Постанова Дніпровського апеляційного суду від 22.02.2023 р. у справі № 1/3152/22 щодо призупинення дії трудового договору
Спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору можуть свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
В суді відповідач не довів з наданням належних та допустимих доказів факту неможливості надання роботи позивачу, а остання в свою чергу обґрунтовувала свої вимоги тим, що вона могла та бажала виконувати свою роботу, мала таку можливість (здійснювала її дистанційно), про що повідомляла відповідача, і що підтверджується матеріалами справи.
Суд першої інстанції встановив фактичні обставин справи, надав їм вірну правову оцінку і прийшов до правильного висновку про незаконність спірного наказу про призупинення дії трудового договору з позивачем.
Крім того, судом встановлено, що у період, коли дія трудового договору була призупинена, позивач не отримував заробітної плати.
У спірних правовідносинах, вирішуючи питання відшкодування позивачу заробітної плати за вказаний період, суд вірно застосував аналогію закону частини 2 статті 235 КЗпП України, відповідно до якої при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Текст постанови доступний за покликанням: https://cutt.ly/18FQxvv
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 р. у справі №360/2096/22 у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації - обласна військова адміністрація про визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження, поновлення дії трудового договору та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції № 309, датою початку тимчасової окупації Сєвєродонецької міської територіальної громади є 25.06.2022.
Розпорядженням голови від 03.03.2022 № 902 запроваджено режим дистанційної роботи.
Наказом керівника апарату облдержадміністрації від 15.03.2022 № 5 «Про встановлення простою працівникам апарату облдержадміністрації» встановлено початок простою від 16.03.2022 до стабілізації ситуації в Україні. З 16.03.2022 позивач перебував у простої.
Безпосереднім керівником позивача – начальником організаційного відділу апарату облдержадміністрації та начальником відділу по роботі з персоналом та нагород апарату облдержадміністрації неодноразово та наполегливо (у першу чергу, заради збереження життя та здоров`я самого позивача та членів його сім`ї, а в другу - заради забезпечення умов виконання ним своїх обов`язків за посадою головного спеціаліста організаційного відділу апарату облдержадміністрації) ініціювався виїзд ОСОБА_1 на підконтрольну українській владі територію. Ці обставини підтверджуються скріншотами листування з позивачем у мессенджерах WhatsApp, Telegram.
На підконтрольну українській владі територію ОСОБА_1 після 24.02.2022 не перемістився, чого і сам не заперечує у позовній заяві. Проте, протягом більше дев`яти місяців перебуває на непідконтрольній українській владі території (село Шпотине Старобільського району Луганської області). Констатація факту перебування ОСОБА_1 на непідконтрольній українській владі території станом на 04.11.2022 стала приводом для ініціювання призупинення з ним трудового договору.
Реалізація відповідних повноважень відповідачем в умовах воєнного стану має здійснюватися з дотриманням режиму конфіденційності та недопущення витоку інформації, якою може скористатися держава агресор, а довготривале перебування позивача на непідконтрольній українській владі території унеможливлює як надання роботодавцем, так і виконання працівником завдань за посадою відповідно до інструкції, на чому наполягає та зазначає відповідач.
Як зазначено судом вище, та як зазначає позивач у позові, за пропозицією сусідів негайної евакуації з міста на їх приватному транспортному засобі він виїхав з родиною до села Шпотине Старобільського району Луганської області, у якому проживають родичі дружини, залишив територію України та наразі перебуває в селі Шпотине Старобільського району Луганської області, яке входить до складу Чмирівської сільської територіальної громади Старобільського району Луганської області, що включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Дані обставини підтверджуються скріншотами листування з позивачем у мессенджерах WhatsApp, Telegram. Однак, як зазначає сам позивач на підконтрольну українській владі територію після 24.02.2022 він не перемістився з підстав, що окупаційні органи застосовують заходи заборони виїзду чоловіків з 18 до 55 років місцем реєстрації котрих є місто Луганськ, у зв`язку з чим не має на цей час можливості виїзду на підконтрольну українській владі територію.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що організаційні питання забезпечення позивача засобами захисту службової інформації, яка ним буде опрацьовуватиметься у разі дистанційної роботи та виконання посадових обов`язків, не має можливості, оскільки позивач перебуває на непідконтрольній українській владі території, а будь-яка інформація, яка опрацьовується відповідачем в цілому та організаційним відділом апарату обласної державної адміністрації, може бути використана представниками окупаційної російської влади.
Як встановлено судом, позивач не позбавлений у доступі до державної служби в Україні, що відповідає гарантованому законодавством про державну службу принципу забезпечення рівного доступу до державної служби. У той же час бажання і готовність позивача виконувати свої обов`язки, передбачені трудовим договором та отримувати заробітну плату, працюючи на непідконтрольній українській владі території дистанційно, не відповідає чинному законодавству України, діючи у межах спірних правовідносин, відповідач чітко та послідовно виконує приписи нормативно-правових актів та діє правомірно.
Рішення доступне за покликанням: https://cutt.ly/w8FQQwS
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 20.02.2023 р. у справі № 588/38/23 (провадження № 2/588/70/23) про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, стягнення заробітної плати
З кінця лютого до 26 березня 2022 року місто Тростянець перебувало у окупації російськими військами, велися активні бойові дії.
Після звільнення міста Збройними Силами України, позивачка мала можливість продовжити роботу та виконувати свої посадові обов`язки відповідно до умов трудового договору. Разом з тим, відповідач, починаючи з 01 березня 2022 року припинив нарахування та виплату позивачці заробітної плати. При цьому жодних умов призупинення дії трудового договору чи простою відповідач не погоджував із позивачкою. Також відповідачка не подавала заяв із проханням щодо надання відпустки без збереження заробітної плати чи будь-якого іншого виду відпустки.
З початку квітня 2022 року відповідач фактично припинив діяльність свого відокремленого підрозділу № 308 у місті Тростянець, але про таке рішення не повідомив позивачку, а також не попереджав про звільнення у зв’язку зі скороченням посади та не пропонував іншу роботу.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 13.10.2022 було стягнуто з Повного товариства «ПП «ЕРА-ДОН» І КОМПАНІЯ «ВАШ ЛОМБАРД» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 36798,98 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів при виплаті.
06.10.2022 позивачка отримала засобами поштового зв`язку наказ від 03.10.2022 «Про призупинення дії трудового договору Світлани ПОКЛЯЦЬКОЇ». Зазначений наказ позивачка вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного трудового законодавства та таким, що грубо порушує її право на працю та оплату праці, тому має бути скасований.
Спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати цю роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою, необхідна сукупність вищевказаних обставин. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності сукупності обставин, що передбачає така норма права.
Суд враховує те, що оспорюваний наказ не містить інформації про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, спосіб обміну інформацією між сторонами, строк призупинення дії трудового договору та умов відновлення його дії.
Крім того, в оспорюваному наказі відповідач посилається на те, що військова агресія проти України виключає можливість виконання роботи у відділенні №308 (м. Тростянець) з подальшим його закриттям, тобто відповідач не передбачає перспектив поновлення роботи відділення, але разом з тим, не приймає рішення про скорочення посади та не пропонує позивачці іншу роботу.
На території міста Тростянець активні бойові дії на час видачі оскаржуваного наказу не ведуться та місто не перебуває в окупації.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», згідно з яким Тростянецьку громаду виключили із переліку територій, де ведуться бойові дії.
Зважаючи на вищевикладене, суд повністю погоджується із позицією сторони позивача та вважає, що відповідач не мав достатніх підстав для видачі оскаржуваного наказу та призупинення дії трудового договору з позивачкою, а тому такий наказ є незаконний та підлягає скасуванню.
Рішення доступне за покликанням: https://cutt.ly/d8FQTr6
Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 03.02.2023 р. у справі № 146/1202/22 про визнання протиправним і скасування наказу про призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
25 березня 2022 року наказом відповідача № 328/12-к, в умовах воєнного стану авіаційних бомбардувань та активних бойових дій у місті Харкові та Харківській області, у зв`язку з зупиненням виробництва ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» та відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства, як то зазначено в преамбулі вказаного наказу, на підставі норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинено дію трудового договору з позивачкою з 25.03.2022 до відновлення можливості надати і виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідач вказує, що місцезнаходження та знаходження виробничих потужностей ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я» є м. Харків, Київський район, вул. Шевченка, 22, що відноситься до Харківської міської територіальної громади.
За інформацією, яка міститься у відкритих джерелах, місто Харків з початку повномасштабного вторгнення перебувало під масивними обстрілами різного озброєння, значна частина Харківщини зруйнована. Станом на 25.03.2022 року на Харківщині загинуло більше 300 цивільних, у тому числі 15 дітей, було пошкоджено щонайменше 909 будівель.
Харківська територіальна громада Харківського району Харківської області має статус територіальної громади, яка розташована в районі проведення бойових дій. Також Харківська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Таким чином, вищевикладені обставини та наведені докази, які за своєю суттю є загальновідомими, підтверджують той факт, що станом на 25.03.2022 існувала реальна загроза руйнування виробничих потужностей ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я».
Згідно довідки №1-01/200 від 03.01.2023 ТОВ «ФК «Здоров`я» штатна чисельність станом на 23.02.2022 становила 1860,25 одиниць, з яких сектор зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 63 одиниці. Фактична чисельність на 23.02.2022 - 1699 осіб, з яких в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 34 особи. Станом на 25.03.2022 фактична чисельність працюючих (залучених до роботи) - 44 одиниці з яких в секторі зовнішньої служби відділу аналізу та маркетингу - 0 осіб.
Не зважаючи на призупинення виконання основних виробничих завдань та функцій підприємства, забезпечується збереження та працездатність інфраструктури, яка не була пошкоджена вогневим ураженням з боку російської федерації та для обслуговування обладнання залучається мінімальна кількість працівників, через обставини, які можуть поставити під загрозу життя та здоров`я працівників.
Суд звертає увагу, що підприємство, де працює позивачка, на момент виникнення спірних правовідносин знаходилось в безпосередній близькості до зони бойових дій та територія міста Харкова неодноразово піддавалась ракетним та артилерійським ударам. Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання позивачкою внаслідок неможливості забезпечення безпечних умов праці через військову агресію проти України.
Судом встановлено, що про призупинення дії трудових договорів позивачка була повідомлена у спосіб передбачений ч.2 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Суд зазначає, що залучення до роботи працівників в дистанційному режимі не являється обов`язком працедавця.
Рішення доступне за покликанням: https://cutt.ly/z8FQIvB
Заочне рішення Баглійського районного суду м. м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 207/1750/22 (провадження № 2/207/94/23) про стягнення майнової та моральної шкоди з Російської Федерації
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, третя особа: Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат за час призупинення дії трудового договору та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначив, що з 02.07.2012 року він перебуває у трудових відносинах з Акціонерним товариством «ДТЕК Донецькі електромережі» на посаді інженера Покровського підрозділу центру по роботі з комерційними втратами департаменту з локалізації втрат та збору даних дирекції по взаємодії з клієнтами та з 22.03.2021 року виконує функції водія.
У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» своїм наказом №405-к від 16.05.2022 року призупинило з ним дію трудового договору у зв`язку з військовою агресією проти України.
Загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування - частина третя статті 82 ЦПК України), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду, в якому би Російська Федерація не користувалася судовим імунітетом, тобто до суду Російської Федерації.
Таким чином, звернення позивача до українського суду є єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало би позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права.
При розгляді питання щодо застосування судового імунітету, суд бере до уваги «загальні принципи, що лежать в основі прав людини та гуманітарного права та втілюють основні права, такі як право на ефективний спосіб захисту права, право на компенсацію збитків, понесених внаслідок порушень гуманітарного права, та право на захист від відмови у правосудді» (Окрема думка Судді Юсуфа до рішення Міжнародного Суду ООН (ICJ) у справі Jurisdictional Immunities of the State (ФРН проти Італії) від 03 лютого 2012 року, § 30.) Виходячи із сукупності наведеного, суд вважає, що право позивача на належне та ефективне відшкодування збитків повинно бути захищене, а судовий імунітет не повинен бути перешкодою для такого відшкодування у тих виняткових обставинах, коли немає інших механізмів відшкодування.
Зазначена позиція узгоджується з позицією викладеною у Постанові ВС від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19 (провадження № 61-8291 св 21).
Частиною 6 ст. 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014р. передбачено, що відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Відповідальність Російської Федерації, відповідно до принципів і норм міжнародного права, за матеріальну чи нематеріальну шкоду завдану Україні, внаслідок збройної агресії Російської Федерації також встановлена ч.4 ст. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 року.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, третя особа: Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат за час призупинення дії трудового договору та стягнення моральної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з Російської Федерації (Посольство Російської Федерації в Україні, проспект Повітрофлотський, 27, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2) майнову шкоду у вигляді заробітної плати за час призупинення дії трудового договору на загальну суму 139323 (сто тридцять дев`ять тисяч триста двадцять три) гривні 52 копійки. Стягнути з Російської Федерації (Посольство Російської Федерації в Україні, проспект Повітрофлотський, 27, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2) моральну шкоду у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду доступне за покликанням: https://cutt.ly/88FQSRx
УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ВИСНОВОК ЩОДО ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ:
1.Має існувати абсолютна неможливість надання зі сторони роботодавця та виконання роботи зі сторони працівника
2.Наказ про призупинення має містити інформацію про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, спосіб обміну інформацією між сторонами, строк призупинення дії трудового договору та умови відновлення його дії
3.Для призупинення враховуються факт ведення бойових дій або перебування під окупацією
Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Зареєструватися на заходи лектора:
Вебінар Захист трудових прав в діяльності підприємств, які на окупованій території або виробничі потужності яких зруйновані. https://cutt.ly/k8DfgHh