позивача будь-яких заяв про надання відпустки чи дистанційну роботу, до відповідача не надходило. Також позивач не повідомляла роботодавця про причини відсутності на робочому місці. Позивач не надала суду доказів на підтвердження її перебування в м.Львів в період з 18.03.2022 року по 26.05.2022 року.
Трансляція круглого столу доступна за посиланням: http://bit.ly/3kc1tGm
Ознайомитися з тематичними публікаціями за наслідками круглого столу можна за наступними посиланнями:
• Ознайомитися з тематичними публікаціями за наслідками круглого столу можна за наступними посиланнями:
• Алла Андрушко. Призначення трудового права у державі під час воєнного стану: адвокат Алла Андрушко https://bit.ly/3CNxSth
• Наталія Матвійчук. Відрядження працівників під час дії воєнного стану https://bit.ly/3ITGv9x
• Катерина Цвєткова Договори з фрілансерами та особливості їх укладення. http://bit.ly/3WoeRVl
• Ганна Лисенко «Призупинення дії трудового договору»: http://bit.ly/3QPdyxe
Нагадаємо, що під час круглого столу анонсовано про відкриття Центру трудового права ВША НААУ – експертної платформи, ключові напрямки розвитку якої охоплюють міжнародне та вітчизняне трудове право, право соціального забезпечення. Більше про подію можна дізнатися за посиланням: https://bit.ly/3QAskrQ
Приєднатися до команди Центру можна, направивши резюме та мотиваційний лист на адресу: info@hsa.org.ua до 25 січня 2023 року