Для адвокатів питання захисту персональних даних можуть бути умовно розділені на дві категорії:

1) отримання та зберігання адвокатом персональних даних клієнтів;

2) оскарження порушеного права на захист персональних даних клієнта.

Щодо першого компоненту адвокатові слід пам’ятати, що у процесі виконання дій, пов’язаних із захистом клієнта, адвокат може отримати доступ до його персональних даних як від самого клієнта безпосередньо, так і запитувати від установ, організацій, інших осіб документи, які містять персональні дані клієнтів.

Нагадаю, що закон передбачає декілька способів отримання персональних даних (чи копій документів), їх можна спитати в порядку:

• адвокатського запиту (на підставі статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

• запиту на персональні дані (на підставі статті 16 Закону України «Про захист персональних даних»);

• інформаційного запиту (на підставі статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Усі ці способи відрізняються вимогами щодо оформлення самого запиту, щодо документів, які мають бути додані до запиту, а також строками на відповідь.

За підтримки Вищої школи адвокатури ми неодноразово проводили заходи з підвищення кваліфікації для адвокатів, у яких розкривали особливості застосування цих інструментів.

Детальніше у матеріалі: Доступ до інформації в умовах воєнного стану для адвокатів та їхніх клієнтів: https://cutt.ly/E9m14R9

Також деякі деталі можна дізнатися з аналітичного матеріалу: https://cutt.ly/P9m0uom

Отже, адвокат отримує деякі персональні дані про свого клієнта і зобов’язаний забезпечувати їх захист, як це передбачено вимогами до збереження адвокатської таємниці.

В умовах воєнного часу хочеться звернути особливу увагу адвокатів на оцінку ризиків та заходи планування для уникнення прикрих ситуацій, коли витоки персональних даних траплялися саме через фізичну втрату документів.

На жаль, значна частина таких випадків трапилася саме через те, що значні бази фізичних копій документів та електронних носіїв, що містили чутливі персональні дані, не були вчасно евакуйовані або знищені на окупованих територіях.

На сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оприлюднено ґрунтовне Роз’яснення щодо захисту персональних даних в умовах воєнного стану. У випадку, якщо Ви, як адвокат, захищатимете права ВПО, зверніться до відповідних Рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо деяких питань обробки персональних даних внутрішньо переміщених осіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування (https://cutt.ly/q9m0xjc).

Щодо другого компоненту, оскарження порушеного права на захист персональних даних клієнта, адвокатам слід пам’ятати про можливість оскарження не тільки до суду, але й до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. На відміну від судових процедур, це – достатньо швидкий і безоплатний спосіб поновлення порушеного права. Детально про заходи, які вживає Уповноважений для захисту персональних даних, відповідні роз’яснення та правові позиції можна знайти на відповідній сторінці вебсайту Омбудсмена.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює контроль у сфері захисту персональних даних шляхом проведення перевірок, у тому числі на підставі отриманих Уповноваженим скарг. Процедура проведення перевірок встановлена Порядком здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, затвердженим наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини №1/02-14 від 08 січня 2014р. Щодо порядку подання скарг – зверніться до Роз’яснень до Порядку здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних (https://cutt.ly/29m0E8h). За результатами перевірок та у випадку виявленого порушення представник Уповноваженого складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення , який є у свою чергу є підставою для накладення штрафу.

Відповідь на питання та професійні поради надала Тетяна Олексіюк, адвокатка, член Комітету з медіа та рекламного права НААУ