Все про військовий облік і військову службу жінок – Вікторія Поліщук

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками військовий облік і військову службу жінок, а саме:

1. Взяття на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту.
2. Відповідальність за непостановку на військовий облік. Перевірки роботодавців.
3. Трудові, економічні та соціальні права жінок-військовослужбовиць.

У рамках характеристики військового обліку і військової служби жінок акцентовано на наступному:

1. Взяття на військовий облік жінок, які мають медичну або фармацевтичну освіту

Які спеціальності беруться на облік?

фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія;
професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, професіонали в галузі медицини (крім медичних сестер) тощо;
професіонали в галузі патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології, патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи тощо.

На військовий облік беруться:

– Спеціальність (медичну або фармацевтичну спеціальність — беруться на військовий облік в обов’язковому порядку; іншу спеціальність / професію (не медичну або фармацевтичну), яка є спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в Переліку №313, — беруться на військовий облік за власним бажанням);

– Жінки, які не досягнули граничного віку;

– Жінки мають бути придатними до військової служби.

2. Відповідальність за непостановку на військовий облік. Перевірки роботодавців

Обов’язки жінок після постановки на військовий облік:

прибувати за викликом до ТЦК та СП;
не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (саме ця норма набула широкого обговорення стосовно чоловіків нещодавно – позиція МО з цього питання не визначена до кінця);
проходити медогляд та лікування згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії;
проходити підготовку до військової служби, військову службу та виконувати військовий обов’язок у запасі;
надавати документи про зміну місця проживання, сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи та посади.

Дії роботодавців у частині військового обліку:

1)Під час працевлаштування:

Громадянин (в т. ч. військовозобов’язані жінки, які вже перебувають на військовому обліку і мають військовий квиток (чи інший військово-обліковий документ) зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи (ст. 24 КЗпП).

2)Перед початком роботи:

Також п. 34 Порядку № 1487 зафіксований обов’язок роботодавця щодо доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу.

Тобто, під час прийняття на роботу військовозобов’язаних жінок їх потрібно ознайомлювати з правилами військового обліку під підпис.

3)У процесі роботи:

У разі прийняття, звільнення або зміни особових даних військовозобов’язаної працівниці протягом року такі відомості мають бути відображені у списку персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок, адже ведеться такий список протягом року.

На кінець поточного / на початку наступного року такий список потрібно буде формувати станом на 1 січня. Він має бути підписаний особою, яка відповідальна за ведення військового обліку, та керівником підприємства, а також зареєстрований до 25 січня.

Судова практика: Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2024 р. у справі №127/26271/24 (провадження № 2-а/127/229/24).

3. Трудові, економічні та соціальні права жінок-військовослужбовиць

Соціальний захист: Військовослужбовець-жінка має право на отримання грошового забезпечення за час звільнення її від виконання службових обов’язків у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, протягом якого дитина (за висновком лікаря) потребує догляду, але не більше як за 14 календарних днів. У разі, якщо дитина потребує стаціонарного лікування — за весь час перебування її в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Згідно з частиною 2 ст. 257 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про звільнення від виконання службових обов’язків офіцерів і військовослужбовців військової служби за контрактом на підставі довідки лікаря (фельдшера) і про вихід їх на службу після хвороби оголошується в наказі по військовій частині.

Відмова у допуску до вступних іспитів для вивчення військової медицини за антропометричними вимогами: Рішення ЄСПЛ від 08.11.2022 р. MORARU проти ROMANIA. Заява стосується відмови органів влади допустити заявницю до вступних іспитів для вивчення військової медицини, оскільки її зріст і вага були нижчими за порогові значення, встановлені Наказом Міністерства національної оборони (далі – МО), який був чинним на той час, про який іде мова. Уряд було повідомлено про суть заяви відповідно до статті 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 2 Протоколу № 1 до Конвенції.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2023 р. у справі №560/16877/23:

Обставини справи. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на порушення відповідачем Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та на необґрунтовану відмову у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, оскільки позивачка, як жінка-військовослужбовець, що звільнена з військової служби через сімейні обставини (самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років) у зв`язку з настанням особливого періоду, не маючи бажання продовжувати військову службу, має вислугу років, що перевищує 10 років, тому має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону №2011-XII.

Обґрунтування Суду. Суд дійшов висновку, що позивачка, як військовослужбовець, що звільнена з військової служби через такі сімейні обставини або інші поважні причини (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років) за наявності вислуги років, що перевищує 10 років, має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом другим пункту 2 статті 15 Закону № 2011-XII.

Розмір такої допомоги визначається у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби позивачки. Однак, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту нарахування та виплати позивачці такої грошової допомоги станом на час її звільнення.

Щодо посилань представника відповідача на те, що підстава звільнення з військової служби, за якою особа має право на одноразову грошову допомогу при звільненні (зазначену в частині 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ), а саме військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років – відноситься саме до звільнення з військової служби в особливий період, а не під час введення воєнного стану, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про оборону України” починаючи з 18.03.2014 в Україні було запроваджено “особливий період”, який з того часу не припинявся. З наведеного вбачається, що позивачку звільнено на час дії в країні воєнного стану, що є частиною особливого періоду, отже дає їй право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні.

Першоджерело - https://tinyurl.com/2enp4pxu