3 травня – день прийняття Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року.

Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію (переглянуту) Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартій (переглянутої)» від 14.09.2006 № 137-V.

Відповідно до пункту 1 Закону № 137-V Україна бере на себе зобов’язання вважати частину I Хартії декларацією цілей, до здійснення яких вона прагнутиме всіма відповідними засобами, як зазначено у вступному пункті частини I Хартії, а також взяла на себе зобов’язання вважати обов’язковими для України положення 27 статей (у тому числі 6 із 9 обов’язкових) та 74 пунктів.

Так, Україна визнала метою своєї політики, яку вона запроваджуватиме усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, серед іншого в галузі соціального забезпечення:

- Усі працівники та особи, які знаходяться на їхньому утриманні, мають право на соціальне забезпечення (п. 12 частини І, стаття 12 частини ІІ Хартії).

- Кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 частини І, стаття 23 частини ІІ Хартії);

- Кожна людина має право на захист від бідності та соціального відчуження (п. 30 частини І, стаття 30 частини ІІ Хартії) тощо.

Пунктами 3, 4 статті 12 частини ІІ Хартії (ратифіковані Україною) визначено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на соціальне забезпечення Сторони зобов’язуються:

3. докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень;

4. вживати заходів шляхом укладання відповідних двосторонніх i багатосторонніх угод або в інший спосіб i відповідно до умов, визначених у таких угодах, для забезпечення:

a) рівності між їхніми власними громадянами та громадянами інших Сторін у тому, що стосується прав на соціальне забезпечення, включаючи збереження пільг, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, незалежно від пересування захищених осіб по територіях держав Сторін;

b) надання, збереження та поновлення прав на соціальне забезпечення такими засобами, як сумарний залік періодів страхування або роботи, що були здійснені за законодавством кожної зі Сторін.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ закріплено, що іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.

У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Аналогічне положення міститься і в частині 2 статті 4, частині 4 статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 № 1058- IV.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 1058- IV питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються відповідно цим Законом, іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В укладених Україною міждержавних договорах та угодах у сфері пенсійного та /або соціального забезпечення відсутній єдиний механізм сумарного заліку періодів страхування або роботи, в тому числі для наступного нарахування та виплати пенсії як в Україні, так і за її межами.

Кожна угода має свої особливості та визначає правила сумарного зарахування трудового/страхового стажу, а також заробітної плати при обчисленні пенсії.

В одних випадках, набутий за кордоном страховий стаж та розмір заробітної плати будуть враховуватися при призначенні та обчисленні пенсії в Україні.

В інших – громадянин України буде мати право на пенсію і за законодавством України, і за пенсійним законодавством іноземної держави.

В окремих випадках, набутий за кордоном трудовий стаж не буде мати жодного значення при призначенні пенсії в Україні.

У сфері соціального та пенсійного забезпечення Україною укладені та ратифіковані міждержавні договори – угоди з Республікою Австрія, Республікою Польща, Республікою Молдова, Португальською республікою, Естонською Республікою, Литовською Республікою, Королівством Бельгія, Словацькою Республікою, Чеською Республікою, Республікою Болгарія, Латвійською Республікою, Королівством Іспанія, Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Казахстан, державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Росія Україна), Республікою Білорусь та Російською Федерацією.

Одночасно з тим, міждержавні угоди з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та державами - учасницями СНД зупинили свою дію, денонсовані або перебувають в процесі денонсації.

19 червня 2023 року припинила свою дію для України Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1328-2022-%D0%BF#Text).

04 липня 2023 року припинила свою дію Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14.01.1993 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 639 (http://surl.li/kwvhy).

Зупинили свою дію у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів (вчинена в місті Москва 15 квітня 1994 року та ратифікована Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР) та Протокол про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року (вчинений в місті Москва 25 листопада 2005 року та ратифікований Законом України від 16 березня 2007 року № 757-V) відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3192-ІХ (http://surl.li/kwvhu).

23 грудня 2023 року відбудеться остаточна денонсація Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 14 грудня 1995 року в м. Києві та ратифікованої Законом України від 22 листопада 1996 року № 546/96-ВР відповідно до Закону України від 29.05.2023 № 3117-ІХ (http://surl.li/ikkir).

Із текстами міждержавних угод у сфері пенсійного / соціального забезпечення можна ознайомитись на сайті Пенсійного фонду України в розділі «Міжнародні угоди» (http://surl.li/kwvhh), на сайті Верховної Ради Україні (http://surl.li/tfjj) та на сайті Міністерства закордонних справ України.

Матеріал підготувала Ірина ПОДКОПАЄВА, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Зареєструватися на захід лектора "Пенсійне забезпечення військовослужбовців в Україні: практичні нюанси". http://surl.li/kqhlq