Питання, пов’язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон України № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

• пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

• соціальні виплати,

• стипендії,

• заробітна плата (грошове забезпечення) тощо.

Відповідно до статті 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку (ст. 7 Закону України № 2050-ІІІ).

Відповіді на окремі спірні питання нарахування та виплати вищезазначеної компенсації містяться у постановах Верховного Суду, аналізованих нижче.

1. Передчасність звернення до суду із позовом як підстава відмови у задоволенні позову.

У постанові КАС ВС від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 суд вчергове наголосив, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів.

При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Враховуючи, що Пенсійний фонд (його територіальні органи) не здійснили перерахунок та виплату пенсії (що було предметом спору у даній справі), суди дійшли правильного висновку про передчасність вимог про виплату компенсації втрати частини доходів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а.

З повним текстом постанови ВС КАС від 11.08.2023 у справі № 380/103/22 можна ознайомитись за посиланням: https://shorturl.at/stAK2

2. Обов’язковість виплати компенсації втрати частини доходів на розмір пенсії, перерахованої/донарахованої на підставі рішення суду

В постанові Верховного Суду від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20 суд акцентував увагу, що дія Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Колегія суддів відхилила доводи відповідача про те, що виплата донарахованої пенсії мала разовий характер, а тому компенсації не підлягає.

Так, у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18 суд вже зазначав, що: «несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв’язку з неправомірним нарахуванням пенсії Пенсійним фондом України, що встановлено судовим рішенням у справі № 487/5949/17, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати».

Суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов’язання пенсійного органу здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв’язку з несвоєчасністю пенсійних виплат за період з моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, що встановлено судовим рішенням у справі № 487/5949/17, до дати її фактичної виплати.

Відтак, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».

Зазначений висновок також узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20.

З повним текстом постанови ВС КАС від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20 можна ознайомитись за посиланням: https://shorturl.at/CHPS3

3. Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із позовом

У постанові ВС КАС від 18.08.2023 у справі № 460/4166/20 зазначено, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії).

Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.

Необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті.

А тому, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов’язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

З огляду на вказане, Верховний Суд доходить висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їхньої виплати САМЕ з моментом отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону України № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов’язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов’язання останнього її виплатити.

Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб’єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме, у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.

З повним текстом постанови ВС КАС від 18.08.2023 у справі № 460/4166/20 можна ознайомитись за посиланням: https://shorturl.at/dwCUZ

Матеріал підготувала Ірина Подкопаєва, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ