Право на соціальний захист, в тому числі пенсійне забезпечення, належить до невід’ємних прав людини і громадянина в Україні та світі і закріплене у статті 46 Конституції України.
У 2022 – 2024 роках згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, в зв’язку зі збройною агресією рф проти України станом на 19 квітня 2024 року понад 6 млн. українців виїхали за кордон, близько 6 млн. осіб скористались національними програмами тимчасового захисту в Європі (https://tinyurl.com/3rtt37sh), які серед іншого надають громадянам України право на працю за кордоном (в країні тимчасового захисту).
Питання зарахування страхового стажу, здобутого за кордоном, при призначенні пенсії в Україні, були предметом висвітлення на вебінарі, який пройшов у Вищій школі адвокатури 3 липня 2024 року. Лектором заходу виступила адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення Ірина Подкопаєва.
Європейська соціальна хартія (переглянута) ратифікована Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» від 14.09.2006 № 137-V, у пункті 4 статті 12 Розділу ІІ (ратифікований Україною) визначає, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов’язуються вживати заходів шляхом укладання відповідних двосторонніх i багатосторонніх угод або в інший спосіб i відповідно до умов, визначених у таких угодах, для забезпечення:
• рівності між їхніми власними громадянами та громадянами інших Сторін у тому, що стосується прав на соціальне забезпечення, включаючи збереження пільг, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, незалежно від пересування захищених осіб по територіях держав Сторін;
• надання, збереження та поновлення прав на соціальне забезпечення такими засобами, як сумарний залік періодів страхування або роботи, що були здійснені за законодавством кожної зі Сторін.
На виконання взятих на себе зобов’язань у статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ закріплено, що іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Аналогічне положення міститься і в частині 2 статті 4, частині 4 статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 № 1058- IV.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 1058- IV питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються відповідно цим Законом, іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Міждержавні угоди в галузі соціального та пенсійного забезпечення умовно поділяються на угоди 2-х типів:
·угоди, за якими зарахування страхового стажу відбувається за територіальним принципом;
·угоди, за якими зарахування страхового стажу відбувається за пропорційним принципом.
При застосуванні територіального принципу, до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, зараховується трудовий/страховий стаж, набутий на території обох держав, і розмір пенсії обчислюється з урахуванням заробітної плати та сплачених страхових внесків на території обох держав.
При застосуванні пропорційного принципу, до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, зараховується трудовий/страховий стаж, набутий на території обох держав, але розмір пенсії обчислюється, виходячи із заробітної плати та сплачених страхових внесків на території однієї країни та пропорційно до страхового стажу, набутого саме на території цієї країни. Одночасно з тим, на території іншої держави особа також має право на отримання пенсії, у розмірі пропорційному до страхового стажу, набутого на території цієї країни.
Україною у галузі соціального та пенсійного забезпечення укладені і ратифіковані наступні міждержавні угоди:
За територіальним принципом:
Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995, ратифікована Законом України № 546/96-ВР від 22.11.1996.
Угода для України набрала чинності 11.02.1997, але умови Угоди щодо зарахування страхового стажу поширюються і на випадки набуття такого стажу до набуття чинності цієї Угоди, а також на території СРСР до 01 січня 1992 року.
29 травня 2023 року прийнято Закон України «Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення» № 3117-ХІІ, за яким Угода припинила свою дію для України з 23 грудня 2023 року.
Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993.
24 червня 2023 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» № 639, за якою Угода припинила свою дію для України з 04 липня 2023 року.
Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (між Азербайджанською Республікою, Республікою Білорусь, Республікою Вірменія, Республікою Казахстан, Республікою Киргизстан, Республікою Молдова, Російською Федерацією, Республікою Таджикистан, Туркменістаном, Республікою Узбекистан, Україною).
29 листопада 2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» № 1328, за якою України вийшла з Угоди з 19 червня 2023 року.
Тимчасова Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993.
Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення від 28.07.1995, ратифікована Законом України № 186/96-ВР від 07.05.1996.
Угода для України набрала чинності 02.11.1996, але умови Угоди щодо зарахування страхового стажу поширюються і на випадки набуття такого стажу на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01 січня 1992 року.
Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення від 09.01.1995, ратифікована Законом України № 446/95-ВР від 22.11.1995.
Угода для України набрала чинності 22.12.1995, але умови Угоди щодо зарахування страхового стажу поширюються і на випадки набуття трудового стажу, що визнається на території будь-якої зі Сторін.
Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 29.08.1995, ратифікована Законом України № 434/96-ВР від 29.10.1996.
Угода для України набрала чинності 19.11.1996, але умови Угоди щодо зарахування страхового стажу поширюються і на випадки набуття такого стажу до набуття чинності цієї Угоди, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 01 січня 1992 року.
За пропорційним принципом:
Угода між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення від 04.09.2001, ратифікована Законом України № 239-IV від 22.11.2002.
Угода для України набрала чинності 01.04.2003.
Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 05.12.2000, ратифікований Законом України № 2731-ІІІ від 20.09.2001 (із змінами до Договору внесеними Угодою від 11.10.2007, ратифікованою Законом України № 860- VI від 14.01.2009).
Договір для України набрав чинності 01.07.2009.
Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення від 04.07.2001, ратифікований Законом України № 238-ІV від 22.11.2002.
Договір для України набрав чинності 01.04.2003.
Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 18.05.2012, ратифікована Законом України № 458-VІІ від 05.09.2013.
Угода для України набрала чинності 01.01.2014.
Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення від 07.07.2009, ратифікована Законом України № 4209-VІ від 21.12.2011.
Угода для України набрала чинності 01.03.2012.
Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010, ратифікована Законом України № 3990-VІ від 02.11.2011.
Угода для України набрала чинності 01.02.2012.
Договір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення від 23.04.2001, ратифікований Законом України № 2928-ІІІ від 10.01.2002.
Договір для України набрав чинності 08.02.2002.
Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян від 07.10.1996, ратифікована Законом України № 741/97-ВР від 17.12.1997.
Угода для України набрала чинності 27.03.1998.
Договір між Україною та Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення від 26.02.1998, ратифікований Законом України № 525-ХІV від 19.03.1999.
Договір для України набрав чинності 11.06.1999.
25 квітня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» (законопроєкт № 9453).
Вказаним Законом, серед іншого, запроваджені нові правила зарахування періодів трудової діяльності до страхового стажу, здобутого у республіках колишнього Союзу РСР, та страхового стажу, набутого за кордоном.
Періоди трудової діяльності за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні:
- до 1 січня 1992 року – за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди;
- з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності даним Законом – якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України
Важливо врахувати, що зарахування трудового стажу, здобутого у республіках колишнього Союзу РСР, здійснюється особам, які проживають в Україні.
Пенсії, раніше призначені з урахуванням періодів трудової діяльності у республіках колишнього Союзу РСР, продовжують виплачуватися на попередніх умовах.
До страхового стажу не зараховуються періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року, якщо особа після 19 лютого 2014 року:
- проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебувала на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) Російської Федерації,
- добровільно займала посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, в незаконних судових або правоохоронних органах,
- добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території, та/або у збройних формуваннях держави-агресора.
У разі відсутності необхідного страхового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком до страхового стажу включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави.
Кабінет Міністрів України протягом 3 місяців з дати набрання чинності Законом має затвердити Порядок підтвердження та зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи).
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
20 червня 2024 року Президент України підписав Закон, але станом на 03 липня 2024 року він не опублікований, а відтак не набрав чинності.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/56rcf3sf
Цікаві публікації лектора:
·Добірка матеріалів на тему «Пенсійне забезпечення військовослужбовців». https://tinyurl.com/27fw4c9j
Дізнатися про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів можна у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ