Огляд посібника Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та права дитини

«Сільяден проти Франції» (Siliadin v. France), заява № 73316/01

109. Суд зазначає, що заявниця прибула до Франції з Того у віці 15 років та 7 місяців з особою, яка домовилася з батьком, що вона працюватиме до повернення коштів за її квиток, що її імміграційний статус буде врегульований і що її відправлять до школи.
110. Насправді заявниця працювала на цю особу кілька місяців, перш ніж її «передали» пану та пані Б. Це випливає з доказів того, що вона працювала в їхньому будинку без перепочинку протягом приблизно п’ятнадцяти годин на день, без вихідного дня, протягом декількох років, не отримуючи ніколи заробітну плату чи не ходячи до школи, без посвідчень особи та без регулювання її імміграційного статусу. Її розмістили в їхньому домі в дитячій спальні.
111. Суд зазначає, що в цій справі, хоча заявниці не загрожувало «покарання», факт залишається фактом, що вона опинилася в рівнозначній ситуації з погляду сприйнятої серйозності загрози. Вона була дівчиною-підлітком на чужині, незаконно перебувала на території Франції та боялась бути заарештованою поліцією. Дійсно, пан і пані Б. виховували цей страх і спонукали її вірити, що її статус буде врегульований. Відповідно, Суд вважає, що перший критерій був виконаний, тим більше, що заявниця була неповнолітньою у відповідний час, що підкреслює Суд.
112. Щодо того, чи виконувала вона цю роботу за власним бажанням, з фактів справи видно, що вона не може серйозно стверджувати, що вона робила. Навпаки, видно, що їй не було надано жодного вибору.
113. За цих обставин Суд вважає, що заявниця, як мінімум, піддалася примусовій праці у значенні статті 4 Конвенції в той час, коли вона була неповнолітньою.
114. З огляду на свої висновки щодо позитивних зобов’язань, передбачених статтею 4, тепер Суд повинен перевірити, чи мало оскаржуване законодавство та його застосування у цій справі такі суттєві недоліки, що могли призвести до порушення статті 4 державою-відповідачем.
115. Суд раніше заявляв, що діти та інші вразливі особи, зокрема, мають право на державний захист у формі ефективного стримування від таких серйозних порушень особистої недоторканності.
116. Суд зауважує, що в цій справі заявниця, яка піддавалася поводженню всупереч статті 4, не змогла побачити осіб, відповідальних за правопорушення, засуджених за кримінальним законодавством.
117. Крім того, згідно з доповіддю спільної робочої групи Національної асамблеї Франції про різні форми сучасного рабства від 12 грудня 2001 року, статті 225-13 та 225-14 Кримінального кодексу, як було сформульовано на той час, були відкритими до дуже різних інтерпретацій від одного суду до іншого, як це демонструє ця справа, яка, справді, була названа робочою групою як приклад справи, в якій апеляційний суд несподівано відмовився застосовувати статті 225-13 та 225 -14.
118. За таких обставин Суд вважає, що кримінально-правове законодавство, яке діяло на той час, не забезпечувало заявниці незначного, практичного та ефективного захисту від дій, жертвою яких вона була. Суд зазначає, що законодавство було змінено, але поправки, внесені згодом, не застосовувались до ситуації заявника. Він підкреслює, що все більш високі стандарти, які вимагаються у сфері захисту прав людини та основних свобод, відповідно і неминуче вимагають більшої твердості в оцінці порушень основних цінностей демократичного суспільства.
119. Отже, Суд вважає, що у цій справі було порушення позитивних зобов’язань держави-відповідача за статтею 4 Конвенції.

Джерело: «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та права дитини» — тематичний посібник, автором якого є Павло Пархоменко — голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, лектор Вищої школи адвокатури НААУ, зокрема, базового курсу з основ дружнього до дітей правосуддя і спецмодулів проєкту «Адвокат дитини: від новачка до профі»

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: https://bit.ly/3MFlsr6

Зареєструватися на майбутні заходи лектора:

• Вебінар: Місце прав дитини в практиці ЄСПЛ: особливі гарантії захисту. https://bit.ly/3s79ZXR
• Вебінар: Визначення місця проживання дитини: актуальні питання практики. http://bit.ly/3FmrPhh

* Посібник видано в межах проєкту, що реалізується ГО «ВГЦ «Волонтер» спільно з МКР з питань правосуддя щодо неповнолітніх за підтримки Представництва ДФ ООН (ЮНІСЕФ) в Україні