- У постанові ККС ВС від 07.06.2018 (справа № 727/4350/16-к, провадження № 51 24 км 17) Суд зробив такий висновок: «Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ст. 233 ч. 1, ст. 234 ч. 2 та ст. 237 ч. 2 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. При цьому, надання власником добровільної згоди на проникнення до його житла чи іншого володіння є гарантією захисту прав особи від зловживань слідчого, прокурора, рівноцінною гарантії у вигляді отримання на це судового рішення, а тому не потребує після здійснення таких дій (постфактум) звернення з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді». https://tinyurl.com/53jfztsb

Указана позиція Суду послідовно відображена у таких рішеннях:

- постанові ККС ВС від 06.09.2018 (справа № 688/3717/16-к, провадження № 51 2959км18). https://tinyurl.com/2y7vyupx

- постанові ККС ВС від 21.05.2019 (справа № 753/24114/16-к, провадження № 51-497км17). https://tinyurl.com/ycpvj4ep

- постанові ККС ВС від 04.09.2019 (справа № 740/1347/16-к, провадження № 51-2606км19). https://tinyurl.com/5dz44r6a

- постанові ККС ВС від 10.09.2019 (справа № 630/515/17, провадження № 51-116км19). https://tinyurl.com/3w89ukxp

- постанові ККС ВС від 14.11.2019 (справа № 5459/2701/16-к, провадження № 51-1924км19). https://tinyurl.com/y8c27y6x 

- постанові ККС ВС від 23.11.2021 (справа № 752/7624/18, провадження № 51-10107км18). https://tinyurl.com/36jb29s6

- постанові ККС ВС від 30.08.2022 (справа № 759/14917/19, провадження № 51-4188км21). https://tinyurl.com/4aazs58t

- постанові ККС ВС від 20.10.2022 (справа № 633/460/20, провадження № 51-6009км21). https://tinyurl.com/mahfkpff

- постанові ККС ВС від 08.12.2022 (справа № 466/9812/16-к, провадження № 51-3021км22). https://tinyurl.com/2r5zt9jh

- у постанові ККС ВС від 12.02.2019 (справа № 159/451/16-к, провадження № 51-1173км18) Суд зробив такий висновок: «Суд не погоджується зі стороною захисту в тому, що наявність та добровільність згоди може доводитися лише письмовим документом відповідного змісту. Закон не визначає спеціальних засобів доказування добровільності згоди на проникнення до житла або іншого володіння особи. Тому наявність чи відсутність згоди, а також її добровільність чи вимушеність мають бути встановлені виходячи з сукупності обставин, за яких відбувалося проникнення до житла чи іншого володіння особи, і ці обставини можуть доводитись або спростовуватися сторонами за допомогою будь-яких засобів доказування. Позиція захисту, зводячи вирішення питання про згоду володільця лише до наявності чи відсутності письмового документа, спрощує це питання. Виходячи з такої позиції, письмовий документ, що містить згоду на проникнення, усуває будь-які сумніви у наявності добровільної згоди. Суд не може погодитися з таким підходом, позаяк, у певних ситуаціях наявність письмового документа може не мати вирішального значення, оскільки добровільність його написання чи підписання також може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що для з’ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої згоди». https://tinyurl.com/2vebpu2y

- у постанові ККС ВС від 13.05.2020 (справа № 591/6423/15-к, провадження № 51-2824км18) Суд зробив такий висновок: «З матеріалів справи видно, що під час огляду місця події 01 липня 2015 року було проведено не огляд, а фактично обшук автомобіля ВАЗ 111830, який належав ОСОБА_7, за його добровільною згодою, та вилучено грошові кошти в сумі 2100 грн. З урахуванням наведеного місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що протокол огляду місця події від 01 липня 2015року є недопустимим доказом, оскільки цю слідчу дію проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх висновків суд вірно зазначив, що одразу після проведення огляду належного ОСОБА_7 автомобіля, під час якого було вилучено грошові кошти, прокурор чи слідчий не звернулися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, чим порушили вимоги ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237КПК. Місцевий суд правильно не взяв до уваги заяву ОСОБА_7 на огляд автомобіля, як підставу для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді. Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_7 надав згоду на проникнення до володіння безпосередньо перед оглядом місця події, тому не можна стверджувати, що він був здатен усвідомлювати правові наслідки такої згоди». https://tinyurl.com/4dmf6zc2

- у постанові ККС ВС від 18.07.2022 (справа № 520/3608/15-к, провадження № 51-4002км21) Суд зробив такий висновок: «Апеляційний суд дійшов висновку, що в цьому випадку проведення огляду місця події фактично мало характер обшуку, оскільки під час огляду правоохоронці відкривали шухляди столів та інших меблів, переглядали вміст власної сумочки свідка ОСОБА_16. Проте, апеляційний суд не врахував, що проведення огляду предмета в приміщенні не є рівноцінним і не вказує на проведення обшуку самого приміщення. З відеозапису дійсно вбачається, що ОСОБА_16 на прохання слідчого самостійно відкрила сейф. Наприкінці слідчої дії видно, що слідчий оглядає вміст сейфа. Навіть якщо припустити, що такий огляд сейфа виходив за межі огляду сумки свідка, то ОСОБА_16 не заперечувала проти такого огляду, а за його результатом не було виявлено та вилучено предметів, котрі надалі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. У будь-якому випадку визнання протоколу огляду недопустимим у цій частині не впливає на допустимість проведення огляду сумочки свідка загалом. Надання ж письмової згоди на огляд через тиждень після його проведення підтверджує інформовану згоду свідка на здійснення вказаної слідчої дії, оскільки протягом зазначеного часу вона мала можливість обдумати та оцінити наслідки проведення огляду, за необхідності порадитися з адвокатом і, якщо б вважала своє право порушеним, могла не надавати письмового підтвердження слідчому щодо проведення огляду». https://tinyurl.com/4z886435

Більше про процесуальні порушення допущені під час обшуку дізнавайтеся у матеріалі помічника судді Вищого антикорупційного суду Олексія Кабанця «Узагальнення практики Верховного Суду щодо проблемних питань обшуку: https://tinyurl.com/ydd7y4rs