Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність (стаття 2-2 Кодексу законів про працю України). Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Тобто, для встановлення факту мобінгу (цькування) має бути дійсна доказова база та відповідне звернення до уповноваженого органу та/або до суду.

Нерідко бувають на практиці такі випадки, коли працівників змушують писати заяви про звільнення за власним бажанням, вчиняючи психологічний тиск та демонструючи явну неповагу до працівника та зневажливе відношення. Більше того, роботодавці можуть озвучувати погрози відносно того, що якщо працівник не звільниться самостійно, то будуть знайдені підстави для його звільнення. Створені умови психологічного тиску мають свої результати – працівника, дійсно, пишуть заяви, але потім йдуть до суду з метою оскаржити своє звільнення як необґрунтоване та незаконне.

Відповідно до статті 9 Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою 04.02.1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцю. Однак, працівнику у випадку психологічного тиску також потрібно розробити власний алгоритм захисту своїх прав.

Якщо, дійсно, існують докази мобінгу (цькування) на роботі, то потрібно доказувати зазначений факт. Після отримання рішення суду про встановлення факту мобінгу, можна подати заяву на підставі частини 3 статті 38 Кодексу законів про працю України, що дозволяє працівнику отримати вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Інший шлях, який може обрати працівник – це доказування факту психологічного тиску під час звільнення за власним бажанням. Однак, у даному випадку мова йде не про мобінг (цькування), а саме про тиск під час звільнення, який також потрібно доказувати та обґрунтовувати відповідними доказами.

Окремо також хотілось би додати, що 28.09.2022 р. МОП та ВООЗ були розроблені рекомендації щодо створення умов для забезпечення психічного здоров’я на робочому місці. Зазначені рекомендації розроблені на підставі ряду ключових міжнародних актів у галузі психічного здоров’я на робочому місці і рекомендовані для усіх роботодавців і Україна не є виключенням.

Більше про мобінг в огляді законодавства та судової практики можна дізнатися під час вебінару «Протидія мобінгу на роботі. Інструкція із захисту». https://cutt.ly/T5w6GFn

Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Цікаві публікації лектора:

• Припинення трудових відносин за власним бажанням.Як підсилити свою позицію за допомогою норм Європейської хартії? https://cutt.ly/S6y40Qs

• Яким чином розкривається зміст заробітної плати у Європейській соціальній хартії (переглянутій)? https://cutt.ly/s6y43n8

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ