1 червня 2021 у Вищій школі адвокатури НААУ відбудеться масштабний захід із підвищення кваліфікації адвокатів – День інтелектуальної власності «IP-Day: ІТ-індустрія». Відомі адвокати та патентні повірені, керівники провідних компаній поділяться зі слухачами власним досвідом охорони і захисту прав інтелектуальної власності в ІТ-індустрії. Сьогодні ми спілкуємося з однією зі спікерів заходу, адвокаткою та патентною повіреною, керуючою партнеркою патентно-юридичної компанії «IPStyle» пані Марією Ортинською:

Пані Марія, карантинні обмеження соціальних контактів, зумовлені пандемією, сколихнули нову хвилю технічних новацій в сфері ІТ-індустрії. За Вашими спостереженнями, які об’єкти інтелектуальної власності є найбільш актуальними та затребуваними в ІТ?

Чесно кажучи, дуже часто в мене виникає відчуття, що я живу в майбутньому. Наприклад, заходжу в базу патентного відомства США здійснити пошук технологій взуття. Окрім запатентованих матеріалів підошви, конструкцій підборів, знаходжу патенти та патентні заявки на кросівки, в яких вбудована така численна кількість датчиків, що кросівки по суті виконують функції цілого комп’ютера. Також знаходжу чимало IT-рішень, як-от digital-примірочні взуття або онлайн-стилісти із застосуванням штучного інтелекту (Artificial intelligence, AI), що , що допомагають підібрати одяг.

Сьогодні всі індустрії працюють над запровадженням, вдосконаленням, пристосуванням до своїх бізнес-потреб віртуальної (Virtual reality, VR) і доповненої (Augmented reality, AR) реальності, блокчейну, інтернету-речей (Internet of things, IoT), штучного інтелекту. Це не тільки софтверні IT-рішення, а й різноманітні девайси. Наприклад, розумні системи, роботи для хатньої роботи, вдосконалені шоломи для віртуальної участі у конференціях тощо. А ще багато традиційних, стандартних речей доповнюються технологіями і тим самим виконують нові функції. Як приклад – одяг, оснащений датчиками для контролю за ключовими показниками організму.

Звісно, такі розробки потребують охорони і технологічної (патентування винаходів, рідше – корисних моделей), і охорони дизайну та авторського права.

Поділіться, будь ласка, досвідом – на що необхідно звернути увагу насамперед юристам, які опікуються охороною інтелектуальної власності новацій в ІТ-індустрії?

Найперша задача – перевірити «чистоту» такої розробки, тобто перевірити чи не порушуватиме нова розробка прав інших осіб. Наприклад, працюєте над створенням соцмережі – перевірте чи не застосовуватимуться технології третіх осіб. Скажімо, технологія прогнозування вподобань користувачів або розпізнавання облич на фотографії. До речі, чимало способів і систем з розпізнаванню облич запатентовано Facebook.

Також перед тим, як патентувати винаходи, реєструвати дизайни, раджу визначити ключові технологічні відмінності від конкурентів і ключові ринки для нового продукту. І вже потім думати про охорону.

Інноваційний продукт часто складається з багатьох об’єктів, що підлягають правові охороні. Тут і торговельні марки, і промислові зразки, і винаходи. У кожного з цих об’єктів – свій творець. Що порадите інвестору задля того, аби максимально убезпечитись від ризиків порушення прав третіх осіб під час запровадження нового продукту в ІТ? Як проконтролювати аби хтось із команди ненароком не «запозичив» якийсь об’єкт, що може поставити під загрозу реалізацію цілого проєкту?

Окрім стандартних дій – підписувати договори, наприклад, про передачу майнових прав на той чи інший об’єкт – рекомендую проговорювати з командою належність прав інвестору чи власнику проєкта. Не завжди розробники читають положення договору або не усвідомлюють те, що вони створюють на замовлення, а, відповідно, права належатимуть замовнику.

Також раджу фіксувати технічні завдання, проміжні та кінцеві результати напрацювань команди. На практиці часто трапляються ситуації, коли технічне завдання сформоване нечітко, проміжні результати не передавались належним чином. Або коли майже на фініші творець, винахідник виходить із команди з позицією – я ще нікому нічого не передав, тому і права належать мені.

Програмне забезпечення є одним з ключових активів ІТ-сектору. Як забезпечити найбільш повну охорону цього результату творчої діяльності?

Рекомендую не обмежуватись одним об’єктом. Код може охоронятись авторським правом, зовнішній вигляд гаджету – дизайном, а сама технологія – як винахід чи корисна модель. ;

За можливості та доцільності раджу патентувати частини, а не ціле. Наприклад, створили соцмережу з різноманітним функціоналом, у тому числі – із застосуванням VR, подумайте про патентування саме цієї частини.

Окрім того, визначайте потенційні країни охорони. Із IT-продуктами часто дуже складно, адже майже всі вони глобальні, тож потенційні користувачі – у багатьох країнах. У такому разі слід не забувати про міжнародні заявки за процедурою РСТ (Patent Cooperation Treaty), а також про регіональні системи патентування, як-от патент Європейського патентного відомства.

До того ж рекомендую думати про комерціалізацію та колаборації з іншими компаніями. Задайте собі запитання… Чи може моя розробка бути використана в інших індустріях? Чи є потенційні клієнти на мою розробку? У колаборації з якими компаніями мій продукт може бути реалізовано?

Часто метою розробки продукту, створення проєкту є продаж його іноземним компаніям. Що можна порадити ІТ-юристам у частині вибору стратегії охорони інтелектуальної власності: патентування чи комерційна таємниця?

Звичайно, не все можна запатентувати. Наприклад, якщо компанія розробляє нову комп’ютерну програму для реалізацій стандартного функціоналу, патентування тут не допоможе. Також не всі IT-продукти можна запатентувати. Проте, якщо це можливо, патентуйте.

Якщо в компанії вже подані та опубліковані патентні заявки, в більшості країн вона має певну тимчасову охорону на своє рішення. Це дозволяє мінімізувати ризики у разі витоку інформації про технічні аспекти нової розробки. Ба більше, подані патентні заявки є певним індикатором для потенційного покупця, що юридичні аспекти розробки враховано. До речі, в США інвестори та покупці технологій часто задають продавцям технологій запитання: Is your innovation approved? Ідеться саме про патентування.

Детальніше про захід за посиланням https://www.hsa.org.ua/onlajn-translyatsiya-den-intelektualnoyi-vlasnosti-ip-day-itindustriya/

Спілкувався Микола Потоцький, адвокат, голова Комітету з інтелектуальної власності, що діє у складі НААУ.