Матеріал підготовлено Вікторією Поліщук та Євгеном Колосовським
ЛІКВІДАЦІЯ БІДНОСТІ НЕМОЖЛИВА БЕЗ ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНОЮ ДО РЯДУ ПУНКТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ХАРТІЇ
Величезний розрив у розділенні на
багатих і бідних підтримується владою.
Ален Бадью
Щорічно 17 жовтня у Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності вся міжнародна спільнота нагадує усім, що подолання бідності є одним із пріоритетним завданням для захисту прав людей. Бідність порушує право на життя.
Варто відмітити, право на соціальний захист закріплено в низці документів Організації Об’єднаних Націй та Ради Європи: Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1999 р., Конвенція про права дитини 1999 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Загальна декларація прав людини 1948 р., Європейська соціальна хартія (переглянута) 1961 р. (стаття 30). Усі ці нормативно-правові акти передбачають, що усі держави зобов’язані створювати системи соціального захисту, і цей обов’язок безпосередньо випливає з права людини на соціальне забезпечення.
Україна не є виключенням. Більше 600 днів в Україні війна – найстрашніший виклик для кожної людини і держави. Війну завжди супроводжує таке поняття як бідність та, як наслідок, збільшення кількості громадян, які мають низькі доходи та мешкають за межею бідності. Наша держава має, дійсно, виклик про значне зростання чисельності переміщених осіб, включаючи понад 7 млн внутрішньо переміщених осіб та понад 5,6 млн біженців. Матеріальна допомога та створення системи соціального захисту – не просто термінологія, а зобов’язання нашої держави. Саме про це зазначено у статті 30 Європейської соціальної хартії (переглянутої) та в Указі Президента України № 225/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року «Про Стратегію людського розвитку», в положеннях якого є окремий розділ «Рівень життя, зайнятість та соціальна підтримка населення».
Адаптація системи соціального захисту до викликів воєнного стану (врахування фактору внутрішньо переміщених осіб та осіб, які отримали прихисток за межами України); забезпечення матеріальної допомоги; створення належної системи соціального захисту – кроки до виконання вимоги статті 30 Європейської соціальної хартії (переглянутої).
У цьому аспекті неможливо оминути і одну із рішень Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму) у справі № 3-98/2022(227/22) від 22.03.2023 р.1, соціальній державі людська гідність є стрижнем формування державою соціальної політики, яка має здійснюватися задля убезпечення людини від бідності та гарантування їй у зв’язку з цим базового соціального захисту, мінімальним стандартом якого є прожитковий мінімум, що має реально забезпечувати людині достатній і гідний рівень життя. Конституційний Суд України захистив гарантованість пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму. Суд зазначив, що Закон № 1404, Закон № 1058 не визначають дієвих заборон чи запобіжників щодо звернення стягнення на пенсію боржника у разі, якщо її фактично виплачений розмір після такого звернення та допустимих відрахувань стане нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Додаткові механізми, спрямовані на базову соціальну підтримку людини, не є належними у розумінні приписів частини третьої статті 46 Конституції України, оскільки не забезпечують виплати пенсії, що є основним джерелом існування, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Забезпечення дотримання соціальних гарантій є важливим викликом для України. Центр трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ нагадує, що Україна ще у 2006 році ратифікувала Європейську соціальну хартію, але і досі не приєдналась до важливих пунктів Європейської соціальної хартії, без яких неможливо покращувати ситуацію з критичними показниками бідності в Україні.
Зокрема, Україна не приєдналась до наступних пунктів:
- п. 3 ст. 2 Хартії «Право на справедливі умови праці»;
- п. 1ст. 4 «Право на справедливу винагороду»;
- пп. 1-4 ст. 12 «Право на соціальне забезпечення»;
- пп. 1-4 ст. 13 «Право на соціальну та медичну допомогу»;
- ст. 25 «Право працівників на захист своїх прав у разі банкрутства їхнього роботодавця»;
- п. 3 ст. 31 «Право на житло»;
- пп. 1-12 ст. 19 «Право трудящих–мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу».