Огляд судової практики Верховного Суду у сфері пенсійного забезпечення за грудень 2023 року – січень 2024 року
Ірина Подкопаєва, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Подкопаєва Ірина
08.02.2024

1.У Постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 520/5078/2022 суд досліджував питання обчислення розміру (перерахунку) пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ АБО відповідно до порядку та формули, визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011.

Ключовим правовим питанням у справі є: Чи може відповідач під час перерахунку пенсії позивача застосовувати порядок, установлений Урядом для подібних правовідносин (Постанова № 1210)?

Позивач наполягає, що застосування зазначених норм Порядку № 1210 суперечить змісту частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, як норми прямої дії.

Зазначене питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді. 

Так, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 (справа № 520/12609/19), яка залишена без змін поставою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021, Суд дійшов таких правових висновків:

«Положення частини третьої статті 59 Закону Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» поширюються на осіб, які отримують пенсію по інвалідності та брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Перерахунок пенсії здійснюється за заявою особи та з урахуванням формули, передбаченої п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210».

Надалі такий висновок підтриманий Верховним Судом також у постановах від 30.08.2022 у справі № 520/5433/19 та від 07.09.2022 у справі № 520/9760/19.

Своєю чергою колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості проведення відповідачем обчислення призначеної позивачу пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ із застосуванням формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку № 1210.

З повним текстом постанови ВС КАС від 06.12.2023 у справі № 520/5078/2022 можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/2ha6bx7s

2.ВІДСТУП ВІД ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ у питанні щодо застосування строку звернення до суду в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії військовослужбовця на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ сформульовано у постанові КАС ВС від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23.

Ключовим правовим питанням, яке підлягає вирішенню в цій справі є питання щодо того, якими правовими нормами потрібно керуватися в аспекті застосування строку звернення до суду: положеннями частини другої статті 122 КАС України чи частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020 колегія суддів дійшла висновку, що в правовідносинах щодо не видачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України. Застосування вказаного строку матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право, передбачене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо проведення такого перерахунку з дати виникнення на нього без обмеження строком в разі, коли перерахунок не проведений із вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Натомість у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року в справі № 380/14933/22 колегія суддів, пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19), зазначила, що:

«Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватися щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як наслідок, саме із цією датою пов`язується визначення Кабінетом Міністрів України умов і розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З урахуванням викладеного, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, у тому числі й відсутності сформованої довідки як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.

Водночас, як уже зазначено, позивач звернувся до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

З аналізу вказаних норм права випливає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.

Водночас Суд зазначає, що централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.

Проте, коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, а пенсіонерові в її видачі відповідним державним органом буде відмовлено, останній не матиме змоги реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки до моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії.

Також Суд зазначає, що частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15 лютого 2018 року в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ.

Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-ХІІ, частинами другою, третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

У цій справі спір виник у зв`язку з відмовою у підготовці та наданні до ГУ ПФУ довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , визначеного станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, для перерахунку основного розміру її пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022.

На переконання Суду, неправомірні дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) щодо не видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.

Водночас Судова палата зазначає, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

З огляду на наведене Судова палата в цій справі вважає правильною правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі №520/11178/2020 і доходить висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі №380/14933/22.

Сформульована правова позиція ВС:

«Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».

З повним текстом постанови ВС КАС від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/44r7swbb

3.У постанові КАС ВС від 30.01.2024 у справі № 320/424/23 суд надав відповідь на ключове питання про наявність правових підстав для призначення пенсії за віком органами Пенсійного фонду України громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території АР Крим та м. Севастополь.

15.04.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII (далі – Закон № 1207-VII), яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 цього Закону для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення … здійснюється відповідно до законодавства України. Виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.

У пункті 1 зазначено, що цей Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які (1) проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і (2) не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації (далі - особи).

Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач у листі та співвідповідач у рішенні зазначили, що пенсія йому призначалася раніше, та зауважили, що позивач зобов`язаний повідомити орган, що призначав пенсію про припинення виплати такої у зв`язку зі зміною місця проживання.

Суд звертає увагу, що на час звернення до пенсійного органу позивач не проживає на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (проживає у м. Києві), а тому до нього не застосовуються частини перша, друга статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII та прийнятий на її виконання Порядок виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.

Відповідно, не застосовується і пункт 4 Порядку № 234, яким визначено, що територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації; виплата пенсії після надходження-пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

Застосування вищезгаданих нормативно-правових актів у справі, що розглядається, свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про призначення пенсії за віком громадянам України, які проживали та набули права на пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополі, а згодом змінили місце проживання та зареєструвалися на підконтрольній території України, може розглядатися органами Пенсійного фонду України на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його (її) права на пенсію в Україні.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 320/424/23 можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/2p94b2ws

Більше про особливості пенсійного забезпечення окремих категорій осіб можна дізнатись на вебінарах автора:

·«Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (19 лютого 2024 року). Захід для адвокатів БВПД: http://tinyurl.com/3mbwn4hr

·«Пенсійне забезпечення в Україні: відповіді на поширені питання». Проєкт «Правосвідомість». http://tinyurl.com/4pye9stu