Договір про дистанційну (надомну) роботу обов’язково укладається в письмовій формі (п. 6-1 ст. 24 КЗпП України). Дистанційна робота можлива за погодженням з роботодавцем та за наявності технічної можливості.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника, у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна та надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) без обов’язкового укладення трудового договору в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом 2 днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної або надомної роботи.

Типова форма трудового договору про дистанційну та надомну роботу буде затверджуватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, тобто Міністерством соціальної політики України. Проте роботодавці можуть самостійно розробити та впровадити у себе письмові трудові договори.

У договорі про дистанційну роботу обов’язково слід вказати такі умови:

- робоче місце робітника визначене чи ні;

- працівник персонально відповідає за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочому місці, а роботодавець несе відповідальність за техніку безпеки обладнання, яке передано працівнику;

- обов’язки, які виконуватиме працівник (вид та обсяг роботи);

- строк договору: строковий або безстроковий договір;

- періодичність і порядок проведення роботодавцем інструктажів (навчання) працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони;

- порядок дистанційної роботи, наприклад завдання надається на електронну пошту працівника (або через програму) із зазначенням терміну його виконання;

- порядок і строки виконання завдання керівництва: за розпорядженнями або вільний у виборі інструментів;

- порядок і строки подання працівниками звітів про виконану роботу;

- умови оплати праці (зверніть увагу, що якщо працівник і роботодавець письмово не домовилися про інше, оплата праці проводиться в повному обсязі та в строки, визначені трудовим договором);

- розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів. Якщо в трудовому договорі про це не зазначити, тоді обов’язок забезпечення покладається на роботодавця, який також оплачує витрати, пов’язані з цим;

- порядок і строки забезпечення працівників необхідними обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами.

Сторони можуть визначити інші умови договору про дистанційну роботу.

Пропонуємо Вам ознайомитися із Методичними матеріалами Комітету з трудового права НААУ «Організація та впровадження віддаленої роботи в роботодавців: стратегія адвоката»: https://is.gd/NmqC3C

Авторський колектив: В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Д. М. Навроцький, Т. В. Матова, Я. Я. Мельник