Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 17.01.2024 р. у справі №242/2060/23 щодо оповіщення військовозобов’язаних

Обставини справи. Розпорядженням начальника Покровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2023 № 06/9159, яке адресоване ВП «Охорона» ДП «Селидіввугілля» та отримано останнім 23.11.2023, з метою уточнення військово-облікових даних та проходження медичного огляду вказано про оповіщення працівників, які перебувають на військовому обліку підприємства.

Наказом ВП «Охорона» ДП «Селидіввугілля» від 24.11.2023 № 57-к працівників, які вказані у розпорядженні, відсторонено від виконання трудових обов’язків на дату, вказану у розпорядженні, інспектору з кадрів наказано здійснити оповіщення цих працівників.

Постановою начальника Покровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 07.12.2023 № 09/9606 інспектора з кадрів ВП «Охорона» ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 5100 грн. З постанови вбачається, що позивач під час дії особливого періоду порушила вимоги п. 34, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не виконала розпорядження від 22.11.2023 №06/9159, а саме: не відповіла на нього, всі інші вимоги виконала.

Обґрунтування Суду. Так, з наданих письмових доказів позивачем встановлено, що на виконання розпорядження начальника Покровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.11.2023 № 06/9159 було видано наказ ВП «Охорона» ДП «Селидівугілля», з яким під підпис ознайомлені працівники, що вказані у розпорядженні, вказаного підприємства та контроль за виконанням наказу покладено на позивача, але матеріали справи не містять відомостей щодо письмово повідомлення про виконання отриманого розпорядження до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Надану відповідь від 27.11.2023 № 01-1/642 за підписом генерального директора ДП «Селидіввугілля», адресовану начальнику Покровського РТЦК та СП, суд приймає як загальну інформацію по підприємству з приводу бронювання працівників, але не свідчить про виконання саме позивачем письмового повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу виконання отриманого розпорядження, в якому вказано про письмове повідомлення про його виконання та у разі відсутності вказаних осіб з поважних причин забезпечити їх прибуття протягом 3 днів з моменту повернення до виконання службових обов’язків.

Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/bdvswy6s

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.01.2024 р. у справі №717/46/24 щодо оповіщення військовозобов’язаних

Обставини справи. В оскаржуваній постанові зазначено, що 20 грудня 2023 року ОСОБА_3, перебувала на посаді старости Зеленецького старостинського округу Лівинецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області та згідно рішення Лівинецького сільського голови від 28.01.2021 року №23-03/8/2021 на неї покладено обов’язок ведення військового обліку на території Зеленецького старостинського округу. ОСОБА_1 виконувала розпорядження начальника Дністровського РТЦК та СП з порушення вимог нормативно-правових актів, а саме п. 32 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», оскільки оповіщення громадян згідно списку доданого до розпорядження начальника Дністровського РТЦК та СП №3820 від 30.11.2023 року проводилося без вручення під особистий підпис повісток військовозобов’язаних та не було забезпечено контроль за прибуттям військовозобов’язаних до Дністровського РТЦК та СП, чим порушила абз. 11 ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 210-1 КУпАП.

Обґрунтування Суду. Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач чи його представники вжили всіх заходів щодо надання позивачці можливості реалізувати її права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги.

Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також, при розгляді справи про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності були порушені її права, в тому числі право на захист, що є, на думку суду підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, а саме постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №729 від 27 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст. 210-1 КУпАП слід скасувати і направити справу на новий розгляд до Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/mva3r7z4

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.01.2024 р. у справі № 159/7485/23 (провадження № 2-а/159/16/24) щодо відкриття виконавчого провадження

Обставини справи. Позові вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2023 року з повідомлення директора ПП «КОМПАНІЯ ЮКОН» та доданої копії постанови від 08.11.2023 року державного виконавця, наданого позивачу по місцю роботи в порядку ст. ст. 110, 128 КЗпП, окрім іншого, позивач дізнався про наявність такого виконавчого документа, як постанова № 408-23, що видана 20.04.2023 року Ковельським РТЦК та СП.

Наказ № 1-ВК від 03.04.2023 року ПП «КОМПАНІЇ ЮКОН» «Про оповіщення працівників щодо виклику до військового комісаріату» та розпорядження Ковельського РТЦК та СП від 23.03.2023 року № 1759, доданого до цього Наказу, за місцем роботи, у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП, позивачу під розписку до відома не було доведено.

У період 2-х місячного строку, визначеного ч. 1 ст. 38 КУпАП, до дня винесення оскаржуваної постанови 20.04.2023 року, про виклик до ТЦК та СП, керівником (головою) будь-якого органу, підприємства, установи та організації, визначеної в пунктах 24, 32, 34, 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», у будь-якому місці адміністративно-територіальні одиниці, на яку поширюється юрисдикція відповідача, позивачу повістку про явку за викликом вручено не було.

Крім цього, представник позивача вказує, що при підготовці до розгляду справи відповідачем не додержано вимог п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, що є підставою для визнання такої постанови неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Обґрунтування Суду. З огляду на кількість та характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною.

Відповідачі жодним чином не заперечили всіх обставин, стверджених позивачем, зокрема допущення ними процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені діями відповідачів щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

За таких обставин, суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення №408-23 від 20.04.2023 року, винесена відносно ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її винесенні не виконано усі вимоги чинного законодавства та не з`ясовано усіх обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню.

Докладніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/y7asx8ab

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 р. у справі №573/2140/23 щодо вручення повістки

Обставини справи. Відповідно до зазначеної постанови, 29 жовтня 2023 року, зупинений працівником національної поліції ОСОБА_1 без поважних причин не прибув за персональною повісткою до першого відділу Сумського РТЦК та СП на 09 годину 00 хвилин 24 липня 2023 року, чим порушив пункт 2 частини 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних, резервістів», визначених у додатку 2 до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року та вимоги ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вказану постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що представники ІНФОРМАЦІЯ_1 персональну повістку ОСОБА_1 не вручили, а начебто склали акт про відмову. Даними про виклик ОСОБА_1 до Сумського РТЦК та СП на іншу дату позивач не володіє. Розгляд справи про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відбувався у вихідний день о 22 годині 45 хвилин без присутності позивача, копію постанови останній отримав 30 жовтня 2023 року. Винісши 29 жовтня 2023 року постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що 24 липня 2023 року він не прибув за викликом до Сумського РТЦК та СП, відповідач прийняв рішення поза межами встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Обґрунтування Суду. Спірною постановою про накладення адміністративного №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з його неявкою 24 липня 2023 року до першого відділу Сумського РТЦК та СП за персональною повісткою.

Враховуючи, що сам відповідач безпосередньо здійснював виклик ОСОБА_1 на 09 годину 24 липня 2023 року, а позивач не з`явився за вказаним викликом до Сумського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в зв`язку з чим відповідач був безпосередньо обізнаний про таку неявку, то 24 липня 2023 року є датою вчинення адміністративного правопорушення та датою його виявлення.

Між тим, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення № СУ/649 була складена 29 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП.

Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постанові від 17.07.2019 року в справі № 601/952/16.

Наведені вище обставини є підставою для визнання протиправною постанови про накладення адміністративного стягнення №СУ/649 від 29 жовтня 2023 року, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та її скасування, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб’єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов’язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб’єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Враховуючи, що судом встановлено порушення відповідачем строку накладення на позивача адміністративного стягнення, що є самостійною підставою для визнання протиправною та скасування спірної постанови, колегія суддів не надає оцінку по суті вчиненого позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Докладніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/yc88p6ur

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 р. у справі № 160/27720/23 щодо зобов’язання привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту

Обставини справи. З метою встановлення реального стану захисної споруди цивільного захисту в рамках кримінального провадження №42022042080000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України проведено 13.07.2023 огляд сховища №14028 за участі головного фахівця відділу ЦЗ Криворізького районногоуправління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майора служби ЦЗ Дем`яненко К.О. та провідного інспектора ВЗНС Криворізького району ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області старшим лейтенантом служби ЦЗ Філепенко В.С.

Під час огляду встановлено, що сховище має наступні недоліки, які перешкоджають у приведенні його у придатний до використання стан:

·фільтровентиляційне обладнання знаходяться у непрацездатному стані, фільтра- поглиначі не обслужені, один електроручний вентилятор, який знаходиться у вентиляційній кімнаті, перебуває у не робочому стані;

·система каналізації утримується у неробочому стані;

·система зв`язку і оповіщення відсутня;

·захисно-герметичні та герметичні двері знаходяться у непридатному стані, ущільнююча гума задубіла та стала не придатною до використання за призначенням;

·перевірка на герметичність захисної споруди не проводилась.

Спеціалістами з цивільного захисту зроблено висновок про неготовність для використання за призначенням сховища №14028, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 14а.

Однак, як встановлено в ході реалізацій функцій прокуратури, захисна споруда цивільного захисту - сховище №14028, що розміщене за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 14а, перебуває в неготовому до використання за призначенням стані, про що свідчить лист Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області № 49 2801-2290/49 28 від 21.07.2023, незважаючи на неодноразові ракетні удари по інфраструктурі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, через що вказане сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Вищезазначене свідчить про те, що захисна споруда сховище № 14028 за адресою Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 14а перебувала/перебуває у стані, що виключає можливість її використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення в умовах воєнного стану.

Обґрунтування Суду. Відповідач не надав належні докази на спростування доводів органу прокуратури, який виступає в інтересах держави, і не довів те, що ним були вжиті необхідні або можливі заходи з метою приведення укриття у стан готовності до експлуатації відповідно до вимог закону.

Водночас доводи відповідача щодо того, що товариство не є власником захисної споруди і фактично не має необхідності використовувати її для власних потреб, а тому і не зобов`язане проводити відповідні роботи з метою забезпечення її належного стану, суд оцінює критично. Відповідно до вищезазначених норм закону товариство є балансоутримувачем захисної споруди, відтак на нього покладені відповідні обов`язки щодо її утримання у належному стані.

З огляду на це, наявні підстави для зобов`язання вжити заходи по приведенню у стан готовності зазначеної вище захисної споруди з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Докладніше з текстом постанови можна ознайомитися за покликанням: http://tinyurl.com/6dh9f5wk