Постанова Вінницького апеляційного суду від 27.02.2023 р. у справі № 127/11899/22 (провадження № 22-ц/801/217/2023) щодо співвідношення призупинення дії трудового договору та оплати праці
ОСОБА_1 пред`явив позов про стягнення заробітної плати посилаючись на те, що 02 травня 2022 року керівництво підприємства повідомило його, що у зв`язку зі скритним фінансовим станом підприємства внаслідок військової агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, трудові відносини позивача фактично припинені.
При цьому не оскаржує наказ від 24 березня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів», а лише посилається на положення ст. ст. 21, 22 ЗУ «Про оплату праці», а також ст. 117 КЗпП України щодо наслідків невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Цього Кодексу, застосувавши аналогію закону.
Натомість суд першої інстанції вдався в дослідження обставин, що лежать за межами підстави позову, тобто в дослідженні законності наказу від 24 березня 2022 року «Про призупинення дії трудових договорів», і помилково прийшов до висновку про задоволення позову через недоведеність відповідачем передбачених законом підстав для призупинення з позивачем дії трудового договору і, як наслідок, для невиплати позивачеві заробітної плати.
При цьому, суд першої інстанції до спірних правовідносин застосував статтю 13 Закону № 2136-IX (у редакції Закону України від 01.07.2022 р. № 2352-IX). Зокрема у частині першій даної статті дане більш розширене визначення поняттю призупинення дії трудового договору та вказано, що це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
У частині другій цієї статі вказано, що наказ про призупинення дії трудового договору повинен містити кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові інші персональні данні відповідних працівників.
Таким чином, законодавець прямо передбачив, що призупинення дії трудового договору може відбуватись не у відношення всього персоналу, а відносно конкретних працівників (наведених у відповідному переліку).
При цьому умовами такого призупинення на тлі російської військової агресії є неможливість надання та виконання певної роботи (в новій редакції ст. 13 Закону неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором).
За таких обставин суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що відповідач не надав відповідних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги і свідчили б про неможливість надання відповідачем роботи саме позивачу за його посадовими обов`язками, станом на час прийняття наказу.
Текст судового рішення доступний за покликанням: https://cutt.ly/78DfbHP
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14.02.2023 р. у справі № 286/2462/22 про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, компенсації за час затримки розрахунку при звільненні
Позивач звернувся до суду і просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 36087 грн. 19 коп. та середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 54793 грн. 14 коп., мотивуючи тим, що в період з 14.04.2021 по 29.06.2022 він працював водієм автотранспортних засобів відділу головного механіка ПП «Автомагістраль». Наказом №323 від 29.06.2022 його було звільнено з роботи на підставі ст.38 КЗпП України - за власним бажанням. Однак, всупереч положенням ст. 116 КЗпП України, виплата всіх належних йому сум до даного часу не проведена.
Головний офіс ПП «Автомагістраль», його територія та значна частина виробничих приміщень, які знаходяться у селі Синяк Бучанського району (колишнього Вишгородського району) Київської області, упродовж часу з 25 лютого 2022 року по 3 квітня 2022 року перебували під окупацією російських загарбників. У зв`язку з цим, виникли об`єктивні реальні загрози життю та здоров`ю працівників, було пошкоджено приміщення офісу та викрадено чи пошкоджено значну кількість транспортних засобів (27 шт.). Окрім того, було викрадено чи знищено всю офісну оргтехніку, документи, тощо. Також було повністю знищено сервер, значну кількість допоміжного обладнання та різноманітного устаткування, чим заподіяно надзначних матеріальних збитків, розмір яких перевищив 50 млн. грн., у зв`язку з чим підприємство опинилося у вкрай скрутному фінансовому становищі та ще й до цього часу вживає заходів щодо хоча б часткового відновлення свого функціонування.
За результатами звернення підприємства до правоохоронних органів щодо вказаних вище злочинних дій окупаційних військ Російської Федерації було порушено кримінальне провадження № 1202211105000108 від 8 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). Лише після обстеження підрозділами з розмінування територій, 14 квітня 2022 року старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітаном поліції Нечай В.П. було здійснено огляд території, офісного приміщення та виробничої бази ПП «Автомагістраль», допитано у якості свідка юриста юридичного відділу підприємства ОСОБА_2 , під час чого було офіційно зафіксовано заподіяні збитки та пошкодження, реальну вартість яких до цього часу досудовим слідством ще не оцінено.
Таким чином, внаслідок ведення бойових дій у Бучанському районі Київської області та інших обставин непереборної сили, у тому числі й існування заборгованості з бюджету держави за вже виконані роботи та надані послуги, підприємство повідомляло усіх своїх працівників про існування форс-мажорних обставин та змушене було припинити своєчасну виплату заробітної плати працівникам, а також сплату бюджетних платежів до бюджетів усіх рівнів.
Аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами в частині виплати заробітної плати, та правові норми, що їх регулюють, з врахуванням відповідно наведених висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 29591 грн. 50 коп.. При цьому, суд відмічає, що вказана сума виведена з вирахуванням ПДФО, тобто саме наведена сума підлягає виплаті позивачеві.
За встановлених обставин, зважаючи, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором (непереборною силою) і саме ця обставина стала підставою для несвоєчасної виплати заробітної плати по причині тимчасової окупації збройними силами Російської Федерації території місцезнаходження ПП «Автомагістраль», що призвело до призупинення його діяльності, завдання останньому значної майнової шкоди, в тому числі внаслідок невиконання договірних зобов`язань дебіторами з вказаної причини, суд приходить до висновку про доведення стороною відповідача відсутності своєї вини у не виплаті заробітної плати позивачеві при його звільненні та відповідно до висновку про відсутність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Текст рішення доступний за покликанням: https://cutt.ly/k8DfEh4
Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 21.02.2023 р. у справі № 674/1631/22 (провадження № 2/674/96/23) щодо зупинення дії окремих положень колективного договору
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Позивачка звернулась до суду щодо виплат: одноразової допомоги при звільненні; заохочення за сумлінну працю та до ювілею; щорічної допомоги на оздоровлення.
Згідно Витягу з протоколу №Ц-54/31 засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 призупинено нарахування інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів.
Оскільки виплати позивачці передбачені пунктами 3.9, 3.12, 8.17 колективного договору, їх призупинення відповідачем відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаний Закон є чинним, не скасованим, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, в тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
Текст рішення доступний за покликанням: https://cutt.ly/D8DfUNq
УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ВИСНОВОК
1.Суди беруть до уваги наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі;
2.Суди беруть до уваги існування форс-мажорних обставин та можуть відмовити у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
3.На період воєнного часу можуть зупинятися окремі положення колективного договору, які встановлюють додаткові виплати.
Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Зареєструватися на заходи лектора:
Вебінар «Робота адвоката під час оформлення трудових відносин: застереження із судової практики». https://cutt.ly/O8dDlGT
Вебінар Захист трудових прав в діяльності підприємств, які на окупованій території або виробничі потужності яких зруйновані. https://cutt.ly/k8DfgHh