За які порушення прав військовослужбовців та ветеранів можуть бути притягнені до відповідальності роботодавці розповіла адвокат, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук.
В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про працю:
Фінансова (стаття 265 КЗпП України)
Роботодавці несуть відповідальність за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (стаття 265 КЗпП України)
Адміністративна (стаття 41 КУпАП)
За порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підставами для проведення перевірок у період воєнного стану є:
·звернення працівників про порушення їх трудових прав (заява працівника, звернення на гарячу лінію);
·доручення Прем’єр-міністра України, зокрема, щодо дотримання строків виплати заробітної плати;
·у разі настання нещасного випадку на виробництві (Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 р.);
·за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.
Держпраці перевіряють:
·оформлення трудових відносин (правильність оформлення трудових відносин, чи немає прихованих трудових відносин). Перевірка може стосуватися виключного одного працівника, якщо він подавав заяву про порушення його прав;
·законність припинення трудових договорів (процедура звільнення, чи виплачено усі виплати працівнику під час звільнення).
Штрафи накладаються на підставі:
·рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
·акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв’язку з невиконанням вимог припису;
·акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
·акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
·акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів.
Про дату одержання документів уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб’єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п’ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Як зазначила адвокат, сьогодні на практиці Держпраці може притягнути роботодавця до відповідальності, зокрема, за такі порушення:
·Звільнення осіб, які мобілізовані;
·Невиплата середнього заробітку для осіб, які перебувають у ТРО та виконують громадські обов’язки у робочий час.
Окремо Вікторія Поліщук приділила увагу розбору практичних ситуацій:
Як діяти роботодавцеві, якщо контракт з військовослужбовцем закінчився, але він продовжує служити?
За військовослужбовцем, контракт якого закінчився, але який продовжує служити, зберігаються всі гарантії, передбачені ст. 119 Кодексу законів про працю України, а саме місце роботи й посада, а до 18.07.2022 включно ще й середній заробіток.
Про що варто пам’ятати, надаючи матеріальну допомогу для мобілізованого працівника?
Якщо підприємство надасть мобілізованому працівнику – військовослужбовцю ЗСУ благодійну допомогу за його заявою на закупівлю засобів індивідуального захисту, то вказана сума не підлягатиме оподаткуванню.
Не підлягає оподаткуванню сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками на користь учасників бойових дій, зокрема військовослужбовців ЗСУ, для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів, технічних засобів спостереження тощо) за переліком, визначеним постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 112.
Коли припиняти виплату середнього заробітку (за умови, що була виплата з 19.07.2022), якщо мобілізований працівник загинув?
У цій ситуації може бути застосоване положення щодо припинення виплати середнього заробітку працівнику з дати виключення його зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» померлий військовослужбовець виключається зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, – з дня набрання законної сили рішенням суду.
Матеріал підготовлено за наслідками заходу «Трудові права та соціальні гарантії військовослужбовців та ветеранів»
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/4j52pcfc