Пенсійне забезпечення в Україні: відповіді на поширені питання

Питання пенсійного забезпечення в Україні є доволі складною темою, що пов’язано з частою зміною та великою кількістю нормативно-правових актів, що створює певні труднощі у вивченні питання пенсійного забезпечення та оцінки ситуації конкретної особи на предмет того, чи були дотримані права особи на пенсійне забезпечення та належний рівень пенсії, яка призначається або перераховується органами Пенсійного фонду.

З метою обговорити, які види пенсій та умови виникнення права на пенсію передбачені законодавством, та які правила обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, у Вищій школі адвокатури НААУ у рамках правопросвітницького проєкту «Правосвідомість» відбувся вебінар на тему: «Пенсійне забезпечення в Україні»: відповіді на поширені питання», лектором якого виступила адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Ірина Подкопаєва.

Лектор зробила загальний огляд законодавства у сфері пенсійного забезпечення, виділивши ключові нормативно-правові акти, якими варто керуватися у цій сфері.

Зокрема, основними законами у галузі пенсійного забезпечення є Конституція України (ст. ст. 1, 3, 8, 46) Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV (далі – № 1058-ІV) Закон та Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII).

В Україні також діють нормативно-правові акти, які регулюють питання пенсійного забезпечення для окремих пільгових категорій громадян. Наприклад, це Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991, «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Умовно всі пенсії поділяються на дві великі групи:

1. Загальні, передбачені Законом № 1058- IV:

· за віком;

· по інвалідності;

· у зв’язку із втратою годувальника.

2. Спеціальні:

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає:

· державну пенсію (по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника);

· додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачає пенсії:

· за вислугу років;

· по інвалідності;

· у зв’язку із втратою годувальника.

Умови виникнення права на пенсію:

1. Пенсія за віком (ст. 26 Закону № 1058-ІV):

· Досягнення певного віку (60 років);

· Страховий стаж: у 2024 році – не менше 31 років.

2. Пенсія по інвалідності (ст. 30 Закону № 1058-ІV):

· Настання інвалідності;

· Страховий стаж.

3. Пенсія у зв’язку із втратою годувальника (ст. 36 Закону № 1058-ІV):

· Належність до непрацездатних членів сім’ї годувальника;

· Страховий стаж померлого годувальника.

Окремо лектор звернула увагу на правила обчислення страхового стажу. Наявність страхового стажу визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч. 4 ст. 26 Закону № 1058-ІV в редакції Закону № 2148 – VIII від 03.10.2017). Чинний Закон № 1058-ІV містить положення про поступове збільшення страхового стажу з 2017 по 2028 рік – з 15 до 35 років.

Закон визначає, що страховим стажем є період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Перевірити інформацію про сплачені страхові внески та відповідно зарахування/незарахування періодів роботи до страхового стажу можна, отримавши довідку про доходи ОК-5/ОК-7 або в особистому кабінеті пенсіонера на сайті Пенсійного фонду України. https://tinyurl.com/2fuhmbh7

Говорячи про різницю між страховим та трудовим стажем, Ірина Подкопаєва зауважила, що до прийняття Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV законодавство оперувало поняттям трудового стажу. Тому відповідно періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом № 1058-ІV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону України № 1058-ІV). Тобто, за час до 01.01.2004 року для призначення пенсії враховується трудовий стаж – періоди трудової діяльності та інших періодів роботи/навчання/служби. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (ст. 62 Закону України № 1788-XII).

Перевірити правильність обчислення страхового стажу можна шляхом зіставлення інформації, що міститься в листах та документах Пенсійного фонду України та його територіальних управлінь, та трудовій книжці та інших документах пенсіонера про періоди його трудової діяльності (матеріалах пенсійної справи).

Звернення за призначенням пенсії відбувається у будь-який час після виникнення права на пенсію (тобто при умові досягнення пенсійного віку та наявності страхового стажу) або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Для призначення/перерахунку пенсії подається заява з копіями документів:

·особисто до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання;

·засобами поштового зв'язку;

·через представника (за довіреністю);

·через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (електронний кабінет пенсіонера: https://portal.pfu.gov.ua/);

·засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Як зазначила лектор, певна особливість зарахування страхового стажу, пов’язана із введенням воєнного стану в Україні. Зокрема, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX передбачив, що особа у період дії воєнного стану може скористатися відпусткою без збереження заробітної плати або призупинити трудовий договір. У цих випадках єдиний соціальний внесок за такого працівника роботодавець не сплачує, вказані періоди до страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, не зараховуються.

Що ж робити у такому випадку, коли страховий стаж особа недоотримала? У такому разі особа може скористатися механізмом добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Чинним законодавством передбачена можливість укладення:

·Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 1 ст. 12 Закону № 1058, стаття 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 (Додаток 4);

·Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (ч. 1 ст. 12 Закону № 1058, стаття 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 (Додаток 5);

·Типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (з 04 грудня 2022 року) (ч. 9 ст. 12 Закону № 1058, Постанова Правління Пенсійного фонду України № 6-1 від 01.02.2023 «Про затвердження Типового договору про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок його укладення»).

Запис вебінару у рамках проєкту «Правосвідомість» можна переглянути за посиланням: https://tinyurl.com/4hseyjm