Взаємовідносини роботодавців з мобілізованими та демобілізованими працівниками
Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення
Поліщук Вікторія
09.07.2024

Основні категорії справ, які виникають стосовно військовослужбовців, стосуються безпосереднього проходження ними служби, дотриманням соціальних прав та наданих пільг, а також взаємовідносин із роботодавцями.

Саме про взаємовідносини роботодавців із мобілізованими та демобілізованими працівниками розповіла під час фахової дискусії «Трудові та соціальні права військовослужбовців» керівник Центру трудового права та соціального забезпечення Вікторія Поліщук.

Лектор нагадала учасникам заходу про три види повісток:

1.Повістка для уточнення даних. Її вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.

2.Повістка на проходження військово-лікарської комісії. Ця повістка за підписом начальника ТЦК зобов’язує пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.

3.Мобілізаційне розпорядження. Ця повістка вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.

Вікторія Поліщук окремо проговорила процедурні аспекти вручення повісток, проходження ВЛК, призову на навчальні збори, залучення до призовної комісії та вибуття у військову частину.

Окреслила адвокат алгоритм дій у разі призову працівника, який включає наступне:

1. Подання до відділу кадрів повістки ТЦК та СП про призов на військову службу під час мобілізації;

2. Видання наказу про увільнення від роботи у зв’язку з призовом із збереженням робочого місця і посади;

3. Ознайомлення працівника з наказом (у доступний і погоджений (з ним спосіб);

4. Надання працівнику копії наказу (за потреби);

5. Табелювання працівника з позначкою «І».

Говорячи про демобілізацію, Вікторія Поліщук звернула увагу на наступне. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Підтверджує цей факт відповідна позначка у військово-обліковому документі. До моменту надання працівником підтвердних документів про закінчення проходження військової служби роботодавець має всі підстави вважати його увільненим від виконання посадових обов’язків на час проходження військової служби відповідно до ст. 119 КЗпП. Лише після того як працівник повернувся на роботу і надав військово-обліковий документ з відповідною відміткою, видається наказ про те, що працівник приступає до роботи, а в разі його бажання звільнитися — наказ про звільнення.

План дій у разі демобілізації включає:

1. Після звільнення з військової служби та повернення на роботу працівник повинен надати роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. Якщо немає запису про виключення працівника зі списків особового складу військової частини, то до роботи його не допускати.

2. Звільнені з військової служби зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) ТЦК та СП для взяття на військовий облік. Якщо працівник у 5-денний строк не прибув до свого ТЦК та СП для взяття на військовий облік, то про нього слід повідомити ТЦК та СП.

Відповіла лектор і на такі питання, які часто виникають на практиці:

·               Чи видавати наказ про повернення на роботу?

 

Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 р. № 231/06/186-15 передбачає, для того, щоб працівник приступив до роботи, потрібен розпорядчий акт роботодавця.

·               Чи повідомляти в ТЦК та СП?

У Порядку № 1487 немає прямої норми, яка б вказувала, що про повернення працівника із військової служби слід подати інформацію до ТЦК та СП.

Окрім того, слід врахувати, якщо працівник після звільнення з військової служби невчасно повернувся до роботи, роботодавець зобов’язаний взяти в нього письмове пояснення, що передбачено ст. 149 КЗпП. Процедура взяття письмового пояснення потрібна роботодавцю передусім для аргументованого пояснення відсутності заробітної плати за цей період.

Із записом фахової дискусії можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/ruz9sa7a