Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2023 р. у справі № 755/16619/20 (провадження № 61-1073св23)
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), Первинна профспілка ТНУ, Казарін В. П., про поновлення на роботі викривача, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 09 квітня 2019 року між нею та відповідачем було укладено контракт № 17/19, за яким її як обрану за конкурсом призначили на посаду завідувача кафедри «Спеціально-правових дисциплін» Навчально-наукового гуманітарного інституту ТНУ.
Однак після того, як вона повідомила про факти корупції, відповідач вжив до неї низку негативних заходів впливу. У мобінгу, організованому проти неї директором гуманітарного інституту Іляшком О. О., брала участь начальник відділу кадрів Рибченко С. В., яка на усні та письмові заяви не давала їй обґрунтованих відповідей та документів, що стосуються її особисто. Також у мобінгу брали участь т. в. о. ректора Казарін В. П. та дружина Іляшко О. О. - перший проректор ТНУ Скакун Ю. В., від імені яких їй почали регулярно надходити офіційні листи з надуманих підстав, що відволікало її від виконання своїх функціональних обов`язків.
Протягом тривалого часу відповідач допускав порушення трудового законодавства стосовно неї, а саме: відмовив у підвищенні кваліфікації; не проводив службове розслідування нещасного випадку на виробництві за фактом нанесення їй Іляшком О. О. тілесних ушкоджень; не давав відповіді на її заяви; відмовив їй як викривачу в отриманні за графіком основної чергової відпустки; незаконно оголосив догану; відмовив у розірванні строкового трудового договору за частиною першою статті 39 Кодексу законів про працю України. Крім того, наказом ТНУ від 25 червня 2020 року «Про зміни в організації виробництва та праці» було скорочено займану нею посаду. За весь період до моменту звільнення їй декілька разів пропонувалися вакантні посади, проте не за освітнім профілем. Як наслідок, 05 жовтня 2020 року її незаконно, без надання згоди профспілкового комітету звільнили з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Обґрунтування Суду. У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідача відбулася зміна внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи шляхом скорочення штату працівників, внаслідок чого було скорочено, зокрема посаду, яку обіймала ОСОБА_1.
В установленому законом порядку за два місяці ОСОБА_1 було попереджено про наступне вивільнення та запропоновано їй вакантні посади, які вона могла зайняти з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду, однак позивач не дала своєї згоди на переведення.
На спростування доводів позивача про існування зв`язку між її звільненням і поданням нею до НАЗК заяви за фактом можливого вчинення директором Навчально-наукового гуманітарного інституту Іляшком О. О. корупційних дій суд апеляційної інстанції вказав, що:
- матеріали справи не містять достовірних та достатніх доказів на підтвердження вказаних обставин, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
- в даному випадку ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. При цьому її звільнення не було обов`язковим та безальтернативним, оскільки їй пропонувалися вакантні посади науково-педагогічних працівників, на зайняття яких вона не дала своєї згоди;
- також позивачу було запропоновано зайняти в порядку конкурсу вакантну посаду керівника новоствореної кафедри, однак вона не скористалася такою можливістю.
Крім того, за встановлених апеляційним судом у цій справі обставин і досліджених доказів не вбачається, що звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату працівників носило вибірковий характер і не застосовувалося б до інших працівників внаслідок скорочення штату та/або до позивача - у подібних ситуаціях раніше. Отже, в даному випадку звільнення ОСОБА_1 не було пов`язано із повідомленням нею про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між таким повідомленням та звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Вищенаведеним спростовуються аргументи касаційної скарги стосовно того, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав належної оцінки доказам звільнення як негативного заходу впливу на викривача відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Детальніше з матеріалами справи можна ознайомитися за покликанням: https://cutt.ly/J6PnMcO
Підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Цікаві публікації лектора:
• Припинення трудових відносин за власним бажанням. Як підсилити свою позицію за допомогою норм Європейської хартії? https://cutt.ly/S6y40Qs
• Яким чином розкривається зміст заробітної плати у Європейській соціальній хартії (переглянутій)? https://cutt.ly/s6y43n8
Зареєструватися на найближчі заходи лектора:
• Вебінар «Протидія мобінгу на роботі. Інструкція із захисту». https://cutt.ly/T5w6GFn
• Вебінар «Право адвоката на відпустку: законодавчі гарантії, судова та дисциплінарна практика». https://cutt.ly/Q6y4CjQ
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ