Економічне насильство: врегулювання поняття за національним законодавством

Про врегулювання поняття економічного насильства за національним законодавством розповіла адвокат Ірина Подкопаєва

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За вчинення домашнього насильства передбачено настання:

Адміністративної відповідальності (стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування). Вид покарання: штраф - від 10 до 20 нмдг (170-340 грн), при повторності – від 20 до 40 нмдг (340 – 680 грн); або громадські роботи – від 30 до 40 годин; при повторності – від 40 до 60 годин; або адміністративний арешт – до 10 діб; при повторності – до 15 діб.

Кримінальної відповідальності:

стаття 126-1 КК України – домашнє насильство. Види покарання: громадські роботи від 150 до 240 годин; або арешт – до шести місяців; або обмеження волі – до п’яти років; або позбавлення волі – до двох років.

стаття 390-1 КК України – невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників. Види покарання: арешт – до шести місяців; або обмеження волі – до двох років.

Однією із форм домашнього насильства є економічне насильство. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» економічне насильство включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

В огляді судової практики Ірина Подкопаєва детально розкрила форми економічного насильства, звернувши увагу, що за період з 01 січня 2023 року по 17 листопада 2023 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень за критерієм пошуку «економічне насильство» вдалося знайти 91 постанову у справах про вчинення адміністративного правопорушення.

Так, серед поширених форм економічного насильства доповідач виділила наступні:

Незабезпечення дитини необхідними засобами навчання, одягом та їжею – Постанова судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2023 у справі № 932/1498/23

ОСОБА_1, з вересня 2022 року вчиняє економічне насилля відносно свого малолітнього сина, яке виразилося в тому, що останній не купує шкільні приладдя, харчі, одежу та не дає грошові кошти.

У суді ОСОБА_1 свою провину у скоєнні правопорушення визнав частково та пояснив, що у зв`язку з втратою роботи, а також хвороби з вересня 2022 року не дуже добре забезпечував сина.

Мати дитини в суді повідомила, що дійсно через втрату роботи її чоловік у вересні не забезпечував сина і на теперішній час її син проживає разом з нею.

Суд дійшов висновку, що ніякого економічного насилля відносно свого малолітнього сина Особа_1 не вчиняв, а були тимчасові складнощі з грошима, оскільки втратив роботу, що підтвердила і мати дитини.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і провадження у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Позбавлення коштів – Постанова судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.09.2023 у справі № 766/1570/23

ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля відносно своєї матері ОСОБА_2, а саме умисно позбавив її коштів, на яке вона має законне право, а також виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою, в результаті чого вчинив насилля економічного та психологічного характеру.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

Обмеження та/або позбавлення доступу до житла – Постанова судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.10.2023 у справі № 675/1701/23

ОСОБА_1 вчинив економічне насилля відносно дружини ОСОБА_2: не дозволяв користуватися спільним майном подружжя та виганяв її з господарства, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, у скоєному розкаюється.

ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.

Ірина Подкопаєва зауважила, що встановлюючи відсутність в діях особи події та/або складу адміністративного правопорушення, суд звертає увагу на наступне.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Водночас домашнє насильство характеризується такими ознаками:

умисність (з наміром досягнення бажаного результату);

спричинення шкоди;

порушення прав і свобод людини;

значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї з ознак дії особи не можна розцінювати як насильство (Постанова судді Шполянського районного суду Черкаської області від 05.09.2023 у справі № 710/1127/23).

Матеріал підготовлено за наслідками фахової дискусії «Вплив домашнього насильства на сферу праці», яка відбулася у Вищій школі адвокатури 24 листопада 2023 року за ініціативою Центру трудового права та соціального забезпечення

Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням: https://tinyurl.com/4e72jwr7

Зареєструватися на найближчі заходи Центру трудового права та соціального забезпечення:

Перевірки Держпраці: інструкція захисту клієнта. https://tinyurl.com/w9e2y4cu.