Починаючи з 20.01.2023 діють Зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 59.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема, від:

• одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень;
• гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь;
• одержання сонячного або теплового удару;
• опіку;
• обмороження;
• утоплення;
• ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
• одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

У разі, якщо з працівником стався нещасний випадок, то потрібно негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці або іншій уповноваженій особі підприємства.

Безпосередній керівник робіт (чи інша уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:

• терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити в разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;
• негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування в такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

Повідомлення про нещасний випадок за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання надається, крім територіального органу Держпраці, ще у територіальний орган Пенсійного фонду України та інші установи, передбачені Порядком. На підприємствах (в установах, організаціях) у разі настання нещасного випадку створюється комісія з його розслідування та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що підлягають спеціальному розслідуванню. До складу комісії, крім представника територіального органу Держпраці, ще залучається представник територіального органу Пенсійного фонду.

З 21 березня 2024 року діє постанова правління ПФУ від 26.01.2024 № 4-1, якою затверджено новий Порядок нарахування та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань. Порядком визначається механізм призначення, перерахування та здійснення таких страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності:

·допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

·щомісячна страхова виплата втраченої заробітної плати;

·страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;

·страхова виплата в разі тимчасового переведення потерпілого на легшу нижче оплачувану роботу;

·одноразова допомога потерпілому;

·страхові виплати в разі смерті потерпілого;

·страхова виплата дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

·страхові витрати на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

·інші витрати на відшкодування шкоди, які включають: компенсацію витрат на проїзд до місця лікування та/або реабілітації потерпілого та особи, яка його супроводжує і у зворотному напрямку, відшкодування витрат на надання соціальної послуги догляду вдома, щомісячну грошову компенсацію вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги, відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

Також окреслюються питання звернення за призначенням (перерахуванням), здійсненням страхових виплат, підготовки і подання документів для призначення (перерахування, продовження) страхових виплат та формування електронної справи про страхові виплати, затверджуються форми заяв для здійснення страхових виплат.

 Відтак, сьогодні усі витрати на лікування потерпілого, сплату за лікарняним здійснює Пенсійний фонд. У разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілому виплачується одноразова страхова виплата та здійснюються щомісячні страхові виплати. У разі ж настання нещасного випадку зі смертельним наслідком сім’ї загиблого на виробництві надається фінансова допомога на проведення ритуальних послуг, а також здійснюються страхові виплати по втраті годувальника. Якщо має місце на підприємстві прихований нещасний випадок, тобто, працівник не заявляє про такий прецедент або роботодавець тисне на самого працівника, то працівник не має права на будь-які медико-соціальні відшкодування.

Окремо прошу взяти до уваги, що у випадку настання нещасного випадку внаслідок бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів здійснюється спеціальне розслідування зі сторони Держпраці. 

Відповідно до п. 14118 Порядку у разі настання нещасного випадку за обставин, визначених пунктом 14115 цього Порядку, заклад охорони здоров’я надає протягом однієї доби в паперовій та/або електронній формі територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем настання нещасного випадку та суб’єкту господарювання, працівником якого є потерпілий, екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1.

Роботодавець після отримання інформації про нещасний випадок подає письмово або електронною поштою у строк, визначений пунктом 8 цього Порядку, повідомлення про нещасний випадок за формою згідно з додатком 2 територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України та військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування), первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб`єднанню за місцем настання нещасного випадку.

Згідно з п. 14119 вказаного Порядку територіальним органом Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця в письмовій або електронній формі повідомлення про нещасний випадок, зазначений у пункті 141-15 цього Порядку, або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров’я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи тощо) утворюється комісія із спеціального розслідування, до складу якої входять:

·посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);

·представник територіального органу Пенсійного фонду України, представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування).

За необхідності до участі в розслідуванні можуть бути залучені роботодавець або його представник, лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), а також представник первинної організації профспілки (у разі його відсутності – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці чи представник галузевої профспілки вищого рівня або територіального профоб`єднання) з включенням їх до складу комісії.

Отже, згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, роботодавець після отримання інформації про нещасний випадок протягом доби повинен направити відповідне повідомлення про нещасний випадок (за формою згідно з додатком 2 до Порядку) територіальному органу Держпраці, а територіальний орган Держпраці - протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця такого повідомлення, утворити комісію із спеціального розслідування.

Якщо ж проведення розслідування є неможливим через загрозу життю та здоров'ю членам комісії, подальше розслідування можливе після нормалізації ситуації. Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.

Разом з тим, воєнний стан в Україні триває вже більше двох років і сьогодні все більше працівників звертаються до суду з метою оскарження бездіяльності роботодавців щодо розслідування нещасних випадків, які трапилися внаслідок саме воєнних дій. Прикладом можна назвати зазначену справу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №200/1095/24 відкрито провадження про бездіяльність  роботодавця щодо не утворення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку щодо неї (яка почалася з червня 2023 року), не могла дізнатися раніше, оскільки через ушкодження здоров`я під час авіаційного бомбардування тривалий час проходила та проходить лікування як в Україні, так і за кордоном. Місто Маріуполь Донецької області (місцезнаходження її роботодавця), де з нею стався нещасний випадок, входить до переліку територій, які тимчасово окуповані Російською Федерацією. Вважала, що після повідомлення свого роботодавця, саме він має проводити розслідування цього нещасного випадку. Про порушення своїх соціальних прав саме відповідачем дізналася у лютому 2024 року після роз’яснень її представником змісту відповідей на адвокатські запити до її роботодавця та до відповідача, що отримані у лютому 2024 року, після чого відразу звернулася до суду з даним позовом. Позивач також подала клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне некомерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки». Клопотання обґрунтовувала тим, що згідно з положеннями ст. 171 Кодексу законів про працю України, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 (зокрема п. 14119), у разі задоволення позовних вимог комунальне некомерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольське територіальне медичне об`єднання здоров`я дитини та жінки» як роботодавець позивача зобов`язаний брати участь в розслідуванні нещасного випадку, що стався з позивачем. Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.

Також працівники, які отримали травми, мають значні складнощі з отримання відповідних документів, якщо роботодавці залишилися на окупованій території.

Прикладом є рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі № 360/1502/23. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він багато років відпрацював у шкідливих підземних умовах, вийшов на пенсію на пільгових умовах, так як набув необхідного пільгового підземного стажу. Останнім часом стан його здоров`я почав різко погіршуватися, тому він звернувся за медичною допомогою, в результаті чого у нього були виявлені захворювання, які дали підстави вважати про наявність у позивача саме хронічного професійного захворювання. В зв`язку з цим 30.03.2023 за вхідним № 1691/СХ/1-23 на адресу відповідача надійшов запит Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради від 13.02.2023 № 40 на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння), в якому у відповідача просили скласти інформаційну довідку про умови праці (санітарно-гігієнічну характеристику умов праці) на ОСОБА_1 за професіями: заступник директора по виробництву, директор шахти, головний інженер, заступник директора шахти, помічник начальника дільниці, начальник дільниці, гірничий майстер. Однак вказана довідка так і не була надана. З приводу цього позивач неодноразово звертався зі скаргами на «гарячу лінію», а також безпосередньо до відповідача, проте, довідка так надана і не була. Як на підставу невидачі інформаційної довідки про умови праці, відповідач посилається на фактичне місце реєстрації ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» на тимчасово окупованій території. Водночас така бездіяльність відповідача впливає на право позивача щодо оформлення соціальної виплати в зв`язку з професійним захворюванням.

Відтак, у випадку певних ситуацій є можливість встановлення правової істини у судових органах. Однак, деякі питання і досі залишаються на паузі у силу обставин окупації частини України зі сторони російської федерації.