Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 380/13879/23 щодо індексації грошового забезпечення

Обставини справи

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.05.2023 на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 у справі № 380/14335/22 позивачу виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.09.2018 у розмірі 24842,06 грн, що підтверджується випискою за надходженнями за карткою/рахунком AT КБ «Приватбанк». Під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу було проведено нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні (вихідної допомоги) у жовтні 2018 року у розмірі 106699,30 грн, без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю відповідача.

Обґрунтування Суду

Суд робить висновок про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 01.03.2018 по 28.09.2018 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Щодо строку звернення суд зазначає, що предметом позову у цій справі є невиплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Отже, з наведеного слідує, що спір стосується оплати праці, у цьому випадку грошового забезпечення, оскільки позивач була військовослужбовцем. 

Згідно зі статтею 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видання трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України у справі від 15.10.2013 за № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Зважаючи на вищенаведене, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 818/1106/16, яку суд враховує відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за посиланням: http://tinyurl.com/3keshftj

Більше судової практики, яка стосується захисту соціальних прав військовослужбовців-жінок у Дайджесті судової практики з питань військової служби жінок, який підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, голова Комітету НААУ з питань трудового права, членкиня Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ. http://tinyurl.com/59drfa5c