Стягнення збитків із керівника підприємства та інших посадових осіб, є новим механізмом для інвесторів щодо захисту своїх інвестицій. Цей правовий інститут є новим для України та почав діяти лише з 1 травня 2016 року. Завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав інвесторів» акціонери/учасники українських компаній отримали можливість звертатися до суду з похідними позовами.
Похідний позов, як інструмент захисту прав акціонерів (засновників/учасників) компанії є притаманним для країн англосаксонської системи права та вперше був використаний саме в Англії, а потім активно реалізовувався у США.
Похідний позов - це вимога про відшкодування збитків, завданих підприємству діями/бездіяльністю його посадової особи, який подається власниками, акціонерами/учасниками в інтересах підприємства і від його імені. Позивачем у таких справах є господарське товариство, в інтересах якого акціонером/учасником подано позов.
Подання похідного позову, має ряд особливостей, які потрібно враховувати під час здійснення такого виду захисту прав учасників/засновників компаній. Зокрема, це стосується правильного визначення відповідача у справі та хто може відноситися до так званих посадових осіб.
Чинне законодавство містить декілька підходів до визначення поняття «посадова особа». Так, ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.
Пункт 15 ч.1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» надає наступне визначення, що посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
У Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28).
Аналізуючи вказані визначення слід також відмітити, що до посадових осіб можуть бути також віднесені й інші особи, які працюють у товаристві, зокрема в органах, які не передбачені законом, але визначені установчими документами юридичної особи; особи, які займають посаду директора, але не мають право діяти від імені юридичної особи (виконавчий директор, фінансовий директор, тощо); арбітражний керуючий або уповноважена особа фонду.
Враховуючи наведені законодавчі положення можна дійти до висновку, що до посадових осіб належать фізичні особи, які входять до складу органів управління товариства або до інших органів товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення таких органів передбачено установчими документами товариства.
За загальним правилом орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ст. 99 ЦК України). Крім того, окремі положення щодо обов'язків посадової особи можуть бути описані в установчих та внутрішніх документах юридичної особи.
Одним із видів правопорушень, які можуть стати підставою для подання похідного позову є недобросовісні, нерозумні, недбалі дії, які шкодять товариству, внаслідок чого в учасника чи засновника існує необхідність у стягнення збитків із такої посадової особи.
Чинне законодавство України, яким визначено відповідальність посадової особи за вчинення протиправних дій, які спричинили шкоду юридичній особі є одностайним та передбачає, що посадові особи винні у заподіянні шкоди несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Таким чином, встановивши факт умисних неправомірних дій посадової особи, що призвели до нанесення підприємству збитків, учасник підприємства має право звернутися до господарського суду за місцезнаходженням юридичної особи, вимагаючи відшкодування такою посадовою особою на користь підприємства завданих нею збитків.
При цьому слід враховувати два аспекти. Перший полягає у тому, що можливість порушити питання про притягнення посадової особи підприємства до відповідальності надається не кожному учасникові господарського товариства. Для того, щоб представляти інтереси юридичної особи у справі про відшкодування шкоди, завданої посадовою особою, учаснику сумарно має належати 10 і більше відсотків статутного капіталу підприємства (ч.1 ст. 54 ГПК України).
Другий аспект полягає у тому, що особа, яка звертається до суду має надати докази та встановити наявність підстав для притягнення винної особи до юридичної відповідальності, а саме:
1) протиправну поведінку (дія чи бездіяльність);
2) наявність шкоди (втрати, упущена вигода, прямі збитки);
3) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та поведінкою;
4) вина особи, яка заподіяла шкоду.
Вказаних підходів дотримується й судова практика, зокрема це відображено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №910/20261/16 , від 04 квітня 2018 року у справі №910/2018/17 , від 20 червня 2018 року у справі №922/2187/16 .
Крім того, зустрічаються й інші підходи до розгляду похідних позовів, зокрема у рішенні Господарського суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 910/17440/17 суд наголосив на тому, що для похідних позовів досить довести наявність правопорушення та збитків.
Однак, для успішного вирішення справи та похідного позову слід враховувати позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 року у справі №910/20261/16, яка створила судовий прецедент у вирішенні справ за похідним позовом на користь підприємств.
Відтак, обираючи похідний позов, як інструмент захисту прав учасників/засновників юридичної особи від збитків завданих посадовою особою слід ретельно підходити до аргументації своєї позиції та необхідно доводити наявність усіх елементів цивільно-правової відповідальності.
Джерело: Розірвання трудових договорів (контрактів): стратегія захисту / В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Л. С. Звєрєва, Д. М. Навроцький, М. В. Панченко, Т. В. Матова. Х.: Фактор-Медіа, 2021. 112 с.
Методичні рекомендації доступні для ознайомлення та завантаження: http://surl.li/jjsbg