Аналіз судової практики та правових позицій Верховного Суду щодо поточної практики з питань організації віддаленої роботи

Судових рішень, пов’язаних з віддаленою роботою, небагато, особливо до запровадження змін до КЗпП України. Проте в Єдиному державному реєстрі судових рішень вже маємо рішення, якими вирішувалося питання дистанційної або надомної роботи. Так, постановою Харківського апеляційного суду від 07.08.2019 у справі № 639318118 розглядалося питання роботи вдома працівниці (архітектора), яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Працівниця звернулася до роботодавця із заявою видати наказ про початок її праці на посаді архітектора під час знаходження у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з визначенням її робочого місця вдома (за місцем її постійного проживання). Проте роботодавець відмовив, оскільки характер роботи архітектора виключає можливість праці вдома.

Суд встановив, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про відпустку», ст. 179 КЗпП України та Положення про умови праці надомників від 29 вересня 1981 року № 27517-99 працівниця належить до категорії осіб, які мають право працювати вдома.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про відпустку» за бажанням працівниця у період перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Відповідно до Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 № 27517-99, жінки, що мають дітей віком до 15 років, мають переважне право на укладання трудових договорів про роботу на дому. Право позивача на надомну працю в період відпустки по догляду за дитиною могло бути реалізовано лише за умови, що таку роботу можливо було б виконати вдома за характером і технологією виробництва. Однак за характером робіт і технологією виробництва посадові обов`язки архітектора неможливо виконувати в надомних умовах, оскільки характер роботи архітектора має низку особливостей, які унеможливлюють встановлення надомної праці.

Зверніть увагу, що після внесення змін щодо дистанційної та надомної роботи (ст. ст. 60-1 та 60-2 КЗпП України), розширено категорію осіб, які мають переважне право на віддалену роботу вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Але за трьох умов 1) якщо працівник може працювати на умовах надомної роботи; 2) якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу; 3) якщо роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.

В іншій справі в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 357741220 від 05.05.2021 суд встановив, що оскільки роботодавцем не забезпечено організацію діловодства, ведення і здач статистичної звітності дистанційним працівникам, то підстав стверджувати, що працівник не виконувала трудові обов’язки вдома, немає. Суд задовольнив позов працівника-дистанційника, якому не була виплачена в повному обсязі заробітна плата, оскільки роботодавець в односторонньому порядку запровадив простій, не ознайомивши працівника з наказом. 19.07.2021 Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження.

Так, рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області № 511177720 від 14.04.2021 суд поновив працівника, якого було звільнено за прогул, оскільки працівник на підставі наказу був переведений на дистанційну роботу на період дії карантину в Україні. Цей наказ не скасовано, на день відсутності працівника в приміщенні роботодавця карантин діяв, тому підстав для звільнення за прогул не було, оскільки працівник працював вдома.

Наразі судова практика щодо питань віддаленої роботи ще на стадії свого формування, тому правових позицій Верховного Суду після внесення в КЗпП України змін ще не маємо. Однак після законодавчого запровадження дистанційної та надомної роботи, а в майбутньому і трудового фрілансу роботодавець і працівник свої правовідносини будуть врегульовувати в письмових трудових договорах, що зменшить кількість позовів до суду, включаючи оскарження штрафу за неоформлених працівників.

Пропонуємо Вам ознайомитися із Методичними рекомендаціями Комітету з трудового права НААУ «Організація та впровадження віддаленої роботи в роботодавців: стратегія адвоката»: https://is.gd/NmqC3C

Авторський колектив: В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Д. М. Навроцький, Т. В. Матова, Я. Я. Мельник

Зареєструватись на заходи від Центру трудового права та соціального забезпечення можна за посиланнями:

Фахова дискусія: Вплив домашнього насильства на сферу праці. Вікторія Поліщук, Ірина Подкопаєва, Наталія Кайда, Анастасія Якимова, Євген Колосовський: https://is.gd/cXjWm0

Пенсійне забезпечення військовослужбовців в Україні: практичні нюанси. Ірина Подкопаєва: https://is.gd/rLocrQ

Військовий облік жінок. Вікторія Поліщук, Катерина Цвєткова: https://is.gd/hsAjhp

Відповідальність за невиконання нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю. Вікторія Поліщук: https://is.gd/rFMXPU

Право адвоката на відпустку: законодавчі гарантії, судова та дисциплінарна практика. Віктор Вовнюк, Вікторія Поліщук: https://is.gd/4wLITN

Протидія мобінгу на роботі. Інструкція із захисту. Вікторія Поліщук: https://is.gd/86SGAd

Перевірки Держпраці: інструкція захисту клієнта. Ганна Лисенко: https://is.gd/9AMU8Z

Звільнення: поради адвокатів та судова практика. Ганна Лисенко, Вікторія Поліщук: https://is.gd/RBSqmZ