З якими видами привласнення майна з боку працівника може зіткнутися роботодавець?

Як врегулювати відносини з працівником щодо комерційної таємниці?

Який алгоритм дій в разі виявлення крадіжки працівником?

З яких посад не можна звільнити працівника на підставі втрати довіри?

Як провести службове розслідування щодо працівника, який вчинив крадіжку майна чи інформації?

Чи може пересилання електронних повідомлень з корпоративної електронної адреси працівника кваліфікуватися як розголошення комерційної таємниці?

На ці та багато інших питань надала відповіді адвокатка, медіаторка, Голова комітету НААУ з питань трудового права, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час вебінару “Крадіжки на робочому місці: інструкція із захисту роботодавця”, що був проведений ВША НААУ 1 серпня 2023 року.

На початку лекторка визначила основні питання, що будуть розглянуті під час вебінару:

1. Що саме можуть привласнити працівники?

2. Порядок дій у разі виявлення крадіжки на робочому місці.

3. Наслідки для працівників, які вчинили крадіжку.

4. Звільнення у зв’язку з втратою довір’я. Аналіз судової практики.

5. Звільнення за п.8 ст.40 КЗпП України: вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення.

При розгляді першого питання вебінару було зазначено, що працівники можуть привласнити як майно, так і інформацію.

Лекторка виділила два види інформації, що можуть бути цінними для роботодавця: комерційна таємниця та конфіденційна інформація.

Розглядаючи ознаки комерційної таємниці, доповідачка звернула увагу, що на сьогодні така підстава для звільнення, як розголошення комерційної таємниці, в Кодексі законів про працю України відсутня.

Було визначено критерії, які необхідні для того, щоб інформація розглядалася як комерційна таємниця: інформативність, конфіденційність, комерційна цінність та захищеність цієї інформації.

Найскладнішим моментом, що виникає при розголошенні комерційної таємниці, лекторка назвала доведення наявності збитків.

Лекторка розповіла, як має бути зафіксована комерційна таємниця в локальних документах підприємства, включаючи трудовий договір з працівником, наголосила на необхідності дуже докладного визначення в трудовому договорі порядку роботи, порядку доступу і масштабу роботи з такою інформацією, зупинилася на питані, чи можна притягнути працівника до відповідальності за розголошення комерційної таємниці, якщо умови трудового договору забороняють таке розголошення, але поняття комерційної таємниці в ньому не розкривається.

Відвідувачі вебінару отримали алгоритм дій, як проводити службове розслідування порушення правил поводження з комерційною таємницею, і які документи треба підготувати до суду.

Доповідачка також зупинилася на питанні, які існують варіанти визначення розміру шкоди, завданої розголошенням комерційної таємниці.

Окремо було розгляну кожен з видів відповідальності за розголошення комерційної таємниці: матеріальну, дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну.

Розглядаючи трудовий та кримінальний аспекти крадіжки, доповідачка порівняла варіанти реакції роботодавця: говорити про втрату довір'я і звільняти працівника чи ініціювати відкриття кримінального провадження звільнення на підставі п. 8 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вона також звернула увагу на те, що сам факт відкриття провадження ще не є підставою для звільнення та розглянула варіанти щодо звільнення працівника після отримання вироку суду в залежності від того, як саме сформульована резолютивна частина рішення.

Адвокатка надала відвідувачам вебінару алгоритм дій в разі виявлення крадіжки майна працівником, розглянула особливості оформлення звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП та оформлення його в наказі та трудовій книжці.

Окремо було розглянуто питання відсторонення від посади працівника, щодо якого ведеться слідство за крадіжку. Лекторка нагадала про існування посад, з яких працівник не може бути звільнений у зв'язку із втратою довіри і підкреслила, що втрата довіри може бути пов'язана не лише з умислом, а й також з необережними діями працівника.

Під час вебінару лекторка надала чисельні приклади з судової практики та відповіла на запитання відвідувачів вебінару.

Дивиться також добірку матеріалів Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Звільнення працівника: алгоритм дій роботодавця

https://www.hsa.org.ua/.../zvilnennia-pracivnika-algoritm...