(1) критерії розмежування обшуку та ОМП;

(2) проведення обшуку без ухвали слідчого судді та маскування обшуку під ОМП, а також визначення невідкладних випадків для проведення обшуку;

(3) застереження суду щодо можливостей легалізації раніше проведених обшуку приміщення та особистого обшуку.

(1) У постанові ККС ВС від 22.05.2018 (справа № 662/1113/15, провадження № 51-879км18) Суд зробив такий висновок: «Як убачається з матеріалів провадження, під виглядом огляду місця події 05 червня 2015 року у володінні засудженого фактично було проведено обшук. Цей висновок випливає з того, що жодної події, яка давала підстави для проведення невідкладного огляду місця події у значенні ч. 3 ст. 214 КПК не сталося, а слідча дія відбувалася виключно з метою виявлення наркотичних засобів, та під час цієї слідчої дії здійснювалося проникнення до місць, недоступних для звичайного спостереження. Цю обставину визнав і слідчий, що проводив розслідування у цій справі, звернувшись 08 червня 2015 року до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи. Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК обшук житла чи іншого володіння проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Навіть якщо слідчий уважав слідчу дію, яка була проведена 05 червня 2015 року, оглядом, це не змінює ситуації, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. У цій справі не заперечується сторонами, що проведення слідчої дії 05 червня 2015 року відбувалось без ухвали слідчого судді, що суперечить вимогам статей 234, 237 КПК. Ухвала слідчого судді від 09 червня 2015 року, постановлена через 4 дні після завершення слідчої дії, не може давати підстави для проведення обшуку або огляду у володінні особи 05 червня 2015 року. У будь-якому разі у цьому випадку було порушено вимоги ч. 3 статті 233 КПК щодо невідкладності звернення до суду з клопотанням про проведення обшуку після здійснення таких дій». https://tinyurl.com/bdfnk4ae

- У постанові ККС ВС від 12.02.2019 (справа № 159/451/16-к, провадження № 51-1173км18) Суд зробив такий висновок: «…якщо подія, з приводу якої проводиться огляд, відбулась у житлі чи іншому володінні особи, на проведення такого огляду місця події поширюються вимоги, передбачені статтею 30 Конституції України та відповідними положеннями статей 13,233, 234 та 237 КПК. https://tinyurl.com/2vebpu2y

- У постанові ККС ВС від 12.02.2019 (справа № 522/2256/13-к, провадження № 51-2533км18) Суд зробив такий висновок: «…звертає на себе увагу невідповідність мети проведення такої слідчої дії, як огляд місця події, та мети відшукання грошових коштів наданих ОСОБА_7 та пред’явлення до нього відповідної вимоги про видачу цих коштів з боку слідчого ОСОБА_17. Наведені обставини свідчать, що 13 серпня 2012 року в службовому кабінеті ОСОБА_7 фактично був проведений не огляд місця події, а обшук з метою відшукання предмета злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. https://tinyurl.com/3bmfxke5

- У постанові ККС ВС від 28.03.2019 (справа № 154/3213/16, провадження № 51-6359км18) Суд зауважив: «Відповідно до ст. 237 КПК, огляд – це слідча дія, під час якої слідчий, прокурор оглядає місцевість, приміщення, речі та документи з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Разом із тим, на відміну від обшуку, вилучення таких речей під час огляду не завжди має примусовий характер пошуку прихованих слідів злочину та не пов’язане із вторгненням у сферу особистих прав та інтересів громадян». https://tinyurl.com/2s586a7m

- У постанові ККС ВС від 19.03.2020 (справа № 448/1461/14-к, провадження № 51-5888км19) Суд зробив такий висновок: «…основною метою обшуку як слідчої дії є саме відшукання певних предметів чи відомостей, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. При цьому, обшук у будь-якому випадку пов’язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи. Огляду як слідчій дії також властиві певні ознаки, притаманні обшуку, зокрема, він спрямований на виявлення та фіксацію певних відомостей про кримінальне правопорушення. Однак огляд не завжди пов’язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи, а тому не завжди спричиняє втручання у право на недоторканість житла чи іншого володіння». https://tinyurl.com/bdd46pwn

Указана позиція також послідовно висловлена Судом:

- у постанові ККС ВС від 06.02.2023 (справа № 161/6126/19, провадження № 51-5659км19). https://tinyurl.com/yc6v9u6b

- у постанові ККС ВС від 02.11.2023 (справа № 676/2054/17, провадження № 51-2901км23). https://tinyurl.com/y2d26u7y

- у постанові ККС ВС від 03.03.2021 (справа № 759/3393/19, провадження № 51-5948 км 20) Суд зробив такий висновок: «Місцем події є місце вчинення кримінального правопорушення або місце виявлення ознак злочину. При цьому, місце виявлення ознак злочину може бути місцем події лише у випадках, коли на час проведення огляду невідомо конкретне місце скоєння злочину. https://tinyurl.com/2v6wzbps

- у постанові ККС ВС від 25.05.2021 (справа № 455/156/18, провадження № 51-4642км20) Суд зробив такий висновок: «…на відміну від огляду, який проводиться лише шляхом безпосереднього візуального сприйняття зовнішніх ознак матеріальних об’єктів, обшук як слідча (розшукова) дія полягає у примусовому обстеженні приміщень, ділянок місцевості чи особи та для досягнення визначеної законом мети свого проведення передбачає можливість розкривати замкнені приміщення і сховища. За даними ж протоколу огляду місця події від 22 грудня 2017 року вбачається, що під час огляду приміщення СТО в його боксі було виявлено вантажний автомобіль марки «Фіат Дукато», й оскільки на задніх лівих дверях цього автомобіля був розбитий склопакет, господарські мішки з лущеними сухими волоськими горіхами було виявлено в межах візуальної доступності (шляхом огляду), що підтверджує відсутність необхідності у їх пошуку та, відповідно, вказує на відсутність спеціальної мети проведення обшуку». https://tinyurl.com/mp9vn3h

- у постанові ККС ВС від 08.06.2021 (справа № 755/21771/15-к, провадження № 51-4106км20) Суд зробив такий висновок: «Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що у даному кримінальному провадженні 12 серпня 2015 року був проведений огляд місця події з метою безпосереднього виявлення та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення, а не обшук автомобілів, як про це зазначає у своїй касаційній скарзі захисник, що підтверджується відповідним протоколом. Так, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено те, що підставою для проведення огляду місця події (автомобілів) стала інформація про вчинення кримінального правопорушення, яка була зафіксована в рапорті старшого оперуповноваженого з ОВС ВПНОПТ ДУ ГУДФС у м. Києві». https://tinyurl.com/mvw6k9vx  

- у постанові ККС ВС від 02.08.2021 (справа № 489/1045/18, провадження № 51-4211км19) Суд виснував: «…23 січня 2018 року з 18:40 по 19:00 у квартирі АДРЕСА_4 було проведено огляд, під час якого виявлено чоловічу куртку кольору хакі, предмет, зовні схожий на пістолет, з написом «EKOL Major 9 мм», магазин до пістолета, 6 предметів, зовні схожих на патрони, окуляри по типу «антиблікових» у чорній пластиковій оправі, шапку темно-синього кольору, рукавиці чорного кольору з малюнком, шарф, рюкзак, котрі вилучено. Зазначену слідчу дію, незважаючи на наведене вище, також було процесуально оформлено відповідним протоколом як огляд місця події, одночасно з цим, як убачається з протоколу затримання, ОСОБА_7 було затримано. Як видно з указаного протоколу, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів вчинення злочину, оскільки при огляді вилучалися речі з кишень куртки та рюкзака, тобто проведений органами досудового розслідування 23 січня 2018 року огляд місця події має ознаки обшуку, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного суду про те, що огляд місця події від 23 січня 2018 року проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону». https://tinyurl.com/msy2z536

- у постанові ККС ВС від 09.09.2021 (справа № 367/8629/16-к, провадження № 51-289км20) Суд зробив такий висновок: «У Суду немає підстав вважати, що під виглядом огляду місця події 17 травня 2016 року в квартирі ОСОБА_10 проводився обшук, оскільки, як убачається з протоколу цієї слідчої дії, під час його проведення слідчим не застосовувалися активні примусові пошукові дії та не здійснювалося проникнення до місць, які були приховані від звичайного візуального сприйняття оточуючої обстановки та речей і предметів, що знаходилися в квартирі». https://tinyurl.com/4ex3ef8j

- у постанові ККС ВС від 09.11.2021 (справа № 281/128/19, провадження № 51-4536км19) Суд зробив такий висновок: «Частиною 5 ст. 237 КПК не встановлено заборони для особи, яка проводить огляд, вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, у випадку, якщо в поле зору слідчого потрапили предмети, які, на його переконання, несуть в собі доказове значення. Саме по собі вилучення названих предметів ще не свідчить про те, що органом досудового розслідування проводився обшук, а не огляд». https://tinyurl.com/3rek5yer  

- у постанові ККС ВС від 06.07.2022 (справа № 146/1086/16-к, провадження № 51-5870 км 21) Суд зауважив: «Згідно з протоколом огляду місця події від 28 квітня 2016 року, зазначена слідча дія була проведена в службовому кабінеті, що розташований на першому поверсі приміщення Вапнярської дільничної лікарні ветеринарної медицини, яким користується ОСОБА_7. Огляд службового кабінету у даному випадку не носив характеру обшуку, оскільки  ОСОБА_7 добровільно дістав з внутрішнього карману сумки та видав грошові кошти, при цьому, будь-яких заяв і зауважень не заявляв, що підтверджується змістом протоколу вказаної слідчої дії. Таким чином, твердження місцевого суду про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 28 квітня 2016 року, з посиланням на вимоги статей 233, 234, 237 КПК, колегія суддів вважає неспроможними». https://tinyurl.com/36k6xthc

- у постанові ККС ВС від 07.07.2022 (справа № 333/1314/20, провадження № 51-5061км21) Суд виснував: «Схожість обшуку та огляду обумовлюється спільністю завдань цих слідчих (розшукових) дій – пошук і виявлення об’єктів, які мають значення доказу у кримінальному провадженні. Разом із тим обшук, на відміну від огляду, має примусовий характер, який проявляється в тому, що обстеження житла чи іншого володіння особи, а також особистий обшук можуть проводитися без згоди особи, яку обшукують, всупереч її волі. Також відмінністю між обшуком та оглядом є конкретно визначений суб’єктний склад осіб, які можуть проводити вказані дії. У випадку проведення огляду це ті особи (слідчий, прокурор), які безпосередньо прибули на місце вчинення злочину. Необхідність оперативного проведення огляду, надає право на таке проведення до внесення відомостей до ЄРДР, що є відмінністю від обшуку, який може бути проведений лише коли кримінальне провадження зареєстровано та відповідні відомості внесено до ЄРДР. Як правило, рішення слідчого, прокурора про проведення огляду, яке прийнято до внесення відомостей до ЄРДР, ніде спеціально не фіксується, оскільки необхідність вчинення таких дій зумовлена настанням невідкладного випадку та потребою зафіксувати дані про подію злочину. Таким чином, відмінністю між вказаними процесуальними діями є процесуальні підстави їх проведення. Для проведення огляду достатньо відповідного рішення слідчого, прокурора, яке не вимагає письмової форми, для проведення обшуку – виключно судове рішення». https://tinyurl.com/2t22rsw3  

- у постанові ККС ВС від 17.08.2022 (справа № 129/349/16-к, провадження № 51-1552км22) Суд зробив такий висновок: «Доводи сторони захисту про те, що під оглядом місця події (будинку ОСОБА_8) фактично проведено обшук колегія суддів вважає безпідставними. Як видно з матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколів огляду місця події від 21 грудня 2015 року та фототаблиць до них, слідчий за участю понятих (на підставі дозволу власника) провів огляд житлового будинку, де на ліжку в кімнаті виявив сліди боротьби, на підлозі біля ліжка плями бурого кольору розмірами 4х5 см, в іншій кімнаті на ліжку подушку та наволочку з плямами бурого кольору. При цьому, під час огляду нічого не було вилучено. Наведене свідчить, що метою цього огляду була фіксація слідів кримінального правопорушення шляхом візуального обстеження як будинка в цілому, так і предметів, що зберегли на собі його сліди. При цьому, під час проведення вказаної слідчої дії відсутні ознаки властиві обшуку». https://tinyurl.com/4bpvjxhn

- у постанові ККС ВС від 05.09.2022 (справа № 711/6084/17, провадження № 51-955км22) Суд зробив такий висновок: «…суд апеляційної інстанції зазначив, що єдиною метою огляду місця події було виявлення коштів, які свідок ОСОБА_8, діючи під контролем працівників правоохоронних органів, надав ОСОБА_7, а також журналів, ветеринарних довідок, квитанцій з метою викриття обвинуваченого. У зв’язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий фактично провів не огляд місця події, а обшук особистого кабінету затриманого ОСОБА_, і тому повинен був керуватися статтями 233, 234, 237 іч.4 ст. 271 КПК. Суд не має підстав ставити під сумнів цей висновок судів першої та апеляційної інстанцій. На думку колегії суддів, обставини цієї справи не дають підстави визнати згадану слідчу дію законною, а її результати допустимими доказами». https://tinyurl.com/u39v7nhb

- у постанові ККС ВС від 04.10.2022 (справа № 752/7440/18, провадження № 51-1815км22) Суд виснував: «Посилання захисника ОСОБА_14 на те, що сама слідча дія відбувалась не як огляд місця події, а як обшук автомобіля, є необґрунтованою, оскільки факт відкриття детективами НАБУ (окрім візуального огляду автомобіля) різних секцій та багажного відділення, за відсутності предметів, які становлять інтерес для кримінального провадження, не вказують самі по собі на порушення. Всі дії працівників НАБУ було зафіксовано у протоколі огляду місця події від 30 грудня 2017 року. Як обґрунтованою зазначив апеляційний суд, грошові кошти та імітаційні засоби були виявлені на сидінні в салоні відкритого автомобіля, при їх виявленні жодних дій щодо відкриття закритих відділень, схованок (тих дій, які можуть бути кваліфіковані як обшукові) правоохоронцями не здійснювалося. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що підстави визнання недопустимим доказом, зазначені стороною захисту (проведення обшуку під видом огляду), в будь-якому випадку не стосуються саме виявленого предмету злочину як доказу, оскільки грошові кошти та імітаційні засоби були виявлені на сидінні в салоні відкритого автомобіля, при їх виявленні жодних дій щодо відкриття закритих відділень, схованок (тих дій, які можуть бути кваліфіковані як обшукові) правоохоронцями не здійснювалося. Разом із цим судами при досліджені протоколу огляду місця події від 30 грудня 2017 року встановлено, що власником транспортного засобу, який оглядався є ОСОБА_5 і саме він перед початком слідчої дії добровільно надав дозвіл на огляд свого автомобіля, а тому відсутні підстави вважати, що під час складання протоколу про огляд місця події були якимось чином порушені права на захист засудженого ОСОБА_1, як про це у своїй касаційній скарзі зазначає захисник». https://tinyurl.com/k7ejuv34

- у постанові ККС ВС від 04.10.2022 (справа № 754/11062/21, провадження № 51-750км22) Суд зробив такий висновок: «Обшук – це слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, споруд, ділянок місцевості та інших об’єктів, які перебувають у віданні певних осіб, із метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду за наявності ймовірних даних про те, що розшукуване приховане в певному місці чи в певної особи. У той же час огляд місця події – це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з’ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі». https://tinyurl.com/h3syhatt

Указана позиція також послідовно висловлена Судом:

- у постанові ККС ВС від 08.12.2022 (справа № 686/23029/18, провадження № 51-3593км20). https://tinyurl.com/4bxzkaew

- у постанові ККС ВС від 08.02.2023 (справа № 740/3412/20, провадження № 51-2768км22). https://tinyurl.com/5n8pz38y

- у постанові ККС ВС від 23.02.2023 (справа № 953/25597/19, провадження № 51-6084км21). https://tinyurl.com/27escx8e

- у постанові ККС ВС від 07.03.2023 (справа № 521/10395/17, провадження № 51-3389км22). https://tinyurl.com/85etwsx5

- у постанові ККС ВС від 28.09.2023 (справа № 177/225/21, провадження № 51-1927км23). https://tinyurl.com/3fun34fy

- у постанові ККС ВС від 28.03.2024 (справа № 756/8642/19, провадження № 51-5363км23). https://tinyurl.com/52r8w2nh

- у постанові ККС ВС від 17.11.2022 (справа № 564/2082/16-к, провадження № 51-2409км22) Суд зазначив: «В описовій частині протоколу огляду місця події вказано, що об’єктом огляду був грузовий автомобіль. У ході огляду було відчинено задні двері, де було виявлено, зокрема три колоди дерева породи дуб. Після цього автомобіль та колоди деревини було вилучено до Костопільського РВ УМВС на спеціальний майданчик. Оскільки з матеріалів провадження вбачається, що у ході огляду автомобіля слідчими не було застосовано силу чи будь-який примус для того, щоб провести такий огляд, то колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що слідча дія відбувалася за добровільною участю ОСОБА_1, як користувача транспортного засобу 29 липня 2015 року. Також Суд констатує, що слідчим було проведено лише візуальний огляд транспортного засобу з метою виявлення слідової інформації щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зміст протоколу огляду місця події від 29 липня 2015 року свідчить, що в ході огляду ОСОБА_1 відкрив задні двері транспортного засобу і цього було достатньо, аби констатувати наявність у салоні автомобіля різаних колод дуба. Саме по собі відкриття задніх дверей транспортного засобу без проникнення всередину салону не вказує, що проводиться така слідча (розшукова) дія як обшук. Відтак, відсутні підстави стверджувати, що слідчим проводився обшук, а не огляд».  https://tinyurl.com/2ccbsr74

- у постанові ККС ВС від 21.06.2023 (справа № 173/235/19, провадження № 51-2951км22) Суд зробив такий висновок: «Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. Основною метою обшуку як слідчої дії є саме відшукання певних предметів чи відомостей, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. При цьому обшук у будь-якому випадку пов’язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи. Огляду, як слідчій дії, також властиві певні ознаки, притаманні обшуку, зокрема, він спрямований на виявлення та фіксацію певних відомостей про кримінальне правопорушення. Однак, огляд не завжди пов’язаний із проникненням до житла чи іншого володіння особи, а тому не завжди спричиняє втручання у право на недоторканість житла чи іншого володіння». https://tinyurl.com/2n5fea9d

- у постанові ККС ВС від 12.03.2024 (справа № 448/313/19, провадження № 51-2750км22) Суд зробив такий висновок: «Відмінністю між обшуком і оглядом є процесуальні підстави їх проведення. Проведення огляду є можливим за добровільної згоди особи і для цього достатньо відповідного рішення слідчого, прокурора, яке не вимагає письмової форми, а для проведення обшуку – необхідно виключно судове рішення». https://tinyurl.com/yc8f6xp3

(2) У постанові ККС ВС від 07.06.2018 (справа № 740/5066/15-к, провадження № 51-3331км18) Суд виснував: «Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається. Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення 01 жовтня 2015 року огляду місця події у домоволодінні ОСОБА_12. Натомість, відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР лише на наступний день і на підставі даних, отриманих під час вказаного огляду. За таких обставин, проведений органами досудового розслідування 01 жовтня 2015 року огляд місця події фактично є обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді та після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214 КПК). До постановлення ухвали слідчого судді слідчий, прокурор має право увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Оскільки із зазначеним клопотанням до слідчого судді прокурор, слідчий не звертались, тому згідно з ч. 3 ст. 233 КПК встановлені внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень». https://tinyurl.com/56mj5ezp

Указана позиція (про те, що існування інформації про вчинене кримінальне правопорушення, зафіксованої у певній процесуальній формі, є одним з визначальних критеріїв для розмежування проведеного до внесення до ЄРДР ОМП та обшуку) також послідовно висловлена Судом:

- у постанові ККС ВС від 26.02.2019 (справа № 266/4000/14-к, провадження № 51-4505км18). https://tinyurl.com/4eca59zd

- у постанові ККС ВС від 19.03.2019 (справа № 380/157/14-к, провадження № 51-528км18). https://tinyurl.com/ypsner9y

- у постанові ККС ВС від 27.05.2020 (справа № 279/1021/16-к, провадження № 51-1333км20). https://tinyurl.com/5r4kz6he  

- у постанові ККС ВС від 26.07.2018 (справа № 362/6190/14-к, провадження № 51-4673 км 18) Суд зробив такий висновок: «…судом правильно визнано недопустимим доказом протокол огляду житла ОСОБА_7, який фактично є протоколом обшуку, із тих підстав, що вказану процесуальну дію, в порушення вимог ст. 234 КПК, ст. 237 КПК, проведено без отримання дозволу слідчого судді». https://tinyurl.com/26wzr5d5  

- у постанові ККС ВС від 25.09.2018 (справа № 623/4131/15-к, провадження № 51-3509 км18) Суд зробив такий висновок: «Як убачається зі справи, всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, після здійсненого 08 січня 2015 року працівниками правоохоронного органу огляду автомобіля «Форд Транзит», орган досудового розслідування не звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, а 12 січня 2015 року подав лише клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів до автомобіля ОСОБА_9 та ухвалою слідчого судді від 14 січня 2015 року було надано тимчасовий доступ до автомобіля з метою його вилучення для запобігання можливості внесення змін у його технічний стан. Тобто, ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук автомобіля органом досудового розслідування в даній справі отримано не було, в зв’язку з чим апеляційний суд дійшов правильного висновку про здійснення вказаної слідчої дії з порушенням вимог кримінального процесуального закону, передбачених ч. 2 ст. 237, ч. 2 ст. 233 КПК. Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про недопустимість такого доказу, з огляду на положення статей 86, 87 КПК та вважає, що у зв’язку із зазначеним, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК». https://tinyurl.com/mur8shx7  

- у постанові ККС ВС від 08.11.2018 (справа № 642/1662/16-к, провадження № 51-325км17) Суд зробив такий висновок: «…суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку послався на протокол обшуку від 08.02.2016, який був проведений без ухвали слідчого судді про що особисто зазначено у протоколі понятим ОСОБА_11. У реєстрі матеріалів зазначено, що слідчий звертався до суду з клопотанням про проведення обшуку 09.02.2016, однак, це питання судом не з’ясовувалося, а в провадженні ухвала з цього приводу відсутня. Таким чином, враховуючи, що обшук у будинку ОСОБА_6 проведений без ухвали слідчого судді, яка не отримана органом досудового розслідування в передбаченому КПК порядку, то і висновки експертів №306-И/16 від 11.03.2016, № 305-И/16 від 11.03.2016, № 304-И/16 від 10.03.2016 щодо вилучення при обшуку речей є недопустимими доказами. https://tinyurl.com/mvmpr3bs  

- у постанові ККС ВС від 22.05.2019 (справа № 640/2449/16-к, провадження № 51-6365км18) Суд зробив такий висновок: «23 листопада 2015 року у вчиненні зазначеного злочину були викриті ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10, й того ж дня із 17:11 по 17:47 у квартирі АДРЕСА_5, що належить останній, було проведено огляд, під час якого виявлено маску, пістолет, газові балончики та гроші (22 000 іракських динарів), котрі вилучено. Зазначену слідчу дію, незважаючи на наведене вище, також було процесуально оформлено відповідним протоколом як огляд місця події, одразу після чого ОСОБА_10 була затримана. Як убачається з указаного протоколу, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів вчинення злочину, оскільки при огляді відкривались шухляди столу та комоду, тобто, проведений органами досудового розслідування 23 листопада 2015 року огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді. З клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому відповідно до згаданих положень отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення. Запис у протоколі про те, що огляд проведений на підставі заяви власника приміщення ОСОБА_10 (сама заява у матеріалах кримінального провадження відсутня), не можна брати до уваги як підставу для проникнення до житла без ухвали слідчого судді. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає неправильним висновок апеляційного суду про те, що огляд місця події від 23 листопада 2015 року проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону». https://tinyurl.com/bdcfy8cj  

- у постанові ККС ВС від 26.11.2019 (справа № 310/4839/17, провадження № 51-9943 км18) Суд зробив такий висновок: «…у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення 12 липня 2017 року огляду місця події у домоволодінні ОСОБА_6. Натомість, відомості про вчинення кримінального правопорушення було внесено до ЄРДР лише на наступний день і на підставі даних, отриманих під час вказаного огляду. За таких обставин проведений органами досудового розслідування 12 липня 2017 року огляд місця події фактично є обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді та після внесення відповідних відомостей до ЄРДР (ч. 3 ст. 214 КПК). До постановлення ухвали слідчого судді слідчий, прокурор має право увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Із зазначеним клопотанням слідчий звернувся до слідчого судді лише 26 липня 2017 року, тобто, зі значним пропуском, встановленого статтею 233 КПК, «невідкладного» строку для звернення з клопотанням про проведення обшуку. Таким чином, колегія суддів вважає, що закінчення встановленого законом «невідкладного» строку тягне за собою втрату того процесуального права, здійснення якого було зумовлено цим строком і з його спливом процесуальні дії не зможуть набути законної сили і не потягнуть відповідних правих наслідків. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про проведення огляду місця події з порушенням вимог ч. 3 ст. 214 та ч. 3 ст. 233 КПК щодо невідкладності звернення до суду з клопотанням про проведення обшуку після здійснення таких дій, у зв’язку з чим обґрунтовано визнав встановлені внаслідок цієї процесуальної дії докази недопустимими й такими, що не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення».  https://tinyurl.com/6w7kptmk

- у постанові ККС ВС від 17.04.2019 (справа № 759/19880/15-к, провадження № 51-143км18) Суд зробив такий висновок: «…апеляційний суд обґрунтовано визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події від 24 жовтня 2015 року, а також вилучені під час такого огляду предмети й гроші, оскільки зазначена процесуальна дія проводилася з порушенням вимог статей 233, 234 КПК, без наявності добровільної згоди особи, яка володіє приміщенням, та без ухвали слідчого судді про надання відповідного дозволу». https://tinyurl.com/anzrpkwv  

- у постанові ККС ВС від 24.04.2019 (справа № 180/509/17-к, провадження № 51-7604км18) Суд дійшов таких висновків: «Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що формальними підставами для проведення огляду місця події стали: 21 листопада 2016року «повідомлення невідомої особи про те, що 21.11.2016 о 16.15 з квартири АДРЕСА_3 кварталу чути невідому жінку, яка просить допомогу» та огляду місця події 14 січня 2017року «повідомлення ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2. Північний квартал 15/2 про те, що її сусіди з квартири АДРЕСА_3 дуже гучно себе поводять». Але як вбачається з протоколів оглядів від 21 листопада 2016 року та від 14 січня 2017 року, єдиною метою цих слідчих дій було виявлення психотропних речовин. З показань ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були понятими при проведенні вказаної вище слідчої дії та допитані у суді першої інстанції, всі дії, які останні двоє понятих назвали «обшуком», почали знімати на відеокамеру ще до проникнення в квартиру ОСОБА_7. Наведене дає підстави вважати, що інформація, яка була формальною підставою для проведення оглядів місця події, була використана як надуманий привід для проведення іншої слідчої дії. Крім того, відомості до ЄРДР внесено 22листопада 2016 року о 15:39:09 год. після завершення огляду, який було проведено 21 листопада 2016 року в період з 17:10 год. по 18:15 год., та 14 січня 2017року об 11:07:18 год. після завершення огляду, який було проведено 14 січня 2017року в період з 09:39 год. по 10:16 год. (а.п. 11 т.1). Отже, проведений органами досудового розслідування 21 листопада 2016 року та 14 січня 2017року огляд місця події фактично є обшуком, який згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК України здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді. Заяви ОСОБА_7 про дозвіл на огляд квартири також не можна брати до уваги як підставу для проникнення до житла без ухвали слідчого судді. Так, у судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_7 показала, що працівники міліції зайшли до її квартири без згоди останньої і поклали всіх на підлогу, а потім вийшли і вдруге зайшли з понятими, що ставить під сумнів добровільність згоди на проведення огляду, оскільки не були наявні всі процесуальні гарантії, які захищали здатність ОСОБА_7 висловлювати свою справжню думку. Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вказана слідча дія відбулася з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а протоколи огляду місця події від 21 листопада 2016 року та 14 січня 2017року цілком правомірно були визнані недопустимими доказами». https://tinyurl.com/mrywaxys  

- у постанові ККС ВС від 03.06.2020 (справа № 753/4091/16-к, провадження № 51-6549км19) Суд зробив такий висновок: «З матеріалів кримінального провадження вбачається, що подія, яка була предметом розслідування, відбувалася 14 листопада 2015 року на паркувальному майданчику біля ТЦ «Аркадія» на вул. Дніпровській Набережній, 33 у м. Києві, а саме в автомобілі «Toyota Rav 4» (д.н.з. НОМЕР_2 ), який належить ОСОБА_8, а тому салон автомобіля «BMW 323» (д.н.з. НОМЕР_1) не можна вважати місцем події. Як убачається з протоколу огляду місця події від 14 листопада 2015 року автомобіля «BMW 323», єдиною метою цієї слідчої дії було відшукання речей, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду. Отже, цей огляд місця події фактично був обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді». https://tinyurl.com/y5rbdzjd  

- у постанові ККС ВС від 19.08.2020 (справа № 461/7657/16-к, провадження № 51-1314 км 20) Суд зазначив: «Висновки суду не ґрунтуються на матеріалах, наданих стороною обвинувачення. Так, у матеріалах кримінального провадження відсутні ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_8, в ході якого було вилучено документи, покладені в основу вироку, та автомобіля ОСОБА_8. На ці порушення вимог КПК звертали увагу захисники в своїх апеляційних скаргах, однак, зазначені доводи залишились без мотивованих відповідей в ухвалі суду апеляційної інстанції. Протокол огляду місця події кабінету керуючого справами Львівської обласної ради свідчить про те, що фактично органами досудового розслідування був проведений обшук, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді, яка в матеріалах провадження також відсутня. За матеріалами кримінального провадження встановлено, що з клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому відповідно до згаданих положень отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими і не можуть бути використані судом під час прийняття рішення. https://tinyurl.com/5ecby52x  

- у постанові ККС ВС від 30.09.2020 (справа № 523/16917/15-к, провадження № 51-2564км20) Суд зробив такий висновок: «Колегія суддів касаційного суду звертає увагу на те, що фактично у володінні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснювався обшук із застосуванням технічних засобів відеокамери у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в їх службових кабінетах. Під час обшуку одного з кабінетів (службового кабінету ОСОБА_6) в дерев’яній тумбі було виявлено спочатку 5 грошових купюр, а згодом в іншій її частині ще 30 аналогічних купюр номіналом 100 дол. США кожна, а з одного письмового столу було вилучено документи. Також руки ОСОБА_6 були освітлені за допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання та з них було взято змиви. Із матеріалів кримінального провадження убачається, що з клопотанням про дозвіл на обшук чи огляд службового кабінету ОСОБА_7 та ОСОБА_6 сторона обвинувачення до слідчого судді не зверталася. При цьому, посилання на відсутність заперечень з боку ОСОБА_7 та ОСОБА_6 щодо проведення такого огляду не свідчить про їх добровільну згоду на проведення вказаної слідчої дії та не є процесуальною гарантією забезпечення права обвинуваченого на захист. Колегія суддів також бере до уваги, що, як встановлено судами обох інстанцій, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на момент проведення огляду вже були фактично затримані працівниками правоохоронних органів, однак, до цього часу їм не було роз’яснено їхні права та забезпечено право на правову допомогу. За таких обставин не можна стверджувати, що вони надали добровільну та інформовану згоду на огляд їх службових кабінетів. https://tinyurl.com/yt329zaa  

- у постанові ККС ВС від 08.04.2021 (справа № 573/2028/19, провадження № 51-1535км20) Суд зробив такий висновок: «…право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках: 1) за ухвалою слідчого судді, 2) без постановлення такої ухвали на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи; 3) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обшук 30 листопада 2017 року було проведено на підставі постанови слідчого про проведення невідкладного обшуку від 30 листопада 2017 року. Невідкладність проведення обшуку в постанові слідчого була обґрунтована тим, що є необхідність відшукання викрадених речей та одягу, в якому був одягнений злочинець та на якому могли залишитися сліди фарби, вилученої в ході ОМП, які можуть бути використані як докази під час розслідування кримінального провадження, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Водночас, такі підстави проведення обшуку не відносяться до переліку невідкладних. Отже, проведена органами досудового розслідування 30 листопада 2017 року слідча дія не була невідкладною, а тому згідно з приписами ч. 2 ст.234 КПК такий обшук мав здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді. Таким чином, навіть з урахуванням того, що обшук 30 листопада 2017 року було легалізовано ухвалою слідчого судді від 01 грудня 2017 року, колегія суддів вважає, що обшук від 30 листопада 2017 року проведено без достатніх правових підстав». https://tinyurl.com/3xrj2pk6  

- у постанові ККС ВС від 09.09.2021 (справа № 607/7849/16-к, провадження № 51-192км19) Суд зробив такий висновок: «При проведенні огляду службового кабінету ОСОБА_6 05 травня 2016 року працівниками правоохоронного органу було виявлено та вилучено імітаційні грошові кошти з кишені піджака останнього, а також планшет «Samsung», два мобільних телефони «Blackberry» моделей 9930 та Z-30, робочий ноутбук «HP», системний блок і сервер камер відеоспостережень, тобто, фактично органом досудового розслідування було здійснено обшук, який проведено з порушенням вимог статей 234-236 КПК без ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення огляду (обшуку) приміщення, при цьому вказана слідча дія жодними технічними засобами не фіксувалась». https://tinyurl.com/35awxyrx  

- у постанові ККС ВС від 20.01.2021 (справа № 127/13350/18, провадження № 51-4619км20) Суд зробив такий висновок: «Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 24 січня 2018 року в орендованій квартирі ОСОБА_6 був проведений огляд місця події. Водночас перевіркою матеріалів встановлено відсутність будь-яких даних, які би слугували підставою для проведення зазначеного огляду. При цьому відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК було внесено до ЄРДР лише наступного дня, а саме 25 січня 2018 року, і на підставі даних, отриманих під час цієї слідчої дії. Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, проведений органами досудового розслідування 24 січня 2018 року огляд місця події фактично є обшуком, який згідно з приписами ч. 2 ст. 234 КПК здійснюється лише на підставі ухвали слідчого судді та після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Так, обшук орендованої квартири ОСОБА_6 був проведений за участю ОСОБА_6, понятих, спеціаліста, з технічними засобами фіксації зазначеної слідчої дії. Особам, які брали участь у проведенні обшуку, не було роз’яснено їх прав та обов’язків відповідно до норм чинного КПК. Разом з цим, як видно із клопотання слідчого, єдиною метою слідчої дії було врятування майна, виявленого та вилученого в ході цієї слідчої дії. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що до внесення відомостей до ЄРДР у квартирі ОСОБА_6 було проведено саме обшук, а не огляд місця події. З урахуванням положень статей 86, 87 КПК зазначені порушення безумовно свідчать про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 24 січня 2018 року. Із такими висновками апеляційного суду погоджується і колегія суддів. Зважаючи на те, що обшук особи як вид обшуку слідчої (розшукової) дії, може бути проведений лише в межах здійснення досудового розслідування, тобто після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та на підставі ухвали слідчого судді, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що огляд свідка ОСОБА_11, зокрема кишень його одягу, свідчить про порушення норм КПК, оскільки фактично був проведений обшук особи. https://tinyurl.com/5444epxa  

- у постанові ККС ВС від 25.05.2021 (справа № 455/156/18, провадження № 51-4642 км 20) Суд зробив такий висновок: «За загальним правилом (ч. 1 ст. 233 КПК) під час кримінального провадження проникнути до житла чи іншого володіння особи можна лише: за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або за ухвалою слідчого судді. Однак, згода на проведення обшуку житла або іншого володіння апріорі не може бути добровільною, оскільки особа не може повною мірою спрогнозувати ступінь правообмежень, на які вона «добровільно» погоджується. А тому для проведення обшуку законні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи під час кримінального провадження виникають:

- за наявності ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (ст. 235 КПК);

- без ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (наявність таких підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді має бути перевірена слідчим суддею «postfaktum») (ч. 3 ст. 233 КПК).

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, 22 грудня 2017 року було проведено огляд, під час якого перед вхідними воротами до будівлі СТО на вулиці було виявлено автомобіль марки «Ауді А-6», р/н НОМЕР_2, який згідно з техпаспортом був зареєстрований на громадянина ОСОБА_7. Проте, при візуальному його огляді працівниками поліції не було виявлено жодних предметів, які мали відношення до кримінального провадження, а зазначені предмети були знайдені лише шляхом відчинення дверей автомобіля та його багажного відділення. Відтак, проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії мало на меті виявлення та відшукання й вилучення майна, яке було здобуте у результаті вчинення кримінальних правопорушень, що відповідає фактичним підставам проведення обшуку, сформульованим у ст. 234 КПК. Наведені обставини свідчать, що 22 грудня 2017 року в автомобілі ОСОБА_7 фактично був проведений не огляд, а обшук. Причому вказана слідча (розшукова) дія проводилась за заявою ОСОБА_7 про надання дозволу на огляд його автомобіля. А у зв`язку з тим, що передбачених ч. 3 ст. 233 цього Кодексу невідкладних випадків, коли обмеження права на недоторканність житла чи іншого володіння особи для проведення в них обшуку може бути здійснено до постановлення рішення суду, у даному випадку не було встановлено, єдиною правовою підставою для проведення 22 грудня 2017 року згаданої вище слідчої (розшукової) дії мала б бути ухвала слідчого судді.

Отже, огляд місця події (приміщення СТО) від 22 грудня 2017 року в частині проникнення та огляду в належному ОСОБА_7 автомобілі марки «Ауді А-6» був проведений з грубим порушенням норм КПК, у зв’язку з чим фактичні дані, отримані під час проведення вказаної слідчої дії у цій частині, не можуть бути визнані допустимими доказами». https://tinyurl.com/mp9vn3h  

- у постанові ККС ВС від 05.04.2023 (справа № 683/1200/18, провадження № 51-2911км22) Суд зробив такий висновок: «Під «невідкладними випадками» необхідно розуміти лише такі зазначені в ст. 234 КПК виключні обставини, які існували на момент проникнення до житла чи іншого володіння особи та через терміновість унеможливлювали отримання в порядку, передбаченому КПК, відповідного дозволу слідчого судді». https://tinyurl.com/46xknuf7  

(3) у постанові ККС ВС від 07.10.2020 (справа № 448/368/17, провадження № 51-5961км19) Суд зробив такий висновок: «Судовий контроль після проведення обшуку дещо відрізняється від судового контролю до його проведення. Зокрема, суддя розглядає відповідне клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо ухвала про проведення обшуку постановлюється після проведення обшуку/огляду, то в ній повинно бути зазначено про виявлені та вилучені за результатом обшуку речі і документи, а також така ухвала не повинна мати строку її виконання, оскільки обшук/ огляд вже фактично проведений.  Разом із тим, з матеріалів кримінального провадження видно, що після проведення огляду місця події, зокрема, на подвір’ї та будинку ОСОБА_7, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку. У цьому клопотанні слідчий вказував на те, що 22 грудня 2016 року у м. Мостиська по вул. Рудніківська був знайдений труп ОСОБА_9, біля якого виявлено сліди речовини бурого кольору, які ведуть в господарство та до житлового будинку ОСОБА_7, а тому «з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, оскільки є підстави вважати, що вказані відомості можуть знаходитися в господарстві, житлі чи підсобних приміщеннях де проживає ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1 слідчий просив надати йому дозвіл на обшук. Слідчий суддя ухвалою від 24 грудня 2016 року задовольнив зазначене клопотання та надав дозвіл слідчому ОСОБА_10 на проведення обшуку в житловому будинку, підсобних приміщеннях, інших будівлях та спорудах, які знаходять на території господарства ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та встановив строк дії цієї ухвали до 30грудня 2016 року. Зі змісту зазначеної ухвали видно, що слідчий суддя розглянув вказане клопотання та надав дозвіл не на фактично проведений 22 грудня 2016 року огляд домоволодіння ОСОБА_7 з метою легалізації доказів, отриманих у ході цього огляду, а на проведення обшуку вказаного володіння в майбутньому. При цьому, всупереч твердженням судів попередніх інстанції, слідчий суддя у своєму рішенні не перевіряв, чи були у слідчого 22 грудня 2016 року дійсні підстави для проникнення до житла та іншого володіння ОСОБА_7, оскільки ухвала слідчого судді не містить висновків з цього приводу, як відомостей про те, що 22 грудня 2016 року слідчим було проведено невідкладний огляд у домоволодінні ОСОБА_7 без дозволу володільця та до постановлення ухвали слідчого судді, в ході якого було вилучено низку речових доказів, які мають значення для кримінального провадження. Наведене свідчить, що вказана ухвала слідчого судді постановлена не в порядку судового контролю, передбаченого ч. 3 ст. 233 КПК. З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що огляд місця події в частині огляду території домоволодіння ОСОБА_7 та будинку останнього проведено з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а тому його результати, зафіксовані у протоколі від 22 грудня 2016 року, в цій частині не можна вважати допустимим доказом». https://tinyurl.com/74s485xf

- у постанові ККС ВС від 11.02.2022 (справа № 295/7708/15-к, провадження № 51-5942км19) Суд зробив такий висновок: «…обґрунтовуючи законність проведеного 02 лютого 2015 року особистого обшуку ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції також послався на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03 лютого 2015року, якою пізніше було надано дозвіл на проведення особистого обшуку ОСОБА_6. Однак, в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду відсутній аналіз аспектів допустимості вказаного протоколу обшуку як доказу з точки зору можливості обґрунтовувати таку допустимість на підставі вказаної ухвали слідчого судді, враховуючи, що КПК України взагалі не передбачає можливості надання постфактум дозволу на проведення особистого обшуку особи в порядку, передбаченому статтями 233, 234, 235 КПК». https://tinyurl.com/58p5np87

- у постанові ККС ВС від 09.02.2022 (справа № 686/676/19, провадження № 51-3569км20) Суд зробив такий висновок: «Колегія суддів окремо звертає увагу на те, що здійснення обшуку особи (який фактично не є окремою слідчою дією), унормовано положеннями ч. 8 ст. 191, частин 3, 5, 6 ст. 208, ч. 7 ст. 223, ч.5 ст. 236, ч. 2 ст. 520 КПК. Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор за приписами ч. 3 ст. 208 КПК може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу, проте закон не вимагає звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку затриманої особи чи легалізації проведеного обшуку на підставі рішення слідчого судді». https://tinyurl.com/huxnu34m

Більше про процесуальні порушення допущені під час обшуку дізнавайтеся у матеріалі помічника судді Вищого антикорупційного суду Олексія Кабанця «Узагальнення практики Верховного Суду щодо проблемних питань обшуку: https://tinyurl.com/ydd7y4rs