Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 липня 2023 року у справі № 183/6033/22 (провадження № 2/229/115/2023)
Обставини справи. Позивач у період з 12 червня 2002 року по 02 серпня 2022 року перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «АРТЕМСІЛЬ».
02 серпня 2022 року позивачем було подано заяву про звільнення до Державного міськрайонного центру зайнятості населення м. Нікополь у зв`язку із переїздом на нове місце проживання (стаття 38 Кодексу законів про працю України). Державне підприємство «АРТЕМСІЛЬ» територіально знаходиться у м. Соледар, в зоні проведення активних бойових дій, а він фактично перебуває у с. Орлівщина, де зареєстрований, як внутрішньо переміщена особа відповідно до довідки ВПО.
Відповідачем не була нарахована та відповідно не виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку за 2021-2022 роки тривалістю 30 календарних днів у розмірі 20645,94 грн. Під час знаходження позивача у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього не була нарахована, та відповідно не виплачена виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2021-2022 роки тривалістю 30 календарних днів у розмірі 20 645,94 грн.
З 03 серпня 2022 р. трудові відносини з ДП «АРТЕМСІЛЬ» були фактично припиненні, відповідно наказу та розрахунку від відповідача позивач так і не отримав.
Обґрунтування Суду. Відповідно до ст.117 КЗпП України (чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Таким чином, з урахуванням положень ст.117 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100, суд розраховує середній заробіток за час затримки розрахунку за шість місяців.
Висновок. Факт окупації території, де розташований роботодавець, та ведення активних бойових дій не звільняє роботодавців від необхідності виплачувати середній заробіток.
Детальніше з рішенням можна ознайомитися за покликанням: http://surl.li/jjyvi
Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Цікаві публікації автора:
• Звільнення за прогул: аналіз судового рішення. http://surl.li/jjysc
• Призупинення дії трудового договору з педагогічним працівником: аналіз судового рішення. http://surl.li/jjyso
Зареєструватися на найближчі заходи Вікторії Поліщук:
• Вебінар «Робота адвоката з військовим обліком на підприємстві». http://surl.li/jkhzs