Висновки ВС щодо необхідності одержання ухвали слідчого судді для проведення обшуку службового кабінету
Про процесуальні порушення допущені під час обшуку дізнавайтеся у матеріалі помічника судді Вищого антикорупційного суду Олексія Кабанця «Узагальнення практики Верховного Суду щодо проблемних питань обшуку
Кабанець Олексій
20.08.2024

- у постанові ККС ВС від 17.01.2023 (справа № 648/1543/15-к, провадження № 51-4767км21) Суд зробив такий висновок: «…вимога отримати дозвіл на обшук, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи. У цій справі мова йде про обшук не в житлі чи в іншому приватному володінні, а в службовому кабінеті слідчого в приміщенні райвідділу. Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням, доступ до якого визначає виключно його володілець, а тому без згоди володільця доступ до нього можна отримати за дозволом слідчого судді. Службове приміщення надається для виконання службових обов’язків і доступ до нього визначається іншим регулюванням, яке ґрунтується на міркуваннях, не пов’язаних із захистом приватності осіб, яким таке службове приміщення надане. У той же час, Суд не виключає, що за певних обставин гарантії недоторканості житла або іншого володіння можуть поширюватися і на службові приміщення. Суд уже зазначав, що ст. 223 КПК захищає особу від необґрунтованого втручання державними органами у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Обшук проводився у службовому кабінеті, який був наданий для виконання його службових обов’язків. Ніщо в матеріалах справи не свідчить про якісь обставини, які давали можливість засудженому розумно розраховувати на можливість використовувати кабінет для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ. Відомості, відображені у протоколі огляду місця та на відеозаписі цього огляду, свідчать про те, що ця слідча дія головним чином зводилася до огляду самого засудженого, його одягу і вмісту його кишень, а також інших предметів, розташованих у кабінеті за допомогою технічних пристроїв і була спрямована на виявлення речовини, нанесеної на купюри, що були передані засудженому перед цим. Цей огляд жодним чином не стосувався будь-яких елементів кабінету, де могли зберігатися особисті речі чи документи засудженого, у разі чого могло б виникнути питання про порушення прав засудженого з погляду «розумного очікування конфіденційності.

 

За таких обставин Суд уважає, що на службовий кабінет засудженого не поширювалися гарантії, передбачені згаданими положеннями Конституції України, Конвенції та КПК, і проведення в ньому слідчої дії не вимагало дозволу суду, передбаченого ст. 235 КПК. https://tinyurl.com/5cujfhar

 

- у постанові ККС ВС від 14.09.2023 (справа № 521/18533/15-к, провадження № 51-3013км22) Суд зробив такий висновок: «Для визначення, чи відбувається втручання у приватне життя внаслідок обшуку у службовому приміщенні, слід застосовувати критерій «розумного очікування конфіденційності». Тобто, якщо обставини справи свідчать про те, що особа має підстави розумно очікувати на приватність при використанні приміщення або будь-яких елементів приміщення, то на приміщення або відповідну його частину поширюються гарантії від втручання у приватне життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Peevv. Bulgaria» від 26 липня 2007 року). Водночас, Суд звертає увагу, що ОСОБА_6 обіймав посаду начальника юридичного відділу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, був службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником держави. Обшук проводився у службовому кабінеті, який був наданий для виконання його службових обов’язків. У матеріалах провадження відсутні обставини, які б давали ОСОБА_6 можливість розумно розраховувати на використання кабінету для свого приватного життя та/або на збереження конфіденційності в межах службового кабінету, або вирішувати, коли і яким чином надавати до нього доступ. Таким чином, на службовий кабінет ОСОБА_6 не поширювалися гарантії від втручання в приватне життя, передбачені Конституцією України та вказаними нормами КПК України, і проведення в ньому слідчої дії не вимагало дозволу суду». https://tinyurl.com/448j6ur8

 

- у постанові ККС ВС від 30.01.2024 (справа № 752/12651/16, провадження № 51-1747км23) Суд зробив такий висновок: «Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 липня 2007 року в справі «Peev v. Bulgaria» заначив про те, що для визначення, чи відбувається втручання у приватне життя внаслідок обшуку у службовому приміщенні, слід застосовувати критерій «розумного очікування конфіденційності». При цьому, спочатку треба перевірити, чи вплинув обшук на приватне життя обвинуваченого. Суди у даному кримінальному провадженні встановили, що 13 червня 2016 року органом досудового розслідування було проведено в ДЕІ у Київській області не огляд місця події, а обшук, без відповідної ухвали слідчого судді. У цій справі мова йде про обшук не в житлі чи іншому приватному володінні, а в службовому кабінеті. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду державного інспектора ДЕІ у Київській області, тобто, був службовою особою. Відповідно до відомостей, які серед іншого відображені у протоколі огляду місця події від 13 червня 2020 року, слідчим на підставі дозволу начальника ДЕІ у Київській області ОСОБА_10 (заяви) було проведено огляд приміщень ДЕІ у Київській області, в тому числі, службового кабінету ОСОБА_6 , де на робочому столі останнього було виявлено та вилучено, зокрема: два аркуші паперу з реквізитами карткового рахунку на ім`я ОСОБА_9, файл з актами перевірок ТОВ «Мебіус Груп», ТОВ «Агросвіт», Горенської селищної ради на 25 арк, аркуш паперу з записами ТОВ. Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи прокурора про те, що огляд місця події 13 червня 2016 року здійснювався у службовому кабінеті ОСОБА_6, а також з дозволу керівника в інших приміщеннях ДЕІ у Київській області, до яких ОСОБА_6 відношення не мав, та не з’ясував, чи вплинув обшук на приватне життя обвинуваченого. https://tinyurl.com/2hs33f3v

 

Більше про процесуальні порушення допущені під час обшуку дізнавайтеся у матеріалі помічника судді Вищого антикорупційного суду Олексія Кабанця «Узагальнення практики Верховного Суду щодо проблемних питань обшуку: https://tinyurl.com/ydd7y4rs