Про пенсійне забезпечення військовослужбовців в Україні в огляді практичних нюансів розповіла під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення Ірина Подкопаєва.

Характеризуючи нормативні документи в галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців, лектор зауважила, що підстави, умови та порядок призначення і перерахунку пенсій військовослужбовцям визначаються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992, які співвідносяться між собою як загальний та спеціальний нормативні акти.

Військовослужбовці та особи, прирівняні до них, мають право на один із видів пенсії:

• загальну пенсію за Законом № 1058: за віком, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, по інвалідності та в зв’язку із втратою годувальника (вказаний вид пенсії мають право отримувати члени сім’ї військовослужбовця у разі його/її смерті);
• спеціальну (т.зв. «військову») пенсію за Законом № 2262: за вислугу років (після звільнення зі служби), по інвалідності та в зв’язку із втратою годувальника (вказаний вид пенсії мають право отримувати члени сім’ї військовослужбовця у разі його/її смерті).

При цьому обрання того чи іншого виду пенсії залежить від досягнення особою певного віку, наявності «загального» та/або «спеціального» страхового стажу, підстав звільнення зі служби, встановлення певної групи інвалідності та її причини – пов’язаність із проходженням військової служби або захистом Батьківщини, загальне захворювання тощо.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. До стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з’єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (п. в) частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону № 1058 включаються періоди проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно незалежно від сплати страхових внесків, а з 01.01.2018 – за сплаченими страховими внесками.

В огляді судової практики Ірина Подкопаєва розглянула справи про заперечення/не визнання наявності у особи, що звертається за призначенням пенсії, відповідного статусу та, як наслідок, відсутності права на пенсію.

Так, у Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2023 року у справі № 160/9061/22 Суд зазначив, що учасники бойових дій з числа військовослужбовців, які брали безпосередню участь в АТО, мають право на дострокове призначення пенсії за віком. Необхідні документи, достатні для призначення дострокової пенсії за віком – це документ про проходження служби в Збройних Силах України (трудова книжка або довідка військової частини або військовий квиток тощо), посвідчення учасника бойових дій та довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, які підтверджують участь у бойових діях.

При цьому, як зазначено у Постановах КАС ВС від 02.08.2022 у справі № 360/2417/21, від 07.09.2022 у справі № 219/5161/17, правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов`язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Лектор нагадала учасникам про правову позицію, викладену у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 про перерахунок пенсії військовослужбовцям. У цій справі Суд констатував, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Певний розвиток вищезазначеної правової позиції Верховного Суду у зразковій справі відобразилось у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 420/40/20. Також у справі № 380/24477/21 вирішувалось питання щодо відступу від правової позиції Верховного Суду у зразковій справі, але суд не знайшов підставі для відступу.

Звернула увагу Ірина Подкопаєва на те, що перерахунок пенсій здійснюється на підставі постанови КМУ, а не іншого рішення. Для ознайомлення учасникам вебінару запропонована Постанова ВС від 17.10.2023 у справі № 140/5557/22, у якій Суд зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. Рішення (телеграма) Міністра оборони України від 14 січня 2022 року № 248/269, на яке посилається позивач в обґрунтування вимог щодо зазначення конкретного відсотка премії, безумовно не є рішенням Кабінету Міністрів України.

Також лектор зауважила, що до пенсій військовослужбовців не застосовується її обмеження максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність.

У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд констатував, що наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI – у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців в частині їх обмеження максимальним розміром, то Верховний Суд дійшов висновку, що вони суперечать один одному.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 суд виснував, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Відтак, у справі про обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України, а не норми Закону № 3668-VI. Отже, пенсії військовослужбовців не підлягають обмеженню максимальним розміром.

Розглядаючи питання стягнення матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок прийняття закону, який згодом було визнано неконституційним, Ірина Подкопаєва сфокусувала увагу на Постанові ВС від 07.11.2023 у справі № 240/5632/23. У цій справі позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив, що майнова шкода, завдана положеннями закону, який було визнано згодом неконституційним, у зв`язку із чим Позивач просив стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України недоотриману суму пенсії за період з 01.07.2015 по 31.03.2020 включно в сумі 944 751, 36 грн, яку він би реально міг одержати, якби окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України не діяло на момент виплати йому пенсії.

Верховний Суд виснував, що конкретні нормативні механізми в Україні відшкодування такої шкоди відсутні. Відтак можна стверджувати, що інститут позасудового, добровільного відшкодування шкоди, завданої рішеннями діями чи бездіяльністю органів влади, в Україні не працює, у зв`язку із чим з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень запускається судовий порядок відшкодування шкоди.

Заявлення вимог про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень в одному провадженні з вимогами про відшкодування шкоди, як того вимагає частина п`ята статті 21 КАС України, у випадку стягнення шкоди, завданої внаслідок прийняття закону, який надалі визнаний неконституційним, не є обов`язковим, оскільки протиправність такого рішення (тобто неконституційність закону) вже встановлена Конституційним Судом України і не потребує додаткового розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/39eruk6w

Матеріал на сторінці Advokat Post: http://tinyurl.com/2jrdrak7

Цікаві публікації лектора:

• Перерахунок пенсії військовослужбовця на виконання судового рішення не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення. https://tinyurl.com/p8hy9h3r

• (Не)поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження. https://tinyurl.com/hsaorgua351

• Огляд судової практики Верховного Суду у галузі пенсійного забезпечення за жовтень 2023 року: питання перерахунку пенсії. https://tinyurl.com/hsaorgua352

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ